WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Всесвітня історія становлення бібліотечного соціального інституту - Реферат

Всесвітня історія становлення бібліотечного соціального інституту - Реферат

тисячоліття поверне собі минулу славу. Через комп'ютерну мережу воно буде зв'язане з архівами і центрами документації всього світу.
Стародавній Рим
Римська культура зародилася на грунті грецької. На ранньому етапі розвитку вона була майже копією елліністичної культури. Перші п'ять століть своєї історії Рим не мав бібліотек і майже не мав письмової культури.Поступово римські завойовники розширюють кордон своєї імперії й у війнах книги стали здобиччю завойовників. Найбільшою з захоплених була бібліотека Арістотеля. Перша публічна бібліотека в Стародавньому Римі була створена після 37 р. до н. е. Поліоном, який відмовився від політичної діяльності, щоб стати покровителем мистецтва і літератури. Ідея публічної бібліотеки належить Юлію Цезарю, але цей задум був реалізований після його смерті.
Поряд з Олександрійською і Пергамською можна поставити Римську бібліотеку Ільпіана, засновану імператором Траяном (ІІ ст. н. е.). Вона мала два приміщення: одне для грецьких, друге - для римських книг. Наступні імператори також створювали бібліотеки, та більшість з них була знищена пожежами.
У І ст. до н. е. та І ст. н. е. у Римі існувало багато приватних бібліотек. Зібрання книг виступало символом престижу і багатства і було доступне вченим, багато з яких мали власні бібліотеки. Наприклад, Ціцерон мав 18 вілл, і майже в кожній - свою бібліотеку. Фонди бібліотек були каталогізовані. На початку ІУ ст. у Римі існувало не менше 28 публічні бібліотеки.
Бібліотеки середньовіччя
З У ст. на зміну публічним і приватним бібліотекам стародавнього Риму приходять церковні та монастирські бібліотеки, а також перші наукові бібліотеки Академії Наук і університету, що сприяло розвитку науки і удосконаленню навчального процесу. Центром культури став Константинополь, заснований у 330 р. н. е. Імператор Костянтин створив у своїй новій столиці на Босфорі власну бібліотеку. Наступні імператори поповнювали її фонд, і коли в 477 р. вона загинула від пожежі, її фонд нараховував 100 тис. сувоїв. Бібліотеку вдалося відновити за кілька років. У Константинополі існували ще дві великі бібліотеки: Академії наук, яка проіснувала кілька століть, й університету, що виникла на її основі. Створений близько 850 р. університет став центром освіти на Близькому Сході (завдяки своїй бібліотеці). Третя велика бібліотека належала патріархам, главам Східної православної церкви. В імперії з'являлися й інші церковні бібліотеки, модель яких була створена єпіскопом Феодором із Студійського монастиря під Константинополем. Приблизно у 825 р. Феодор організував у Студіумі бібліотеку і скрипторій для переписування рукописів, а також школу підготовки духовенства. Це була типова бібліотека пізнього середньовіччя. До початку ХІІІ ст. слава Візантії повільно згасає. Роль Константинополя в історії західної цивілізації значна тим, що він зберіг твори грецької літератури і мистецтва, загублені для Заходу.
Бібліотеки Середньої Азії і Кавказу
Найдавніші бібліотеки виникли у феодальних державах Кавказу, Середньої Азії і Київської Русі. Ранньофеодальні держави славилися високим рівнем розвитку культури й освіти, оригінальними творами літератури, розповсюдженням наукових і практичних знань. Виникнення писемності та перших рукописних книг сприяло появі як власних, так і церковних, монастирських та бібліотек навчальних закладів.
У ІV ст. до н. е. в стародавньому місті Отрар (Південний Казахстан) існувала найбільша бібліотека, у ній було зібрано десятки тисяч книг майже з усього світу. Внаслідок розкопок установлено, що бібліотеки середньоазіатських держав мали багаті зібрання книг, написаних на глиняних дощечках, шкірі, дереві.
Високим рівнем розвитку науки та культури в ІІІ-VІІ ст. н. е. виділялася Грузія. На цей час припадає виникнення приватних та церковних бібліотек. Найбільші книгозбірні знаходилися при монастирях. На початку ХІІ ст. в Галатському монастирі, недалеко від Кутаїсі, була відкрита академія, в бібліотеці якої були праці з філософії, астрономії, математики, права.
Із введенням алфавіту у Вірменії з'являється філософська, історична і географічна література рідною мовою. Вже у ІХ-ХІ ст. в Середній Азії культура й освіта переживають нове піднесення. У Бухарі, Самарканді, Хорезмі та інших містах розповсюджується писемність, розвивається наука і мистецтво, розширюється торгівля книгами та рукописами. Ці міста славилися великими книгозбірнями релігійної та наукової літератури. Бібліотеки розміщувалися в окремому будинку, мали каталог, книги були розподілені за науками.
Бібліотеки Середньої Азії і Кавказу відіграли велику роль у становленні національних культур.
Київська Русь
Найбільш поширеними з бібліотек середньовіччя були церковні та монастирські. Перші бібліотеки з'явилися у часи створення Київської Русі. Найдавніша згадка про бібліотеку на Русі датується 1037 р. У літописах засвідчено, що князь Ярослав Мудрий збудував у Києві кам'яних собор св. Софії і передав йому зібрання книг. Створення першої на Русі бібліотеки, поряд з іншими заходами в галузі освіти, відповідало державним інтересам і сприяло зміцненню незалежності церкви Київської Русі від Візантії. Певно, ця бібліотека була не тільки центральною книгозбірнею церкви, але й державною власністю. Кількість книг - невідома, тому що бібліотека не збереглась. У минулому столітті деякі історики вважали, що вона нараховувала "тисячі книг рукописних і різних дорогоцінних манускриптів, писаних на різних мовах". Зараз фахівці вважають, що бібліотека налічувала 500-700 томів.
Можна припустити, що фонд цієї бібліотеки складався як з перекладної, так і з оригінальної літератури. Бібліотека мала "Житіє святих" - свого роду серію про життя видатних людей, твори енциклопедичного характеру, книги, які містили відомості з філософії, історії, географії, астрономії і мали велику пізнавальну та наукову цінність.
У Х-ХІІ ст. створюється на Русі й оригінальна література. Митрополит Іларіон написав "Слово про закон і благодать". "Слово" монаха Кирила Туровського було написане з приводу церковних свят. Це не суто релігійні книги, обидві відзначаються ліризмом і зворушливістю викладу. Книга державного діяча "Поучение Володимира Мономаха" закликала до навчання. Вершина культури того часу - "Слово о полку Ігоревім", яке Бєлінський назвав "запашною квіткою давньоруської поезії".
Велике зібрання книг церковнослов'янською і грецькою мовами мала бібліотека Києво-Печерського монастиря. Києво-Печерський монастир відомий тим, що в ньому жив і працював перший історик східних слов'ян Нестор, освічена людина свого часу, яка володіла багатьма мовами, автор
Loading...

 
 

Цікаве