WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Історія становлення бібліотечної професії - Реферат

Історія становлення бібліотечної професії - Реферат

культури, контактність, тактовність, стриманість, швидка орієнтація.
3. Професійна етика
Професійна етика - невід'ємна частина будь-якої професії.
Поведінка людини в сфері професійної діяльності визначається її уявленням про значення своєї праці для суспільства, колом її посадових обов'язків, колом її посадових обов'язків, культурою її ділового спілкування.
У своїй праці бібліотекарю - представнику гуманітарної інтелігенції треба керуватися такими принципами:
1) постійно займатися самоосвітою, оскільки підготовка фахівця здійснюється не тільки в спеціальних навчальних закладах, але й безпосередньо в процесі трудової діяльності. У наш час бібліотекар, навіть той, хто має вищу спеціальну освіту, не може обмежуватись одержаними знаннями і повинен постійно вдосконалювати свою майстерність;
2) прагнути до максимально насиченого культурного життя: регулярно відвідувати театр, кіно, концерти;
3) виховувати в собі високу культуру спілкування, доброзичливість і увагу до кожної людини, не допускати безцеремонності, фамільярності;
4) завжди пам'ятати що бібліотекар - це педагог;
5) слідкувати за власною мовою, чіткістю дикції;
6) бути уважним до свого зовнішнього вигляду.
Однією з рис професійного етикету є культура емоцій, яка не допускає глузування, підвищення голосу. Бібліотекар ХХ століття повинен знати електронно обчислювальну техніку, вміти ввести діалог з віддаленими базами даних, його місце повинне бути обладнане персональною мікро ЕОМ. Але місія бібліотекаря не зводиться лише до оперативного задоволення інформаційної програми, вона полягає в збереженні та розвитку того, що зветься духовністю суспільства.
4. Бібліотечно-інформаційна діяльність у документально-комунікаційній підсистемі суспільства
Бібліотечна діяльність розвивалася в міру накопичення досвіду зберігання, розповсюдження, обробки інформації та інших процесів, які стали характерними для функціонування бібліотек. Будь-яка діяльність включає мету, засіб, результат і сам процес. Професійна діяльність пов'язана з виконанням функцій, що становлять суть діяльності в будь-якій сфері. Вона потребує спеціальної підготовки. Професійна бібліотечна діяльність на ранньому періоді свого існування склалася зі зберігання рукописів, їх звіту, переписування, написання, коментарів до тексту. Тобто від бібліотекаря вимагалися високий рівень грамотності, орієнтування в різних науках, знання іноземних мов. Це була праця науковця, перекладача, письменника, а тому не дивно, що бібліотекарями часто були видатні люди країни.
Така ситуація зберігалася до кінця середніх віків, до початку нової історії. З розвитком друкарства розширилися функції бібліотеки, вона стала більш демократичною, з'явилася необхідність розподілу праці в бібліотеці в міру того, як розвивалася сама бібліотечна технологія. Остання була пов'язана з описуванням книг, їх класифікацією, розміщенням фондів, різними формами обслуговування читачів, управлінням бібліотекою, комплектуванням та іншими процесами.
Майже до кінця ХІХ ст. бібліотечна професійна діяльність мала на меті збереження та забезпечення застосування книг - рукописних та друкованих у межах, які визначалися суспільством. Завдяки бібліотечній діяльності люди одержували різні послуги, в основі яких здебільшого лежали процеси роботи з документом. Проте вже на ранніх стадіях свого розвитку бібліотечна діяльність була пов'язана з обробкою тієї інформації, що знаходилася в документах. Історично інформаційна діяльність вчених була пов'язана з роботою бібліотек, персонал яких допомагав у підборі необхідної літератури, сповіщав про новоодержані видання. Бібліотеки протягом кількох століть були єдиним соціальним інститутом, в якому накопичувався й узагальнювався досвід інформаційного обслуговування вчених. Проте тільки у середині ХХ ст. почали розроблятися методи бібліотечного обслуговування вчених і фахівців. Науко-інформаційна діяльність розпочиналася розробкою проблем інформаційного пошуку, що до цього часу знаходився у сфері особистої праці кожного вченого. Метою інформаційної діяльності було надання допомоги людству в орієнтуванні у великому потоці інформації, яка з'являлась у друкованому і недрукованому вигляді на нових носіях інформації (магнітних стрічках, магнітних дисках ...). Процеси інформаційної діяльності полягають у збиранні, аналітико-синтетичній переробці, зберіганні та пошуку інформації в документах, а також поданні її у потрібний час і в зручній формі. Інформація - це предмет інформаційної діяльності.
На сучасному етапі найбільш правильним здається ставлення до бібліотечно-інформаційної діяльності як до єдиного процесу задоволення різноманітних потреб суспільства в інформації та знаннях. Пріоритетним у бібліотечно-інформаційній діяльності сьогодні стає доведення інформації до користувачів у будь-якому вигляді.
Сьогодні на бібліотекаря існує погляд як на комунікатора в сучасному суспільстві. Комунікація - це суттєвий бік спілкування, що полягає у взаємній міжсуб'єктній передачі інформації, вона виступає абстрактною стороною спілкування у процесі передачі інформації. В основі цього процесу лежить комунікативна діяльність, проміжним елементом якої може бути документ. У зв'язку з цим роль бібліотеки як складової комунікаційної системи полягає у зберіганні та передачі культурного спадку цивілізації - знань.
Цілісний підхід до документально-інформаційного обслуговування населення реалізовано в програмі НАТІС (національної системи інформації), яка була прийнята Міжурядовою конференцією з планування національних інфраструктур документації бібліотек і архівів (Париж, 1974 р.). Ця програма обіймає коло питань, які дозволяють конструювати організаційну структуру інформаційного обслуговування, використовуючи усі інформаційні ресурси країни.
Література:
1. Бібліотекознавство: теорія, історія, організація діяльності бібліотек: Підручник. - X., 1993. 176 с.
2. Каліберда Л. Загальне бібліотекознавство: Навч. посібник. - К., 1998. -192с.
3. Чачко А. Бібліотечна професіологія: Навч. посібник. - К., 1996. - 120 с.
4. Алтухова Г. Професcиональная етика библиотекаря. - М., 2000. -102 с.
5. Балика Д. Бібліотека в минулому. - К., 1925. - 117с.
6. Бібліотека в демократичному суспільстві: 3б. матер. Міжнар. наук. конф. / КДІК. - К., 1995. - 201 с.
7. Бібліотечна наука, освіта, професія у демократичній Україні: 3б. наук. праць / КДУКІМ. - К., 1998. - 108 с.
8. Ільганаєва В. Бібліотечна освіта: нова парадигма розвитку.- К., 1996. -255с.
9. Ільганаєва В. Бібліотечнасфера - соціальний інститут // Бібл. Вісник. -1994 -№3.-С. 2-5.
10. Костенко Л. Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України // Бібл. Вісник. - 1993. № 3-4. С.55-58.
11. Пашкова В. Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в бібліотеках: Зарубіжний досвід. -К., 1998. -70 с.
12. Сенченко Н. Библиотеки и компьютери. - К., 1990. - 226 с.
13. Слободяник М. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій. - К., 1995.- 268с.
14. Україна бібліотечна. - К., 1996. - 92 с.
15. Українська бібліотечна асоціація: Документи і матеріали.- К., 1998. - 78 с.
16. Чачко А. Библиотечний специалист: особенности труда и профессионализации. - К., 1986. - 192 с.
17. Чекмарьов А., Костенко Л., Павлуша Т. Національна система електронних бібліотек. - К., 1998. - 50 с.
Loading...

 
 

Цікаве