WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Різновиди законодавчих актів. Кодифікаційно-видавнича робота - Реферат

Джерелознавство. Різновиди законодавчих актів. Кодифікаційно-видавнича робота - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Різновиди законодавчих актів. Кодифікаційно-видавнича робота
Всі державні установи центрального, крайового, місцевого рівня керувалися законодавчими актами, що їх приймали імператори та центральні органи влади, самі видавали різні документи актового і регулюючого характеру, створювали велику кількість діловодних документів.
З часом як в Росії, так і в Австрії виробилась ціла ієрархія актових документів. Найважливіші питання державного життя: війни і миру, скасування кріпосницьких і панщизняних відносин, ліквідації революційних
рухів І державних заколотів, восшествія на престол та шип оголошувалися царськими (цісарськими) маніфестами їх стиль, як правило, піднесено урочистий За традицією маніфести починалися з релігійної посвяти та штитуляцп особи, від якої видавався маніфест Так, маніфести, які видавав цісар Франц-Йосиф І, починалися словами
"Ми, Франц Иосиф І, милостю Божою кайзер Австрії, апостольський король Угорщини, король Богеми, Далмації, Кроацп, Словени, Галичини, Лодомери І Іллірії, ерцгерцог Австрії, великий герцог Кракова, герцог Лотарінгн, Зальцбурга, Штіри, Карінти, Крайни, Буковини, Верхньої І Нижньої Сілезії, Гроссфюрста Із Семиграддя, маркграф Моравії, верховний граф Габсбурга І Тіроля та Інших, та Інших "
Маніфест російського царя про скасування кріпосного права починався "Божией милостию Мы, Александр Вторый, император и самодержец всероссийский, царь польский, великий князь финляндский, и прочая, и прочая, и прочая объявляет всем нашим верноподданым Божиим провидением, и священным законом престолонаследия быть призваны "
Мета маніфестів - завоювання моральної підтримки різних станів Через це в них оголошувались різні милості, сповіщалось про турботу монарха за своїх підданих, проклинались різні "вороги І розбійники", "вороги встановленого Богом закону І порядку"
У маніфесті, що повідомляв про "восшествіе на престол" Катерини П, повідомлялось про зниження на 10 копійок ціни на пуд солі
В Австрії високий ранг мали документи законодавчого характеру, що видавалися цісарем І називалися патентами Так, 7 березня 1849 р цісар Франц-Йосиф І патентом розпустив парламент, усував так звану Кромеризьку конституцію, замінюючи и своїм конституційним патентом 26 лютого 1861 р цісарський патент оголошував статути про крайові сейми та ординації (положення) про вибори до них
В Роси крім маніфестів велику роль виконували Іменні (царські) та сенатські укази Вони мали силу законів Указами в Роси було надане право поміщикам відправляти селян за провини на заслання чи каторгу (1760, 1765) Указами встановлювались форми правління в нових землях Наприклад, указом 1722 р була створена Малоросійська колегія, 1764р скасовано гетьманство І відновлено Малоросійську колегію, 1783 р на Лівобережну І Слобідську Україну поширювались норми кріпосного права російського зразка Указами жалувались землі та селяни поміщикам За 40 останніх років XVIII ст. такими указами у власність поміщиків було передано 1 млн. 200 тис селян
У 1817 р указом відкривалось Міністерство духовних справ І народної освіти, 1827 р встановлювалась заборона на прийом у всі види державних шкіл дітей непривілейованих станів; 1835 р указ ліквідовував автономію університетів та ін.
В Австрії й Росії окремі важливі питання державного життя регулювались документами, що мали назву законів. Особливе значення для життя сільських громад мав, наприклад, прийнятий 1866 р. "Громадський закон для Галичини", що регулював порядок виборів громадських рад та сільської старшини: війта, підвійта, присяжних, обов'язки сільських громадських "урядів'', принципи ведення громадського маєтку, організації служби правопорядку, оплати податків, дорожніх робіт, діяльності школи, соціального забезпечення одиноких, престарілих, калік, сиріт та Ін. "Громадський закон" 1866 р. пережив Австрію і функціонував майже у незмінному вигляді аж до 1933 p., коли за реформою громадського самоуправління значна кількість обов'язків сільських громад була передана у відання так званих збірних гмін (gіmn zbiorowych).
Правно-регулюючу роль виконували різноманітні "Положення" в Росії та ординації в Австрії, а потім і в Польщі. Так, з метою втілення у життя реформи 1861р. було прийнято 19 положень, що мали регулювати окремі сфери життя: "Загальне положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності", "Місцеве положення про посімейне влаштування селян", "Положення про губернські і повітові земські установи" (1864), "Положення про земські установи" (1890), "Положення про вибори в Державну Думу" (1906) та Ін. В Австрії акти, що називалися ординації, регулювали головно різні вибори: до громадських рад, до повітових І міських, до Крайових сеймів, а також до Державної Ради Австрії, в Угорщині - до Державної Ради Угорщини. (Після 1866 p., коли Австрійська Габсбурзька імперія перетворилася в дуалістичну державу Австро-Угорщину, в ній стало два парламенти І два уряди. Спільними були тільки цісар, котрий був одночасно королем Угорщини, І два міністри: військових та Іноземних справ, які були членами обох урядів). Поряд з названими актами правно-регулюючу силу мало багато документів, що видавалися під іншими назвами: регламенти, постанови (установлення), статути, табелі, циркуляри, а нерідко просто резолюції монархів. Загальнодержавне значення мали "Генеральний регламент" Петра І, що визначав принципи діяльності колегій, так само прийнятий за Петра І "Табель про ранги" (1722), який встановлював 14 чинів цивільної та військової служби (шість нижніх обер-офіцерських, чотири штаб-офщерські і чотири вищі генеральські) І в основі залишався діючим у царській Росії аж до краху монархії.
Документом, що мав назву "Учреждение для управления губерний Всероссийской империи", прийнятим 1775 р., регулювалась діяльність губернаторів і губернських управлінь. "Учреждение..." визначало структуру управління в губерніях, штати, чини, права й обов'язки При цьому були розписані також структури повітових управлінь, їх штати.
В 1782 р. був прийнятий "Устав благочиния" (статут), що визначав форму правління у містах губернських І повітових. Орган управління мав назву управа благочиния. В губернських містах її очолював
Loading...

 
 

Цікаве