WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Преса Галичини, Західної України, Буковини і Закарпаття у 1900-1939pp. - Реферат

Джерелознавство. Преса Галичини, Західної України, Буковини і Закарпаття у 1900-1939pp. - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Преса Галичини, Західної України, Буковини і Закарпаття у 1900-1939pp.
В Галичині на початку XX ст. українська преса продовжувала розвиватися в тих напрямах, які вже визначилися наприкінці XIX ст. З виникненням 1899 р. Української Национально-демократичної партії газета "Діло" головно стала відображати її політичні та соціальні позиції. Крім того, партія почала видавати як свій орган газету "Свобода". Продовжував виходити орган Радикальної партії "Громадський Голос". Першого січня 1900 р. вийшов номер двотижневого часопису "Воля" з 16 півгазетних сторінках. Його засновником стала утворена наприкінці 1899 р. Українська соціал-демократична партія Галичини і Буковини. Під цією назвою часопис видавався до 1907 p., коли поміняв назву на "Земля і Воля". Часопис як орган українських соціал-демократів виступав за соціальні потреби українських робітників, їх культурно-національні форми громадського життя, закликаючи загалом до солідарності з польськими та єврейськими робітниками Галичини і Буковини. Часопис містив значну конкретну інформацію про такі події в Галичині, як великий селянський страйк влітку 1902 p., криваве придушення робітничих зборів на Стрілецькій площі 2 червня 1902 p., Першотравневі демонстрації у Львові та інших місцевостях у різні роки, судовий процес над Мирославом Січинським, вбивство і похорон студента Адама Коцка, боротьба за український університет у Львові, профспілковий рух та ін. Найрадикальнішою була позиція часопису 1905-1907 рр , коли у сусідній Роси відбулася революція "Воля" 22 січня 1907 ? писала про московське повстання майже в дусі Леніна "оружна боротьба з правительством хотяй тяжка та кривава - є можлива І може скінчитися по-бідою Друге, чого навчити сі досвіди - щодо такої оружної рішучої боротьби треба ще ліпше приготовитися"
В українському національному питанні преса всіх трьох національних партій - УНДП, УРРП, УСДП, а також Християнсько-Соціального союзу - майже одностайно поборювала Ідею автономії українських частин Галичини І Буковини в одному українському автономному краї з окремим сеймом, державною адміністрацією, освітою та ш
Москвофіли, що з 1902 ? формально склались у політичну "Русскую Народную партию", далі видавали газету "Галичанинъ" 3 1908 ? ? екстремістське крило випускало "Прикарпатскую Русь" У розпорядженні москвофілів були Руський Народний Дом, Ставропігійський Інститут, які видавали низку наукових видань, - 'Таличский исторический сборник", "Литературный сборник", "Науковый сборник" Під егідою НТШ виходили наукові та літературні періодичні збірники "Літературно-науковий вісник", "Записки НТШ", "Матеріали до украшсько-руської етнологи", "Етнографічний збірник", "Жсрела до Історії Украіни-Руси", "Часопись правнича", "Пам'ятки украінсько-руської мови", "Украшсь-ко-руський архів" тощо
Видавалися також різні профільні газети І журнали "Читальня", "Наша школа", "Учитель", "Український учитель", "Дяківський голос", літературні "Молода Україна", "Січові вісті". "Неділя", дитячий часопис "Дзвінок" Всього ж у Галичині 1905 ? налічувалось 52 українські періодичні видання, 1910 ? - 72 Цілком зрозуміло, що дослідник Історії початку XX ст, у тому числі питань українського життя, не може обійтися без польськомовної преси Львова І Галичини та німецькомов-них віденських видань
Офіційною проурядовою газетою Галичини була "Gazeta Lwowska", про яку вже згадувалося Але крім цього офіціозу, виходили десятки різних партійних, професійних, клерикальних, освітніх, наукових видань, -- ен-децька "Слово польське", селянської партії "Кур'єр львовскі", соціал-демократи "Праца", "Глос", а в Кракові - "Напшуд", нечітко визначеної партійної орієнтації - "Газета поранна", "Век нови", клерикальна "Газета косьцєльна", народознавчий часопис "Люд", науково-історичний "Квартальнік псторични", наукові "Музеум", "Часошсмо технічне"
В полі зору українських дослідників були такі віденські часописи, як "Рутеніше рев'ю", "Нойє фрайє прессе"., "Арбайтерцайтунг" та ін.
На Закарпатті в 90-х роках продовжував виходити часопис "Наука".
З 1903 p. його редактором став А.Волошин. У загальному це був клерикальний часопис, але, можливо, вперше на Закарпатті він почав писати про спільність закарпатських русинів саме з українським народом. Уже 1907 р. газета заявила: "Не треба нам великорущини, но нужно нам писати на нашому малоруському язику"(1907, 8 січн.). У 1907 р. до "Науки" додався ілюстративний листок "Село".
Відносно помітною на початку століття була преса Буковини. Продовжувала існувати газета "Буковина", різнопрофільна і як громадсько-політичний часопис, і як літературно-критичний. На сторінках "Буковини" публікувалися В.Самійленко, Д.Мордовець, О.Луцький, Я.Веселов-ський, М.Устиянович, С.Руданський, М.Черемшина, Є.Ярошинська, О Маковей. "Буковина" видавалася до 1910р. Після трирічної перерви (1913 р.) вона була відновлена під назвою "Нова Буковина" і виходила, якщо не брати до уваги періоду російської окупації, аж до 1918 р. Додатками до "Буковини" виходили невеликі журнальчики і брошури "Зернятка", "Неділя" та ін.
З 1904 р. у Вашківцях друкувалася вчительська газета "Промінь". Продовженням "Променя" 1909-1914 pp. став педагогічний журнал "Каменярі". Напередодні війни на Буковині виходило 12 українських часописів, німецьких - 42, румунських - вісім і один польський.
На увагу дослідників заслуговує преса Українських січових стрільців та Західноукраїнської Народної Республіки. Назвемо лише деякі з часописів військового змісту: "Самохотник", "Молодий самохотник", "Бомба", "Самопал", "УСУСУС", "Червона капина", "Вісник пресової квартири УСС', "Стрілець", "Стрілецький шлях", "Польова газета'1, "Козацький голос", "Січовий голос" та
Loading...

 
 

Цікаве