WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела - Реферат

Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела - Реферат

знає життя і побуту українських селян, зображуючи їх у сентиментальному дусі. Мовляв, у свята в них рідко немає баранини та птиці, "по врожденной склонности к праздности и забавам выдумали множество излишних празднеств".
Автор опису 1788 р. замість слова малороссияне вживає слова українці, а також Україна, наголошує на позитивному впливі українців на великоросіян, які живуть в Україні І по сусідству. Українцям властивий "дух європейської людськості, відчуженість від азіатської дикості", вони слухняні, але їм вороже рабське плазування. Життя українського селянства не Ідеалізує, пише, що багато з них "бедствуют, одною сохою, одним серпом, одною косою и одним цепом не много наработаешь, а случается, что такой беспомощный хозяин ...пошел со всею семьею в наемники, или на миру с милостынею". Українці, за описом 1788 р., не корисливі, не зажерливі, у зв'язку з чим і випускають з рук багато доходів, що дістаються чужинцям. Автор - прихильник розвитку торгівлі, промислів, міст, буржуазного розвитку.
Серед багатьох нових відомостей, які містяться в описі 1788 p., але їх немає в опису 1785 p., - грамоти про заснування Харківського училища, цікаві дані про стан справ в училищі. Це наштовхує на думку, що опис 1788 р робила людина, котра добре знала училище (тобто Іван Афанасійович Переверзєв, директор училища). А капітан Загоровський робив опис 1785 р. Переверзєв вніс у варіант матеріали з багатьма офіційними даними, архівними документами, власними спостереженнями, навіть жалувані грамотислобідським полкам, багато відомостей про землеробство, ґрунти, обробіток ґрунту, врожаї. Автор повідомляє, що середня врожайність жита 1:7; озимої пшениці - 1:5; ячменю- 1:7; вівса- 1:9; ярої пшениці - 1:4; проса - 1:10; описав особливості українського тваринництва, воно "не такое, как у калмыков... дикое... но основывающееся на правилах ума и опытов при хлебопашестве".
В описі чимало етнографічних матеріалів про "нравы жителей украинских", їх "забавы", "празднования и пиршества". Чи не вперше звернуто увагу на перехідний нестійкий характер великої сім'ї в українців, її швидкий поділ. Але при цьому наголошується, що "на Слобожанщине находятся и такие доможилы, которые живут семьянисто, ... например, родоначальник, при нем три или четыре сына не в разделе, у сыновьев также довольно детей, и все под порядочным управлением в согласии".
Оригінальне сформовано погляд на українців як окремий народ, котрий заселяє певну територію і розмовляє однією І тією ж мовою - "малороссийским украинским диалектом... удельном языке славьянского племени". Висловлена власна версія, яка, до речі, і досі Існує в історіографії, що причиною утворення українського народу став державний розпад давньої Русі на "Северную" и "Южную". "Сие роковое отделение... преобразило навсегда оных жителей так, что из того явилась как будто бы иноплеменная какая нация". Важливо, однак, зазначити, що бачення автором зв'язку "нації" з мовою, зі звичаями І "правами", а не лише з державою, було для того часу, безумовно, передовим.
Ми вже згадували сучасне видання "Описів Київського намісництва 70-80-х років XVIII ст.", здійснене Археографічною комісією України 1989 р. У ньому вміщено шість описів із 17 виявлених за намісництвом. Серед опублікованих - "Географическое описание города Киева...", виконане поручиком Василем Новгородцев им. У ньому подаються різні відомості про київські монастирі та церкви, даються географічні описи всього Київського намісництва з усіма повітами. Опубліковані "Описание Киевского наместничества по разделению оного на одинадцать уездов...", "Описание Киевской губернии вообще и по уездам рек, озер, болот и гор 1785-го года", "Историческое и топографическое описание Киевской губернии... 1787 года...", "Книга Киевского наместничества с поименованием всех селений и с показанием в оных числа душ и фамилии владельцев...", "Сокращенное особенное географическое описание Киевской губернии..."з 1787р.
В описах містяться часто унікальні відомості про Київ кінця XVIII ст. і про намісництво.
В першому з названих описів зроблений детальний аналіз Старокиї-вської фортеці, названі її відділи та споруди у них; церкви і монастирі, державні кам'яні та дерев'яні будинки, дерев'яні двори міщан. Окремі собори І церкви описані дуже уважно. Про кафедральний монастир при церкві св. Софії з 18 престолами сказано, що він огороджений кам'яною стіною, а в ньому містяться мощі митрополита Макарія; про церкву св.Андрея Первозванного написано: вона "строенная по повелению ее императорского величества блаженной памяти государыни императрицы Елисаветы Петровны казенным коштом по новой архитектуре, с отменным украшением, под низом оной для священно- и церковнослужителей упокой".
Про Києво-Печерську фортецю, збудовану за повелінням Петра І "множеством великорусских и малорусских войск", розповідається як про головну фортецю наприкінці XVIII ст. У ній перебувала "губернская канцелярия, живут генерал-губернатор, обер-комендант, также артиллерии инженерного корпуса, генералитет и штаб-офицеры".
Автор часто звертається до історичних повідомлень, зокрема про багаторазове зруйнування Києва: 1008 р. - Болеславом Хоробрим, 1019р. - ним же, 1096 р. - Половецьким князем Боняком, 1124 р. - дводенною пожежею, 1203 р. - київським князем Рюриком Ростисла-вичем, 1240 р. - Батиєм, 1321 р. - Гедиміном, 1480 і в 1483 pp. - кримським ханом Мінгіреєм. Є й малоймовірні свідчення, наприклад, про заселення Києва аж до 1660 р. вірменами, євреями і поляками. Тільки після повеління Алексея Михайловича Київ почали заселяти руські люди.
Інтерес викликають повідомлення про те, що київські міщани торгують німецькими і московськими товарами: шовковими, паперовими, вовняними, хутром та іншими; їх везли в Польщу, Сілезію, Гданськ, Цеса-рію. "В Польщу і Крим відвозять чорну мерлушку, легку юфту, сало го-вяже і в невеликій кількості білих, сірих і чорних білок, також сибірок і суриків, трохи воску. Звідти привозять шовкові, суконні І бавовняні товари, виноградне, волоське і інших сортів вино і бокалії, також польську товчену І волоську кам'яну і кримську сіль, що називається бузув, та інші тому подібні товари. З них же більшу частину відвозять у великоросійські поблизу розташовані міста,
Loading...

 
 

Цікаве