WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела - Реферат

Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела - Реферат

організацією відповідей на стандартні запитання, що рекомендувалися кабінетом Катерини II, який очолював статс-секретар П.Соймонов. А.Шафонський вважав за необхідне подати у своєму описі ширші відомості, тому прагнув отримати відповіді на чимало ним же сформульованих запитань, особисто виїздив у повіти і міста намісництва для збору додаткових відомостей, опрацьовував історичні джерела "из разных старинных письменных дел, которые по монастырям находил", вніс в опис все, "что только из разных записок почерпнуть мог". При підготовці опису Шафонсышй особисто виїздив у Борзну, Ніжин, Лохвицю, Гадяч, Зіньків, Ромни, Глинськ.
Праця була завершена 1786 p., але опублікована вперше лише 1851 р. у Києві. Щоправда, нею ще в рукописі користувалисяІсторики та письменники О.Рігельман, Д.Бантиш-Каменський, І.Срезневський та інші, а після опублікування - О.Лазаревський, В.Іконніков, М.Марчен-ко, О.Апанович.
"Черниговского наместничества топографическое описание" складається з двох частин: першої - "О Малой России вообще" і другої - "О Черниговском наместничестве особенно". Перша має 135 сторінок друкованого тексту, друга значно більша - 565 сторінок. Вся праця становить 700 сторінок.
У першій частині подано характеристику географічного положення російської України, описані ріки, озера, ґрунти, клімат, рослинний і тваринний світ; землеробські культури. Багато уваги приділено висвітленню економічного становища, товарного виробництва конопель, конопляної олії, тютюну, мануфактур, торгівлі, доходів населення. Автор звернув увагу на те, що "весь торг красных и мелких товаров состоит в руках великороссийских купцов", однак у містах, зокрема у Києві, "есть из природных тамошних купцы, мелким разным товаром торгующие", але серед місцевих купців нема жодного, який би мав 30 тис. капіталу.
В описі згадується, що 11 більших міст України мали магістратське правління. Це Київ, Чернігів, Переяслав, Новгород Сіверський, Старо-дуб, Ніжин, Погар, Мглин, Остер, Козелець, Полтава. Подані відомості про всі інші міста, містечка, села, кількість населення в них, поділ населення за станами, національною чи релігійною приналежністю, подані та зведені дані про населення намісництва. В ньому налічувалось 746850 осіб, у тому числі купців - 1483, з яких українців 587, а росіян - 896; міщан- 19136, козаків - 354572, селян казенних і монастирських разом - 69369, селян-кріпаків - 293262, духовенства і церковників - 6958. Були ще іноземці, монахи та Ін. Достатньо повно описані способи обробітку грунту, вирощення врожаю, збереження та переробки зерна. В степових місцевостях використовували плуг, який тягнули 2-3 пари волів, у лісових - соха без коліс на коня. Своєрідними були міри орної землі та сінокосів. Землю обраховували на дні, упруги, четверики, чверті, луки - на скирди, стоги, копиці, вози. Подібно до описів А.Милорадовича, у всіх містах подані відомості про ремісників. У Ніжині їх налічувалося 657, Носівці- 180, Борзні - 143, Прилуках - 70, Городні - 66, Ічні - 80 та ін. Щорічно у межах намісництва відбувалося 115 ярмарків, 66 щотижневих торгів. Показано напрями торгівлі окремих міст. Так. до Ніжина привозили хутра, сукна, полотно з Москви, Казані, Оренбурга, рибу - з Астрахані, Царицина, Саратова, з Дону, сіль - з Таврії, цукор, каву, шовкові та вовняні тканини - з Петербурга, англійські сукна й вина - з Гданська, шовкові й вовняні тканини - з Кенігсберга. До Ніжина також надходили інші товари - з Ляйпціга, Бреславля, Італії, Туреччини, Угорщини, Австрії. Подібні матеріали подані з усіх інших міст.
Хоч А.Шафонський у культурному відношенні вже співвідносив себе з освіченими російськими дворянами, на його праці дуже позначилось українське походження. Це виявилось в інтересі до народознавчої тематики. Про це засвідчують навіть заголовки окремих параграфів праці: § 11 - "Исповедание веры и духовная власть"; §12 - "Язык, наречие и вид наружный жителей"; §13 -"Нрав и свойство народа"; §14 - "Образ жизни и обычай: свадьбы, родины, гульбищи, кутья, коляды, щедровать, богатая кутья, богатый вечер, голодная кутья, засевать, купала, погребение"; § 15 - "Одеяние" та Ін. Один з розділів називається "О происхождении малороссийского народа". У праці вміщено 26 унікальних малюнків "малороссийских одежд". А.Шафонський запропонував розділити Украшу на три етнографічні райони: "северо-западную полосу, Полесье", "северо-южную или среднюю полосу", "восточно-южную полосу".
Під соціальним поглядом симпатії А.Шафонського виявились на боці панівних верств, з якими він, безумовно, себе співвідносив. Він з ворожістю ставиться до запорожців, відносить їх до "тунеядцев и разбойников, ...скопище всякого сброда,... погруженного в совершенную праздность, гнуснейшее пьянство и презрительное невежество". Причину бідняцького стану мужицьких господарств вбачає у "ленивом нерадительном нраве мужиков" та Ін,
Водночас розділом "О малорусских чинах" автор ніби хотів обґрунтувати право нащадків української старшини зрівнятися зі становищем російських дворян і насмілився написати, що за вдачею українці більше подібні до німців, аніж до росіян, що в українській мові дуже багато запозичень з німецької.
Важливе джерелознавче значення, зокрема до Історії Слобідської України, мають два описи Харківського намісництва. Одне з них - "Топографическое описание Харьковского наместничества" 1788 р. було надруковане у Москві. В науці довго точилася дискусія про те, хто був автором цього опису: директор Харківського училища Переверзєв чи капітан Загоровський. Здається, що крапку над дискусією поставила харківська дослідниця Марія Литвиненко, котра довела, що надрукованому 1788 р. описові передувало "Топографическое описание Харьковского наместничества" 1785 р. Останнє поділялося на три розділи: 1. "О наместничестве вообще"; 2. "О губернском и уездных городах"; 3. "Об уездах Харьковского наместничества" Порівняння описів 178511788рр. засвідчило, що це різні твори, хоч в основі останнього міститься перший. Топографічний опис 1785 р. - це відповіді на запитання, розіслані у всі губернії. Його, можливо, виконував капітан Загоровський. Принаймні, з опису простежуємо, що його автором не був українець. Це засвідчують його вирази "малороссияне", "они", "у них, малороссиян". Він не
Loading...

 
 

Цікаве