WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела - Реферат

Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Описові твори кінця XVIII-початку XX ст. як історичні джерела
Як зазначалось в одній з попередніх лекцій, 1782 р. адміністративний поділ Гетьманщини на полки було скасовано. На їх місці створювалося три намісництва: Чернігівське, Київське і Новгород-Сіверське. Для правильного поділу російської України на три намісництва проводилася значна робота, яку, згідно з указом Катерини II 1779 p., мав очолювати губернатор "в Малой России" Андрій Милорадович. Комісія, очолена А.Милорадовичем, 1780р. завершила польову роботу, а 1781 р. провела опрацювання матеріалів і виготовила проекти карт трьох пропонованих намісництв. Опрацьовані матеріали як описи намісництв були надіслані до Малоросійської колегії. Пізніше О.Лазаревський надрукував опис Чернігівського намісництва, а П.Федоренко вже 1931 р. опублікував опис Новгород-Сіверського. Опису Київського намісництва 1781 p., як писала Марія Литвиненко, не знайдено. Видавці книги "Описи Київського намісництва", що вийшла друком 1989 p., теж засвідчили, що "оригінал не виявлений", але подекуди збереглося його п'ять пізніших списків, переписаних полковим писарем І.Хорошкевичем, колезьким регістратором Є.Новаківським, канцеляристом Р. Савойським. У книзі вміщено шість описів намісництва, виконаних 3 775-1787 pp., хоч при цьому упорядники видання подали, що загалом досі виявлено 17 повних І скорочених топографічних, географічних та інших описів. З опублікованих шести описів три зберігаються в ЦДІА України в Києві, два - в Державній публічній бібліотеці, один - в Центральній науковій бібліотеці НАН України. Але зупинимось коротко на збережених описах комісії А. Милорадовича, описові Чернігівського намісництва А.Шафонського, описах Харківського намісництва та деяких інших.
Про зміст описів трьох намісництв, утворених 1782 р , можна судити за інструкцією, розробленою для комісії А.Милорадовичем. (Інструкція вимагала піддавати опису всі без винятку поселення, "дабы никакова поселения не миновать", навіть тих, які після ревізії "при сотнях по оным не состояли"; "делать точное описание каждого города, села, деревни, слободы, хутора, заводу и всякого поселения"; описувати, де церкви дерев'яні, а де кам'яні, "количество обывателей" в кожному поселенні, "различая (их) по статьям дворян, духовенство, купечество и мещанство", "число обывателей по жилью хат"; "изъяснить пристани и разные фабрики", рухи річкового транспорту "вниз и вверх рек", про найманих робітників, про ремесла і промисли, володіння селян, їх доходи та ін.; вимагалося особливо уважно описувати поселення, що чимось вирізнялися, "чего особливому примечанию достойно" за розташуванням вздовж рік, за наявністю лісів, доріг та Ін.
Так, опис Новгород-СІверського намісництва починається з опису Новгород-Сіверська. Характеризується географічне положення міста, його укріплення, церкви (з чого збудовані), називаються міські цехи та ремісничо-навчальні заклади при них, розповідається про заняття населення, його становий поділ на шляхетство, духовенство, купецтво, урядників, міщан, козаків, про ярмарки і торги.
Чимало точної інформації, наприклад, про ремісників Новгород-Сіверська, серед яких було котлярів - чотири, слюсарів - один, кравців - 74, шевців - 195,шаповалів - 78, ковалів -15, ткачів- 15, м'ясників - 15, гончарів - 15. У десяти цехах Стародуба об'єднувалось 344 ремісники. Аналогічні статистичні дані про заняття населення наводяться практично з усіх міст і містечок намісництва. В описах повітів і сіл подані відомості про земельні відносини, вирощування тих чи інших землеробських культур, заробітчанство, розміри селянських податків грошима та натурою: коноплями, олією, медом. При описах поселень обов'язково повідомлялось про наявність у них різних підприємств: млинів, ґуралень, скляних заводів і гут, рудних гут, цегелень, машинобудівних, миловарних, шкіряних мануфактур. Кожного разу називаються власники таких підприємств, кількість зайнятих на них робітників, їх заробітки, умови праці та проживання. Зазначалося, що багато заробітників приходили з російських губерній. Так, при описі промислів м. Погар наголошувалося: "Роботу ж коло оной справляют наемными работниками, кои для найму приходят из великороссийских деревень и здешних околичных мест".
Але особливо поширений великоросійський елемент був серед купецького стану: в Стародубі, наприклад, російських купців налічувалося 27, в Сосниці - два, у Мглині - три, в Коропі - вісім. Коли ж подавали дані про національну приналежність купців, росіяни значно переважали над "малоросіянами".
Описи, виконані під керівництвом А.Милорадовича, цінні тим, що вони відображали економічний і соціальний стан Лівобережної України з Києвом зразу ж після ліквідації української державної автономії на час заміни традиційного полкового устрою на загальноросійський з намісниці-вами і губерніями.
У 80-х роках XVIII ст. у напрямі так званого російського "государствоведения", а по суті, краєзнавства, шляхом своєрідного анкетування намісництв, міст, повітів, збирання відомостей на задані запитання від імені Російської академії наук, вищих навчальних закладів, а також адміністрацій намісництв написані численні описи різних адміністративних одиниць та міст, у тому числі українських. Найчастіше вони називалися топографічними описами. Здебільшого вони мали форму запитань і відповідей. Залежно від виконавців описів відповіді були різні - від формальної відписки на запитання до дуже повних і часто оригінальних за змістом.
З-поміж багатьох описів найвідомішим є "Черниговского наместничества топографическое описание", написане Афанасієм Шафонським (Оланасом Филимоновичем Шафонським). Батько А.Шафонського Филимон Шатіла був сотником у Соснівці, з певних міркувань змінив прізвище на Шафонський. Він дав синові Опанасу добру освіту за кордоном, де він закінчив три університети у Галлі, Лейдені, Страсбурзі й отримав дипломи доктора філософії, медицини, правознавства. Повернувшись у Москву, працював військовим лікарем, написав низку наукових медичних праць. У 1782 р. повернувся в Україну і став радником намісницького правління в Чернігові, де крім іншої роботи розпочав працювати над підготовкою топографічного опису намісництва. Він не задовольнився
Loading...

 
 

Цікаве