WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Українські та білоруські літописи XV-XVII ст. - Реферат

Джерелознавство. Українські та білоруські літописи XV-XVII ст. - Реферат

з цікавими повідомленнями: 1594 р.: "Татаре вишли були І Галич спалили, шкоди много учинили"; 1595 p.: "Mop був великий в Перемишлі і Львові"; 1596 р.: "В п'яток світлий земля ся трясла. Наливайко до Венгер ходил"; 1597р.: "Наливайка загублено" тощо. Під 1620р. є розповідь про королевича Владислава, який через Львів їхав до Волох і у Львові зустрівся з Сагайдачним: "...коли виїжджал зе Львова с кам'яниці арцибіскупії, Сагайдачний у ворот стоял і поклонился ему, а он руку ему положил на голові і мовил так: "Взявши на помоч Господа Бога, ото з вами сміле іду противко неприятелем нашим".
Українські історики мало використовували Інформацію з цього літопису про шкоди Львову, які заподіяли козаки Б.Хмельницького і татари в час повернення з-під Замостя. У 1648 р.: "Воду отняли були козаки, рури поперетинавши, Замку Високого добили І люд вистинали, также по кляшторах все побрали і по церквах. І люд един татаре вибрали, другий от меча погинул, третій - от голоду, четвертий - от повітря. У церкві Святого Юр'я трупа 54 забитих людей, І татарин, на самий престол упадши, розбився. У бернардинов русі ж, що була поутікала для оборони, на п'ятсот і большей постинано, также І в місті, на ратушу, навалах".
Дуже реалістично обґрунтовуються в літописі причини виступу Б.Хмельницького проти Польщі, причини союзу з татарами, методи війни, тяжкі умови війська, втрати від пошесних хвороб "на барзі на бігунки", передано умови Зборівського миру.
Близьким до Львівського за часом написання, тематикою та манерою викладу матеріалу є Хмільницький літопис, названий так за місцем походження (м. Хмільник на Поділлі, недалеко від Волині та Історичної України). Автор коротко описав історичні події на Правобережній Україні за 1636-1650 pp., у хронологічному порядку подані відомості про повстання під проводом Павлюка, Павла Бута, К.Скидана. Найповніше описані події перших років національно-визвольної війни. Зазначені перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями, є інформація про дії Кривоноса біля Немирова, Махнівки, Животова, Бердичева, Тульчина, про облогу Збаража. Як І у Львівському літописі, названі ті біди, які несла з собою війна. Крім кривавих розправ над народом з боку військ польських гетьманів, лиха, що їх принесли татарські орди, поширювався голод після неврожайних років, пошесні хвороби. Автор літопису співчував простим людям.
Події в Галичині і на Волині в XVl-на початку XVII ст. висвітлюються в літописі, що був відкритий всього півстоліття тому в архівних паперах Московського історичного музею російським академіком М.Ти-хомировим. Літопис має назву "С крайніми Вельского речи потребниї вибрані". У 1951 р. він був опублікований у журналі "Исторический архив11, книга VIII, під назвою "Острозький літописець" (зміст засвідчує про те, що він написаний в Острозі. - СМ.). У 1970 р. "Острозький літописець" був перевиданий у Києві; 1994 р. у збірці літописів "Галиць-ко-Волинський літопис" він вийшов у Львові. "Острозький літопис" охоплює 1500-1636 pp. Записи лаконічні, рідко який має півсторінки. Тільки під 1633 р. іде більше розповіді про боротьбу між православ'ям і католицизмом. У центрі розповіді - острозью події, коли княгиня Острозька, вдова по гетьману Хоткевичу, "пановала і напускала в Острог єзуїтів, іже през них много злого сотвори православним" (з 1621 p.), "розмаїтими способами примушувала до унії... поотбирала маєтності церковнії і ґрунти і ні при чом церкви пооставалися". У 1636 р. за велінням княжни єзуїти "рострясли" гріб ЇЇ батька князя Костянтина Василя Костянтина Острозького, "добилися до склепу" І звідти забрали кості князя та понесли до костелу. "А княжна кості перемила, золками пахучими переклала. Єзуїти крестияи во свою віру кості І водою покропили І ім'я перемінили Станіславом, І попровадили до Ярославля І там поховали подлі матки своєї". Дуже хвилююча розповідь про повстання в Острозі "на Воскресеніє Христово" І про його жорстоке придушення. Острозький літописець подає відомості не тільки про цікаві та драматичні події, а й дуже переконливо описує культур но-політичну атмосферу своєї епохи.
Збереглося два списки Межигірського літопису^ складеного в Ме-жигірському монастирі. В одному його списку міститься розповідь за 1392-1620 pp., в Іншому - за 1608-1700. Подібно до Львівського, Хмільницького, Острозького, Чернігівського, Добромильського, Пгдгорець-кого та інших літописів, Межигірський відносять до так званих місцевих літописів.
Використані джерела і праці
1. Волинь в роки визвольної війни українського народу XVII століття Документи І матеріали. Упорядники Мицик Ю А., Цибульський В.Г Рівне, 1999.
2. Золоте Слово Вибір з Історичних джерел. Упорядкував Д Кардаш. Прага, 1941. С. 8
3. Київський літопис першої чверті XVII ст //Укр Іст журн. 1988. № 2. С.107-120; 1989, №5. С 103-114.
4. Літопис Самовидця /Видання підготував Я І Дзира К , 1971
5. Львівський літопис //Галицьке-Волинський літопис Львів, 1994. С 169-200.
6. Острозький літописець //Галицьке-Волинський літопис Львів, 1994 С. 201-2IS
7. Українська література XIV-XVI ст. К , 1988. С.76-87
8. Українська література XVIII ст К., 1983 С 446-527
9. Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси, изданный комиссией для разбора древних актов К , 1 888.
10. Сафонович Феодосії! Хроніка з літописів стародавніх К., 1992.
11. Антонович В Б Курс лекцій з джерелознавства 1880 -1881 //Історія України в університетських лекціях 1995 Вип 1.
12. Бевзо А. Львівський літопис І Острозький літописець. К , 1970.
13. Дзира Я1. Українські літописи XV1-XVII1 ст в радянській Історіографи //Історичні джерела та їх використання. 1968. Вип. 3. С. 177-189
14. Крип 'якевич ІП Літописи XVI-XVIII ст. в Галичині //Історичні джерела та їх використання 1964 Вип. 1. С 63-80.
15. Марченко Ml Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.) К., 1959.
16. Марченко М І. Історія української культури. К., 1961. С.232-245.
17. Мыцык Ю А "Кройника" Феодосия Сафоновича как исторический источник и памятник украинской историографии XVTI в Автореф дис. ... канд. ист наук. Днепропетровск, 1975.
18. Тихомиров МН. Источниковедение истории СССР. М., 1962. Вып. I. С.353-373
19. Смолін В.А., Степанков B.C. Українська національна революція 1648-1676 pp. крізь призму століть //Укр. Іст. журн. 1998. № 2. С 3-4.
Loading...

 
 

Цікаве