WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Українські та білоруські літописи XV-XVII ст. - Реферат

Джерелознавство. Українські та білоруські літописи XV-XVII ст. - Реферат

простих людей. Дуже зворушливо зобразив наслідки неврожайного 1601 p., після якого "множества людей убогих з голоду на Низ з жонами и детками и з семею, што иж страшно было не толко видети, але трудно и выписати, то ест з верх волости Шкловское, з Друцка, з Дубровны, з Круглы, з Бобря, з Витебска, с под Полоцка, с под Менска, и с инших многих украин". Багато людей помирало з голоду. "Отец сына, сын отца, матка детки, детки матку, муж жену, жена мужа, покинувши детки свои, розно по местам, по селам розышлися, один другого покидали, не ведаючи один о другом, мало не вси померли". Водночас у полі зоруавтора були І політичні події широкого масштабу. В літописі розповідається про повстання під проводом С.Наливайка, Лжедмитрія 11 московське повстання 1606 p., боротьбу між православними І прихильниками уни.
Серед створених історичних творів літописного жанру на українському ґрунті виділяється Густинський літопис, названий так тому, що 1670 р. у Густинському монастирі був переписаний з якогось раніше зробленого списку Ієромонахом Михайлом Лосицьким. Оригінальна ж і повна назва твору починалася: "Кройника, которая начинается от потопу первого мира, и стол пот вор єн ія, і раздЪлешя язык, І разсЪяшя по всей вселенной, и о разных народах, таже и о початку славенского Рос-сшського народу, - и егда сіде в Кіеві и како крести благоверный князь Володимеръ Рускую землю, и о великом княжении Киевском, по Греческих цар'ьх. Списася сія Кройника в Малой Россіи, в монастырю святой Живоначальной Троици общежительном Густынском Прилуцком... игумена тоей же обители, року 1670, месяца августа 2 дня". Автор Гус-тинського літопису, як І чимало Інших літераторів, вживав слова "Росія", "Россія" у грецькому звучанні на означення слова "Русь".
Відомий український Історик Михайло Марченко дав таку характеристику літопису: "...це оригінальний твір, побудований на значному використанні різних джерел". Літописець використав значну колекцію творів середньовічної історичної, проповідницької, житійної та іншої літератури, зокрема, грецької та польської. Давніший період вітчизняної історії висвітлений на основі староруського літописання ХІ-ХІІІ ст. Інших жанрів літератури, польської історіографії. Наприкінці літопису вміщені тематичні розділи: "О началі козаков", "О приманеній нового календаря", "О уній, како почася в Руской земли". Останнім оповіданням і закінчується літопис.
На основі аналізу змісту та джерел літопису А.Єршов висловив думку, що його автором міг бути Захарія Копистенський, котрий помер 1627 p., автор відомого полемічного твору "Полінодія". Як вважав А.Єршов, твір був написаний 1623-1627 pp. Але оскільки верхня хронологічна межа подій, висвітлена літописом, доведена лише до 1597 p., цілком можливо, що він був створений раніше. Автор супроводжує текст літопису багатьма патріотичними і філософськими роздумами про вітчизну, роль історичних знань, покликання людини. "Чому кожній людині читання історій дуже корисне? - запитував він. І відповідав; - Бо коли б не описано І світу не подано, разом би з тілом без вісті все сходило б у землю, І люди, як у темряві будучи, не відали, що за минулих віків діялося.
Проте не все в літописі написано на основі раціональних знань. Чи не за традицією тогочасної історіографії літописець переповідає багато неймовірних легенд І чуток, написаних до нього в історичних творах. Так, він повторює легенду про смерть Олега від укусу змії, яка виповзла з черепа коня, що "давно уже здох"; як Кромер і Бельський, написав також про пані Вербославську Малгорату, котра 21 січня 1269 р. недалеко від Кракова нібито за одними пологами народила 36 дітей; про те, що того ж року на восьмий день після Різдва у Калуші народилося теля з сімома головами та ш. Однак не ці небилиці, в полоні яких продовжував залишатися автор, визначають цінність Густинського літопису, а оригінальна історична Інформація другої його частини, відображення в ньому духовної атмосфери в Україні першої третини XVII ст.
Поряд з Густинським літописом завжди називають ще Літопис Густинського монастиря, який має назву "Літописець про заснування І створення монастиря Густинського". Він охоплює 1600-1640 pp., розповідає не лише про монастирське життя, а й про важливі події всього українського народу: діяльність П.Сагайдачного, відновлення православної Ієрархії, відносини між православ'ям І унією.
На початку XVII ст. у Києві створений збірник літописних оповідань - "Летописцы Волыни и Украины". У Києві він був опублікований 1888 p. у "Сборнику летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси". "Летописцы Волыни и Украины" закінчувались записками Богдана Балики, сина київського війта Яцька Балики, котрий помер Ї613 р. Записки Богдана Балики - перший історичний твір в Україні, написаний світською людиною. Основна тема твору - московський похід 1612р., в якому автор брав особисту участь.
Значну й оригінальну історичну інформацію містить Львівський літопис, автором якого вважають Михайла Гану шевського, службовця військової канцелярії Богдана Хмельницького. Літопис формально охоплює період від 1339 до 1649 p., отже, написаний у середині XVII ст. В ньому до 1629 р. подані лише окремі фрагменти Історії, згадуються чи коротко характеризуються окремі події. Про багато ж років взагалі нічого не написано, крім зазначення року, наприклад, 1502, 1503,1504 - І так аж до 1517 p., за 1518р. написано: "Битва (у) Сокаля була". Після цього знову роки лише зазначалися без жодного тексту. З 1524 р. пішла скупа Інформація: "Татари були на Подолю І Чурилова замку доставали"; 1525 р "Турци Рогатин доставали". Знову нічого про події за 1526-1541pp.; під 1542р. записано: "Саранча о Матці Божой", 1548 p.. "Ярослав по-горіл"; 1549 р.; "Арсеній - владика умер львівський"; 1590 р,: "Татаре Галич спалили"; 1591 p.: "Дорожня була, жито було по золотих 9 колода'.
Літопис вирізняється анти уніатською позицією. Під 1592 р. осуджено місію православних владик Іпатія, владики Володимирського, І Кирила Терлецькото, владики Луцького, "до паліжа", якому доповіли, що "ми суть присланії на тоє, абихмо унію прийняли от вшистких с посполитої шляхти, І от священиков, І от людей". "Он (папа. - С.М.) тому рад бувши барзо, одослан їх до короля, аби їм привілей надал. І дал їм, що І до сего часу мучають християн, як слуги І предтечі антихристові".
З кінця XVI ст. аж до 1639 р. літопис написаний у тій самій манері, але
Loading...

 
 

Цікаве