WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Статистичні джерела другої половини XIX-першої половини XX ст. - Реферат

Джерелознавство. Статистичні джерела другої половини XIX-першої половини XX ст. - Реферат

57,7 тис , 23~тис Серед зайнятих у промисловості та ремеслі греко-католиків на найманих робітників припадало 57,5%, серед римо-католиків - 53,1%, а серед євреїв - всього 34,1%.
Так само багато Інших даних перепису наштовхують на дуже цікаві висновки про особливості соціальних процесів, які на тому чи Іншому етапі відбувались у суспільстві
Демографічний етнодемографічнийта етносоціальний характер суспільства Закарпаття дає змогу проаналізувати чехословацький перепис 1930 р Його матеріали опубліковані в таких чехословацьких серійних виданнях 30-х років, як "Zpravy statnmo statistickeho ufadu repubhky Ceskoslovenske" - rocnik-i, "Statisticka roccnka", "Ceskoslovenska statistika" За даними перепису 1930 р , на Закарпатті проживало 709 тис осіб Серед них на українців (русинів) припадало 446,9 тис (63%) угорців- 109,5 тис (15,4%), євреїв - 91,3 тис (12,9%) на чехів І словаків разом - 34 тис осіб (4,8%) Подібно до того, як у Західній Україні під
Польщею, так І в Закарпатській Україні під Чсхословаччиною дуже відмінними були соціальні характерними для різних національностей. Проілюструємо хоч би зайнятість у промисловості та ремеслі. В середньому в краї вона становила 63,6 осіб на кожну 1 тис. Але серед чеської та словацької національностей цей показник дорівнював 215,2, німців - 211,1, євреїв - 243,1 (та 337 - у торгівлі). Частка ж українського промислового населення була нижчою від середньої.
Дуже неповним щодо національної статистики виявився румунський перепис 1930 р. Оскільки як українське, так І румунське населення Буковини належало до православної релігії, румунська статистика за конфесією не може використовуватись для визначення чисельності українців чи румунів. Це не стосувалося поляків, котрі були римо-католиками, євреїв, німців протестантських конфесій. Дані перепису за мовою всіляко фальсифікувалися І не можуть не підлягати сумніву. Вони мають дуже великі розбіжності зі статистикою Буковини за 1900 І 1910 pp. У 1900 р. у всьому краї на українців припадало 40,8%, на румунів - 31,4%, в 1910р. українці становили 38,1% населення, румуни - 34. За румунським переписом 1930 p., часткарумунів збільшилася до 44,5%, а українців впала до 30,1%.
У Радянському Союзі після 1926 р, переписи населення проводилися 1937, 1939, 1959, 1970, 1979 І 1989 pp. Перепис 1937 р. приніс такі невтішні результат, що радянське керівниці во вирішило їх не оприлюднювати, а організаторів перепису репресувати. У зв'язку з цим у січні 1939 р. був проведений ще один перепис, матеріали якого опубліковані лише частково. Вони засвідчували, що впродовж 12 років (перепис 1926 р. проводився у грудні) населення Української PC? перебувало у стані стагнації. Загалом його кількість зросла з 29 018 тис. 1926 р. до 29 534 тис. 1939р., або ж на 1,78%. Весь природний приріст був знищений голодом, репресіями, депортаціями І "добровільною" втечею з республіки. Кількість українців збільшилась лише на 81 тис. (0,35%). Помітний позитивний баланс мали лише росіяни (приріст 15,0 І %), які здебільшого мешкали в містах і не перенесли на собі трагічних наслідків 1933 p., а також німці (на 15,19%) та греки (на 40,74%). У 1939 р. кількість росіян в Україні перевищила 3 млн осіб (3 079 тис. - 10,43%), німців досягла 455 тис. (1,54%) І греків - 152 тис. (0,51%).
Величезних втрат визнало українське населення Радянського Союзу, що мешкало за межами України. Воно зменшилось на 3165 тис. Далася взнаки цілеспрямована русифікація українців Кубані, Кулундинського степу, Зеленого Клину, Поволжя, Воронежчини І Курщини, в яких відібрали національну школу, пресу, радіо та ш.
Повоєнні переписи населення становлять також цінне джерело до вивчення демографічного розвитку України. Вони відображають природний приріст, механічний рух, зростання освітнього рівня населення, процеси урбанізації й асиміляції, зайнятість тощо. Тривожними були показники переписів 1959, 1970, 1979І 1989рр. для української нації, приріст якої в Українській РСР становив завжди відносно меншу кількість, ніж росіян. Постійно падала частка українців серед населення республіки. В 1959 р. вона дорівнювала 76,80%, а 1989 - 72,37%. Безупинно зростала кількість російськомовних українців. У республіці 1959 р. таких налічувалося 2 076 тис. осіб (6,5% українців республіки), а 1989 - 4 578 тис. (12,2%). При радянській політиці русифікації школи, системи управління, проектно-технічного сектора економіки, транспорту, зв'язку, міжнародних зв'язків України Інакше і бути не могло. Голос українських письменників, науковців-гуманітаріїв, багатьох українських родин, котрі не мали змоги навчати дітей рідною мовою, не міг пересилити звуку кремлівських мікрофонів.
Використані джерела і праці
1. Народное хозяйство СССР 1922-1972. Юбилейний ежегодник М, 1972. Україна за п'ятдесят років (1917-1967). Стат. довідник К., 1967.
2. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. М., 1972-1974 Т 1-7. Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 год. Волынская губерния. Пб., 1904 Т8.
3. Бойко М К Промислова статистика - джерело з Історії робітничого класу України 20-30-х років // Укр.іст.журн. 1990. № 1. С.31-39.
4. Довгопол В М, Литвипенко М.А , Лях Р.Д. Джерелознавство Історії Української РСР К., 1986. С.124-141
5. Источниковедение истории СССР. М., 1981 С.414^436.
6. Копчак СІ Населення Українського Прикарпаття. Львів, 1974
7. Копчак В П, Копчак СИ Население Закарпатья за 100 лет. Львів, 1977.
8. Макарчук С А Населення Західної України за переписом 1931 року//Вісн Львів ун-ту Серія Іст 1993 Вип. 29
9. Нау-іко В І Етнічний склад населення Української РСР. К , 1965.
10. Огоновський В П Територія І населення //Торжество Історичної справедливості Львів, 1968. С 238-243.
11. Огоновський В П. Територія та етнічний склад населення //Там само. С. 409-412.
12. Санцевич А.В Джерелознавство з Історії Української РСР післявоєнного періоду К, 1972 С.74-107
13. Франко Іван. Промислові робітники в Східній Галичині І їх плата р 1870. Статистична студія //Зібр творів: У 50 т. К. 1984. Т. 44. Кн. 1. С. 44-51
14. Франко Іван Статистика яко метода І яко наука //Там само С. 248-254.
15. Франко Іван. Табулярна власність у Галичині //Там само. 1985. Кн 2 С 308-311.
Loading...

 
 

Цікаве