WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Статистичні джерела другої половини XIX-першої половини XX ст. - Реферат

Джерелознавство. Статистичні джерела другої половини XIX-першої половини XX ст. - Реферат

діяльності та десятиріччями, освітній рівень населення за десятиріччям. Наприклад, за матеріалами тому Волинської губернії, грамотних чоловіків віком 50-59 років у губернії налічувалося 8,89% (подається і кількість), 40-49 років - 16%, 30-39 років - 20,15%, 20-29 років - 25,55%, 10-19 років - 30,01%. Динаміка освітнього рівня в часі цілком очевидна. Серед жіночої частини населення губернії зазначений освітній рівень за відповідними десятиріччями дуже мізерний: 1,12; 1,55; 1,96, 2,78; 4,80.
До речі, матеріали всеросійського перепису 1897 р. проаналізовані істориками недостатньо як при дослідженні соціального розвитку України у другій половині XIX ст., так і при вивченні окремих проблем соціальної історії: руху населення, зростання освітнього рівня населення, динаміки національного складу населення губерній, повітів І України загалом, зміни релігійної приналежності людей, зростання дворянського стану, зокрема "личных дворян" з-поміж українців, а також робітників, купців, працівників освіти, осіб духовного стану та ш.
Демографічний, етнодемографічний та етносоціальний рух населення українських земель у міжвоєнний період відобразили переписи населення в радянський період: 1920, 1926,1937 11939 pp.; в Західній Україні, що перебувала під владою Польщі, - 1921 І 1931 pp., по Закарпаттю (воно входило до складу Чехо Словаччини) - перепис 1930 p.; Північній Буковині, що була під окупацією Румунії, -також перепис 1930 р.
Найоб'єктивнішим, демократичним і найбільше опрацьованим вважається радянський перепис населення 1926 р. Вийшло кілька десятків томів цього перепису. Знаменно, що перепис відобразив піднесення національної свідомості українців, які тоді активно записували себе українцями не тільки в Українській радянській республіці, а й поза її межами: на Кубані, у Воронезькій, Курській І Білгородській областях, на Поволжі, в Кулундинському степу (Алтай), Середній Азії, на Далекому Сході. Всього за переписом 1926р. у колишньому Союзі проживало 31195 тис. українців, з них у межах Української республіки - 23218 тис. За винятком Одещини, у всіх регіонах України українці становили більшість. За межами УСРР проживало 7873 тис. українців, у тому числі на Північному Кавказі - 3107 тис. На Кубані частка українців становила 61,4%, Дону - 44, в Армавірській області - 32,9, Воронезькій - 32,6, Курській - 19%.
Матеріали переписів 1921 і і 931 pp., що проводилися в Польщі, окрім загальних томів скорочених даних (Dane skrocone) по всій Республіці, відповідно оформлялися І видавалися за принципом воеводств. Заголовки цих видань такі (польського мовою): "Перший загальний перепис населення Речі Посполитої Польщі з дня ЗО вересня 1921 р. Помешкання. Населення. Стосунки зайнятості (zawodowe). T. 27. Воєводство Львівське". Відповідно т.23 - Воєводство Волинське, т 28 - Воеводство Станіславське, т,29 - Воєводство Тернопільське.
Перепис 1921 р. був недосконалим з кількох причин. Його намагалось бойкотувати українське населення І він проводився тоді, коли ще не завершився рух населення, викликаний війною, зокрема не закінчилось повернення біженців.
Перепис 1931 р. подав точні відомості, але були заполітизованими принципи його проведення, наприклад, у переписні листи рекомендувалося записувати мову українців І руською, і українською, і "тутейшою" та ін. Матеріали перепису видавалися за тим самим порядком - по воєводствах. Томи називалися : "Другий загальний перепис населення з дня 9.ХІІ. 1931 р. Помешкання І домашні господарства. Населення, Стосунки зайнятості. Т.68. Воєводство Львівське". Матеріали зі Станіславського воєводства видані у т.65, Волинського - т.70 ("Drugi powszechny spis Ludnosci Rzeczpospohtej Polskiej z dnia 9.XII. 1931 r. Mieszkania і gos-podarstwa domowe. Ludnosc. Stosunki zawodowe, torn ... Wojewodztwo...").
Перепис 1931 р, порівняно з 1921 p. відобразив загальний приріст населення, зміну співвідношень населення за національною приналежністю, релігією, заняттям, проживанням у місті чи селі, віковою, статевою, освітньою структурою та Ін. У межах чотирьох воєводств Західної України - Волинського, Станіславського, Тернопільського і Львівського (без дев'яти західних етнічно польських повітів) загальна чисельність населення зросла за десятиріччя з 6 417 тис. до 7 641 тис, осіб. На території колишньої Східної Галичини приріст становив 14,36%, а Західної Волині - 32,73%. Виявились дуже велию відмінності у прирості населення різних національностей І конфесій. На Волині, наприклад, чисельність римо-католиків мала приріст 83,32%, а православних - 24,27%, Чисельність росіян (за мовним показником) зросла аж на 150,43%. Це пояснювали напливом на польську Волинь вже після і 921 р великої кількості реемігрантів які 1915 р були біженцями.
Значними виявилися різниці у прирості римо-католпків (27 06%), греко-католиків (9,83%) та Іудеїв (6,27%) по регіону української Галичини Внаслідок цього частина римо-католиків у Гатичані росла з 26 88% до 29,86%, а греко-католиків впала з 61,42% до 59,09% Для українського народу Західної України це станови ю ш розливу тенденцію.
Перепис відобразив ступінь урбанізації Західної України У Волинському воєводстві в містах (воєводському і повітових центрах) проживало 12,11% Галичині - 22,61% Населення Львова збільшилося майже на третину І досягло 1931 р 312231 осіб Станіслава - 59960, Перемишля - 51 038, Борислава - 41 496, Рівного - 40 612, Тернополя- 35644, Луцька -35554, Коломиї -33 788, Дрогобича - 32 26 3, Стрия - ЗО 491 осіб Далі йшли міст а Ковель (27 677 осіб), Володимир (24 591), Самбір (21 923), Кременець (19 877) Греко-католики в містах Галичини (без Львова) становили 29,34%, римо-катотики (без Львова) - 30,9% Але у самому Львові ці співвідношення були Іншими на римо-католиків припадало 50,44% греко-католиків лише 15,93%
Перепис подав детальні дані про зайнятість національностей, яка була дуже різною як за статусом зайнятих (самостійні чи наймані), так І за галузями економіки І публічних служб.
Додамо Ілюстрацію про зайнятість національностей у промисловості та ремеслах української Галичини Всіх греко-католиків у цій галузі налічувалося 77 тис , римо-католиків - 108,8 тис , Іудеїв - 67,4 тис , але кількість найманих робітників серед усіх зайнятих відповідно мала зовсім Інше співвідношення 44,3 тис ,
Loading...

 
 

Цікаве