WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Статистичні джерела другої половини XIX-першої половини XX ст. - Реферат

Джерелознавство. Статистичні джерела другої половини XIX-першої половини XX ст. - Реферат

наприкінці ХІХ-початку XX ст. Галичина мала динамічний розвиток промисловості. Активними були процеси урбанізації, зростання суспільної активності мас.
Нарешті, державна статистика навіть тоді, коли вона є "великою брехнею", розкриває методи урядової політики одурманювання мас. Але цей аспект не завжди помітний. Навпаки, люди довіряли статистиці. Фальсифікаторську сторону статистики виявляє вже дослідник пізнішого часу або ж дослідник Іншої країни.
Переписи населення як основне джерело до вивчення демографічних процесів
Як уже зазначалося в одній п попередніх лекцій, статистичну роботу в Росії очолював Центральний Статистичний комітет при Міністерстві внутрішніх справ та Статистична рада.Остаточно ці органи оформились 1863 р.
В Австрії статистика проводилася на чолі з Центральною статистичного комісією (Statistik Zentral komission) та ЇЇ підрозділами, що відали статистикою населення, статистикою земельних відносин, статистикою промисловості й торгівлі тощо.
Важливим статистичним джерелом для історика є матеріали державних переписів населення, які суттєво різнилися від попередніх методів обліку населення шляхом проведення ревізій. Останні переслідували насамперед мету обліку податного населення. Через це об'єктом фіксації ревізій були податні стани: селяни, міщани, купці. Одиницею обліку була "ревізьська душа", а зведені дані мали назву "Ревизских сказок". Ревізії Іноді враховували і неподатне населення, зокрема дворян, чиновників, але в деяких випадках не брали це до уваги. Не підлягали ревізії" особовий склад армії і флоту та іноземці. При запису осіб податних станів робився облік складу їх сімей, зазначалася приналежність до виду занять, національність та інші моменти На основі ревізій виводили приблизно загальну кількість населення, його належність до станів, національний склад, дані про міських І сільських мешканців. З цього погляду ревізії є важливим джерелом до вивчення демографічних та соціальних процесів. Всього в Росії було проведено десять ревізій - перша- 1719р., друга - 1744-1745 рр , третя - 1763, четверта- 1782, п'ята- 1795, шоста - 1811, сьома- 1815, восьма- 1833, дев'ята- 1850 і десята- 1857р. Загальні переписи населення від ревізій відрізнялися тим, що об'єктом їх обліку стала кожна людина, незалежно від її соціального становища і тим паче - відношення до податкової системи. Переписи виявляли однакову увагу як до активного самостійного працівника чи власника, так і до немовляти.
Переписні формуляри (анкети), в які заносились відомості про людину, були у всіх випадках однаковими. Вони передбачали запис імені, прізвища, прізвиська (в російських переписах - по батькові), сімейного стану (неодружений, одружений, удівець, розлучений); відношення до глави сім'ї (жінка, син, дочка, батько, небіж та ін.); статі, віку, господарського стану, належність до суспільного стану (селян, духовенства, дворян, купців, військових та ш.), релігії, місця народження, місця проживання, постійної прописки, громадянства, рідної мови, освіти, заняття основного І додаткового
Західні держави швидше перейшли до такої статистики населення, ніж Росія. В Австрії перший перепис населення за новою методикою був проведений 1857 p., наступні--1869, 1880, 1890, 1900, 1910рр. У Росії Перший загальний перепис населення імперії відбувся тільки 1897 р. Отже, з другої половини XIX ст. переписні матеріали, дуже повні й детальні, є про Галичину, Буковину, Закарпаття, що входили до складу Австрії, з 1867 р. - Австро-Угорщини. В Австрії через кілька років після чергового перепису видавалося чимало тематичних томів з внутрішньою розбивкою тематичної інформації по регіонах. Всі томи йшли під загальною назвою Oesterreichische Statistik (з 1910р. - Nene Folgc Oster-reichische Statistik), потім - нумерація тому на зразок Band LXIII, Hcfte I чи Hcfte 2, Hefte 3 та його тематична назва, наприклад: Загальні результати перепису населення; населення за народжуваністю, релігією, розмовною мовою, статтю, сімейним І фізичним станом, соціальним поділом і життєвими умовами; Іноземці в краях і землях держави; наявне населення в місцях його постійного проживання та ін. Публікація матеріалів перепису здійснювалась постійно в міру підготовки відповідних томів і зошитів (Bandes und Hefte). Наприклад, різні зошити за матеріалами перепису населення 1910р. ви давалися 1912,1913, 1914, 1915 і 1916рр.
Матеріали Російського перепису 1897 р. видавалися за відмінним принципом. Кожен окремий том матеріалів австрійських переписів, за винятком тому про загальні відомості, подавав тематичні дані по всій Австрії - Ціслетанії; в угорських переписах - по всьому угорському королівстві - Транслетанії, Матеріали російського перепису, за винятком кількох зведених томів "Население Империи по переписи 28 января 1897 г. по уездам" (СПб., 1897) та двох томів "Первой всеобщей переписи населения... Общего свода по империи", видавалися з розбивкою по губерніях, областях та чотирьох містах. Було видано 89 томів. Том Волинської губернії, наприклад, мав заголовок і вихідні дані: "Первая всеобщая перепись населения Российской империи. 1897 год Том VIII. Волынская губерния. Петербург: Изд-во ЦСК, 1904". Аналогічно називалися томи інших губерній (XII - Катеринославської, XLIII - Київської та ш.).
Всі дані, що засвідчували чисельність населення, розмовну мову (в російському переписі мова подавалася як великоруське, малоруське, білоруське "наречие"), станову приналежність, основне І додаткове заняття, освіту, вік (за розбивкою на десять років) та Інші, на рівні повітів І міст подавалися до одиниці. Так, у статистиці м.Рівного навіть кільканадцять жінок, які перебували на службі в публічних будинках, подані за приналежністю до релігії, за розмовною мовою, місцем народження, віком та ш. Усі зайняті групувалися за видами занять: землеробство, лісові промисли, рибальство, залізничний транспорт, будівельна промисловість аж до такого, як "извозный промысел". Коли ж селянин чи Інший зайнятий мав побічний додатковий заробіток, це також детально подавалося із зазначенням статі, мови, конфесії та інших характеристик заробітчан.
Матеріали перепису відбили не однорічний зріз суспільства, а багато десятиріч. За матеріалами перепису легко простежується механічний рух населення, зростання зайнятості за видами
Loading...

 
 

Цікаве