WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Статистико-топографічні, військово-топографічні та інші описові твори про Україну ХІХ - початку XX ст. - Реферат

Джерелознавство. Статистико-топографічні, військово-топографічні та інші описові твори про Україну ХІХ - початку XX ст. - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Статистико-топографічні, військово-топографічні та інші описові твори про Україну ХІХ - початку XX ст.
Традиція описових творів про окремі намісництва, губернії, регіони, а також повіти існувала впродовж всього XIX ст. і зберігалася у XX ст. їх авторами були державні службовці, офіцери, наукові працівники. Залежно від того, яку мету переслідував той чи інший автор, твір відображав відмінні характеристики губерній. В одних випадках найбільша увага зосереджувалась на природних умовах, географії. Військові автори описували топографію місцевостей, шляхи сполучення, мости, переправи, оборонні рубежі, можливості забезпечення війська у матеріальних засобах, зокрема у продовольстві, розташуванні та ін. Державні чиновники в описових творах звертали більше уваги на міста, стан господарства, торгівлю, шляхи сполучення, засоби зв'язку, культові споруди. Кожного разу подавалися статистичні дані. Після того, коли 1834 р. при Міністерстві внутрішніх справ Росії був створений Статистичний відділ (з 1852 р. - Статистичний комітет), а з 1857 р. - Центральний статистичний комітет, публікація різних статистичних матеріалів набула системного характеру. До середини XIX ст. були видані узагальнюючі по імперії статистичні збірники "Материалы для статистики Российской империи", "Сборник статистических сведений о России", "Статистические таблицы Российской империи" тощо.
У першому томі "Материалов для статистики..." за 1839 р., наприклад, опубліковано опис Харківської губернії ("Историко-статистическое описание Харьковской губернии 1836 года"), виконаний В. Пассеком. Він також був автором праці "Міста Харківської губернії".
Водночас продовжувалось написання загальних описових творів про окремі губернії. Для їх характеристики дещо детальніше зупинимось на праці "волинського губернського землеміра" Василя Кудравцова "Краткое описание Волынской губернии. Сочинение 1810 года". Праця складається з двох частин: із загальної описової частини, в якій розповідається про Історію землі і губернії, її природу, ріки, озера, ліси, тваринний світ, господарство, торгівлю, ярмарки. Є матеріал про губернський центр Житомир, герб Волинської землі. Другу частину праці становлять схематичні плани всіх 12 повітових міст Житомира, Бердичева, Новоград-Волинського, Овруча, Рівного, Острога, Заславля, Староконстантинова, Кременця, Дубного, Луцька, Ковеля. На планах цифрами від одного до двох-трьох десятків позначені головні міські об'єкти. Так, на плані Острога нанесені Земляний вал, Ворота, монастир кафедральний, кляштор капуцинський, руїни церкви, церква Успения, церкви Воскресіння Христового, Миколи Чудотворця, Великомучениці Варвари, єврейська школа, кам'яні та дерев'яні "обывательные дома", християнське кладовище тощо. З-поміж об'єктів, нанесених на план Луцька, значаться три вежі, академія наук, аптека, лавки, дзвіниця, пивоварня, кузня, єврейське кладовище, мости і перевіз, а також "обывательные дома". Крім планів усіх повітових міст, вміщені карти повітів. Щоправда, на них нанесені не всі поселення, а тільки більші. На карті Острозького повіту - всього 12 населених пунктів: Гуща, Анопіль, Корниця, Кунів, Яловці та ін., на карті Рівненського - Костопіль, Березно, Межирічі, Олександрія, Сарни, Дережня, Клевань тощо. Ця частина "Короткого опису..," є джерелом до історії міст і містобудування зокрема.
Цікаві різноманітні відомості у першій текстовій частині опису. Спочатку розповідається, які повіти входили до губернії на час її утворення, як вони змінилися після ліквідації Брацлавського намісництва (до Волинської губернії ще ввійшли Лубенський, Кременецький, Староконстантинівський, але відійшов Радомишльський та ліквідовані Чуднівський, Лабунський і Дубровицький. Залишилось 12). Зазначено, що майже всі повітові центри стоять на ріках: Остріг і Заслав - на Горині, Луцьк - на Стиру і Гусці, Рівне - на Усті, Дубно - на Ікві, Володимир - на Лузі, Ковель - на Тури, Овруч - на Норині, Житомир - на Тетереві та Камінці, Кременець - біля струмка без назви (неподалік від р. Іква).
Йдеться про Новоград-Волинський, раніше містечко Звягель, що одержав теперішню назву 1796 p., коли казна викупила містечко у графині Маріанни Потоцької (Зубової), за суму 333579 російською срібною монетою. При містечку налічувалося 6300 десятин угідь ("выгонной земли"). Зазначаються границі губернії, розташування губернського центру Житомира (50° широти, 46° довготи) на лівому березі Тетерева при гирлі р. Кам'янки (можливо, так називалася тоді р. Гуйва. - С.М.}. Тетерев має ширину 10-20 сажнів, глибину - три аршини, а Кам'янка - ширину 6 сажнів, глибину - аршин. Розповідається, куди пролягло русло Тетерева і що його "струм" впадає в Дніпро вже в Радомишльському повіті Київської губернії.
Губернські присутственні місця були відкриті в Житомирі зразу ж із створенням губернії, але без затвердження існували аж до 1804 p., коли місто було "высочайше" затверджене як губернія. Перелічені кам'яні будинки міста: "Греко-российская" соборна церква, народне училище, латинський кафедральний костел з монастирем сестер милосердя, колишній єзуїтський монастир на три поверхи, в якому розміщалися земський суд, повітове казначейство, губернські склади ("кладовые"), бернардинський монастир, міський магістрат, дев'ять купецьких лавок, дві єврейські школи, аптека, сім "домов обывательных". Серед дерев'яних будов - дві "грекороссийские" церкви, дворянський будинок, аптека, казенна суконна фабрика, театр, богадільня, міська поліція, казенні конюшні, соляний магазин, казенний лазарет, поштовий кінний двір, 94 купецькі лавки, "казенний дом", в якому розміщалася губернська поштова контора, єврейська школа, "обывательные дома". Торги проводились кожної неділі та п'ятниці, сюди привозили з околичних поселень різні харчові припаси, дерево тощо.
"Волинська губернія, - повідомляється в описі, - є кращою з утворених у цьому краї шести губерній". Перечисляються її природні багатства, напрями виробництва міді, заліза, чавуну, поташу, скла, фарфору, фаянсу, цегли,
Loading...

 
 

Цікаве