WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Актові та діловодні джерела XVІІ-ХVІІІст. (Пошукова робота) - Реферат

Джерелознавство. Актові та діловодні джерела XVІІ-ХVІІІст. (Пошукова робота) - Реферат

задовольнилася
Гетьман Данило Апостол після свого обрання поїхав у Москву І подав до Верховної Таємної Ради прохання про потреби України У відповідь Петро II видав "Решительные пункты", що визначали соціально-політичне становище України в складі Роси До землеволодіння мали відношення пункти 8, 9, 10, 8-й пункт закртіював за спадкоємцями козацькі маєтності, дані за заслуги або куплені, 9-й пункт за гетьманом закріплював право на володіння Чигиринським староством, але якщо гетьман набрав у володіння більше маєтностей, ніж йому належало, то мав їх повернути, 10-й пункт регулював урядові та ратушні маєтності, які не мали роздаватися у приватне володіння (роздані належало повернути)
Для перевірки цих пунктів влітку 1729 р у всі полки Лівобережної України прибули канцеляристи, котрі, переїжджаючи з села в село, від старих людей записували відомості, коли було засноване село та кому воно належало з часів Б Хмельницького Від власників вимагались документи на маєтності (гетьманські, полковничі, царські чи Інші дарчі грамоти, купчі, закладні тощо)
Зібраний матеріал систематизувався І записувався в полкові книги Так виникли полкові книги Генерального слідства про маєтності "о всех маєтностях, местечках, селах и деревнях свободных войсковых и кто по каким крепостям оными владеет и на какие угодья те местности прежде нынешних владельцев належали, и кто ими владел и по каким дачам, с приложением к тем дачам копий высокомонарших грамот, гетманских универсалов и иных крепостей"
Книги звезли у Глухів, де в січні 1731 р їх розглянула полкова І генеральна старшина Всі маєтності розділялися на
" ті, що належали старшині за рангом,
" одержані за заслуги за грамотами й універсалами,
" маєтності у володінні ратуш,
" вільні маєтності,
" сумнівні,
" монастирські
На основі такого поділу книги переписали за полками Один примірник залишався в гетьманській канцелярії, один відсилався в колегію Іноземних справ у Москву, де вони й збереглися На основі цих книг окремі досіїдження видав О Лазаревський "Описание старой Малороссии Полк Нежинский", "Описание старой Малороссии Полк Стародубский" (К, 1888) В Барвінський видав 1912 р у Полтаві "Генеральное следствие о маєтностях Миргородского полка"
З більшості полків матеріали Генерального слідства видавалися в Полтаві у 1893 р вийшло "Генеральное следствие о маєтностях Гадячского полка", в Києві у 1896 р , - Прилуцького, в тому ж році в Харкові - Переяславського, в Чернігові в 1901 р -Ніжинського, а в 1908 - Чернігівського За радянського часу в серійному виданні "Український архів" побачили світ матеріали Стародубського (1929 р ) та Лубенського полків (1931 р)
Генеральне слідство про маєтності - цінне Історичне джерело з Історії України другої половини XVII ст до 1729 р Крім ЦДІА Роси в Москві, матеріали Генерального слідства зберігаються у фонді Генеральної гетьманської військової канцелярії ЦДІА України в Києві.
Важливим джерелом до соціально-економічної І політичної Історії України другої половини XVIII ст. є матеріали Румянцевського опису, або Генерального межування В Україні 1764 р було ліквідоване гетьманство У Москві створили Другу Малоросійську колегію на чолі з президентом П. Румянцевим, який одночасно був головнокомандувачем військами І губернатором краю.
П. Румянцев, ознайомившись зі становищем в Україні, 9 вересня 1765 р запропонував Малоросійській колеги провести генеральний опис України Граф особисто розробив чотири форми перепису для міст, для козацьких господарств, для приватних господарств, для коронних, урядових І монастирських маєтків У формі для міст вимагалось записувати географічне положення міста, його укріплення, казенні будови, громадське управління, ярмарки І торги, міські землі, магістратські та ратушні прибутки, кількість дворів І бездвірних хат, найманих робітників, умови, за яких вони працювали Передбачалось проводити подвірний опис всіх міщан зі зазначенням вулиці, де вони мешкали, кількість кімнат у будинку, Ім'я господаря, членів сім'ї, прислуги, їх вік І стан здоров'я, чим займаються, кількість землі, худоби, прибутки.
За Інструкцією опису козацьких маєтків вимагалось описати двір козака, будови, сімейний стан, володіння землею, лісом, угіддями, промислами, прибутки.
В описі коронних, монастирських І урядових маєтностей вимагалось називати географічне положення села, записати власника, описати панський двір, будинок (кам'яний чи дерев'яний), кімнати, амбари, конюшні, сараї, землі посівні, ліси, млини, винокурні, шинки, прибутки, кількість посполитих селян, дворів і бездвірних хат, повинності.
Відомо, що козацька старшина дуже ухилялася від опису Через це його проводили майже скрізь російські чиновники, що не знали місцевих умов Особливо важко розібратись у мірах землі (днях, упругах, чвертях, четвертухах, шостках, пляцах).
О. Ханененко у "Щоденнику" подає, що день - це 0,75 десятин, четвертуха - це третина загону величиною в 5-Ю десятин, чверть - 1/4 "пляцу" (однак авторне знає, що таке "пляц").
Опис розпочався у вересні 1765р І був припинений в лютому 1769 р у зв'язку з російсько-турецькою війною за наказом П Румянцева В більшості полків опис не завершено, а його матеріали не впорядковані Вони залишились у кількох місцях України І ніхто ними не цікавився Чимало матеріалів загинуло І все-таки чимало опинилося в Харківському архіві, архіві Чернігівської казенної палати, публічних бібліотеках Києва, Петербурга та Ін У ЦДІА України є фонд Генерального опису В ньому 969 томів, що містять відомості з 3,5 тис населених пунктів Кожний том має 300-1000 аркушів Найкраще збереглися матеріали, присвячені Переяславському полку.
Отже, як за формою, видовими ознаками, так І за змістом джерела з Історії Козацької держави дуже різноманітні та багаті Для вивчення таких проблем, як формування землеволодіння, соціальна структура І майновий стан населення, правове становище різних категорій людей та Інших ці джерела практично невичерпні
Використані джерела і праці
1. Воссоединение Украины с Россией Документы и материалы ВЗ т М , 1953-1955
2. Документи Богдана Хмельницького /Підготовили до друку І видали І Крип'якевич ІІБутич К 1961
3. Жерела до Історії Украши-Руси Львів, 1911 Т 5 Матеріали до Історії української козаччини Акти до Хмельниччини (1648 1657)
4. Історія України в документах І матеріалах К , 1941 Т З
5. Золоте Слово Вибір з Історичних джерел Упорядкував Д Кардаш Прага, 1941 С 35 59
6. История Русовь или Малой Россш Сочинения Георгія Кониского М , 1846 (Реп-ринтне видання К, 1991)
7. Ригеїь ман А Летописное повествование о Малой России и ее народе и казаках вообще собрано и составлено 1785-1786 года М 1847
8. Хрестоматія з Історії Української РСР з найдавніших часів до кінця 50-х рр XIX ст Посібн для вчителів К, 1959 С 306 369 402-430,536-537
9. Угода та Конституція Пилипа Орлика//Літ Україна 1990 12 лип
10. Грушевський Мтайіо Ілюстрована Історія України Київ, Львів 1913 (Репринт - не відтворення К, 1990) С 383-384
11. Етнонашональний розвиток України Терміни, визначення, персонали К, 1993 С 349-353
12. Литвиненко М А Джерела з Історії України XVIII століття X , 1970
13. Смочш В А Степанков В С Українська національна революція 1648-1676 рр крізь призму століть //Укр Іст журн 1998 № 1 С 3-24, № 2 С 3-25
14. Федорук Яросте Універсали та листи Богдана Хмельницького (її документів) // Україна модерна (Львів) 1996 1 число С 135 145
15. Шевченко Ф П Реєстр Війська Запорізького 1649 р - джерело Історії козацтва на Україні//Історичні джерела та їх використання 1966 Вип 2 С 23 34
Loading...

 
 

Цікаве