WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Актові та діловодні джерела XVІІ-ХVІІІст. (Пошукова робота) - Реферат

Джерелознавство. Актові та діловодні джерела XVІІ-ХVІІІст. (Пошукова робота) - Реферат

дотримуватися не тільки гетьман Орлик, а й усі наступні гетьмани. Для свого часу "Пакти" П.Орлика були, безумовно, демократичним законом, якому, з відомих причин, не судилося бути застосованим до України XVIII ст.
Одним з наслідків козацьких ініціатив кодифікації українського права стали складені 1743 р. створеною Петром II у 1728р. спеціальною Комісією з митрополита, єпископів, архімандрита Києво-Печерського монастиря, старшин і писарів "Права, по которым судится малороссийский народ...", що грунтувалися на Статуті Литовському, Зерцалі Саксонському і двох правах із "Книги порядка", перекладених з польської і латинської мов.
Йшлося про книги магдебурзького права. "Права" були складені в
Глухові Третім джерелом "Прав" вважають українське звичаєве право. Перший розділ називався "О силе и важности прав малороссийских", другий - подавав правову основу боротьби з богохульниками, покарання відступників від Бога, єретиків, розкольників, фальшивомонетників.
У "Правах" визначалися такі суспільні стани:
" "шляхетского и воинского чину и звания";
" духовенство;
" посполиті;
" міщанство.
Виразною є диференціація прав цих різних категорій аж до різної грошової величини покарання. Плата за голову війта, бургомістра, райці, писаря, лавника в містах магдебурзького права - 60 крб, за безчестя - 20 крб; у ратушних містах: за голову урядника - 36, міщанина - 30 крб, ремісника - 36, посполитого вільного - 30, кріпака - 24 крб.
Зазначалось, що посполиті піддані селяни "всякому владельцу надлежащее послушание и повинность отдавать всегда должны"; "у подданых владельческих никто земли ни для пахания нанимать и вовсе покупать без ведома и созволения владельца его, не должен" тощо.
Хоч "Права, по которым судится малороссийский народ" мали місце у практиці судочинства, вони так І не були затверджені царем І, по суті, залишилися пам'яткою права, правової української думки.
До аналогічних пам'яток правової думки XVIII ст. можна ще віднести складений 1750 р. юристом Федором Чуйкевичем збірник законів "Суд і розправа в правах малоросійських" з дев'яти розділів ("о доводах", "об аппеляции" та Ін.). О.Безбородько 1767 р. склав збірник "Екстракт малоросійських прав", узагальнивши правові норми, що діяли в Україні.
Багато цінних джерел, які відображали соціально-економічне становище в Україні в другій половині XVIII ст., було зібрано за наслідками роботи "Уложенной комиссии" (законодавчої комісії) 1767 р. Катерина II з метою "узнать, с кем дело имеем и о ком пещись должно", зажадала, щоби в Комісію надсилали з місць різні "накази" І пропозиції, а в Комісію були проведені вибори. В Україні було створено дев'ять округів з міст Новгород-СІверськ, Стародуб, Чернігів, Ніжин, Глухів, Гадяч, Сорочинці, Полтава, Козелець, Остер, Переяслав, Лубни, Прилуки, Погар.
Під час виборів депутатів і складання наказів всупереч волі царських чиновників (Румянцев, Хованський, С.Кочубей та ін.) до наказів заносилися вимоги відновити гетьманство в Україні; в Лубнах міщани хотіли внести відомість про "порабощении их"; в Погарі міщани скаржилися на "всекрайнейшие обиды, разорения, утеснения отнятием торгов, шенковых корыстей", "завладение... пахотными землями мещанскими"; в Прилуцькому наказі зазначалося, що козацька старшина, скупивши козацькі "добра", привела козаків в "такое бедство, что час од часу службы государственной нести не в состоянии11, натомість шляхта вимагала закріплення її прав на землю, урівняння з російськими дворянами та ш.
З роботи "Уложенной Комиссии" нічого не вийшло, але зібрані нею "накази", в тому числі з України, надзвичайно рельєфно відбивають соціальні протиріччя, антагонізми у вимогах шляхти, козаків, старшини, міщан, посполитих та Інших соціальних верств.
Соціально-демографічні процеси другої половини XVII-XVIII ст. в Україні відображають матеріали кампутів ревізій, Кампути - переписи податкового населення: козаків, селян, міщан та Інших. Перший кам-пут був проведений 1654 p., другий - 1666. Від початку XVIII ст. кам-пути в Україні набрали форми російських ревізій. Вони фіксували приналежність до соціальної групи, майновий стан, стан двору І кількість мешканців у родині разом зі слугами, власників І найманих людей. На основі кампутів можна встановити чисельність козаків, міщан, купців, посполитих та Інших категорій людей. Матеріали кампутів, як І ревізій, зберігаються в Москві (ЦДІА ДА Росії) та Києві (ЦДІА України).
Кампути у першій половині XVIII ст. проводились дуже часто: в 1713, 1718,1721,1723, 1726,1729,1731,1734,1736, 1738,1740, 1743, 1748,1751, 1752, 1756рр. (за 43 роки- 16 разів).
З часом проведення кампутів злилося з проведенням всеросійських ревізій. На Слобідській Україні з самого початку проводились ревізії - в 1722, 1732 pp. Перша слобідська ревізія за часом збігалася з першою російською ревізією, що проводилась у 1718-1727 pp. З другою російською ревізією 1743-1747 pp. на Слобожанщині співпадала ревізія 1744р.
Починаючи від третьої російської ревізії (1763-1764 pp.) останні почали охоплювати всю підросійську Україну, в тому числі Слобідську.
Четверта російська ревізія проводилась 1781-1782 pp., п'ята- 1794-1795рр.
Ревізії проводилися полковими канцеляріями та спеціально посланими комісарами. Спочатку складалися сотенні списки, що містили дані про козаків і посполитих, кількість землі, худоби, лісу, сінокосів, заняття промислами. На основі сотенних списків складалися загальні дані по полку. Сотенних списків збереглося дуже мало (ЦДІА України, фонд О.Лазаревського у відділі рукописів ЦНБ НАН України та Ін.).
Як виглядали зведені кампути полку, засвідчує кампутПолтавського полку за 1721 р. Спочатку йшов опис козаків Полтави. Вони поділялися на кінних, які відбували військову службу; тяглих, що давали фураж І провіант; піших, котрі мали хати І грунти; убогих, які мешкали в чужих хатах.
Далі йшло "Введение", де подавалися відомості про кількість купецьких дворів, посполитих, цехових ремісників,що сплачували конси-стентський податок, опис населення сіл зі зазначенням, кому воно належало (кому належали селяни) За майновим станом населення розділялося натяглих, піших І "неимущих" Ремісники натяглих І піших Наприкінці подавалася загальна кількість козаків І посполитих Чи не кожного разу кампути відображали нові грані відносин Так, 1732 р козаки Полтавського полку розділялися на "можных", які займалися купецьким "знатным ремеслом", "середніх", котрі займалися невеликим купецьким промислом, ґрунтових, малоґрунтових, убогих, які можуть відбувати повинність, І козачих підсусідків Міщани були багатими, що "знатним купецтвом бавятся", І середніми Серед посполитих називалися грунтові, убогі "в одной только хате живущие" І "весьма убогие" та ш Цікаві матеріали про ремісників У Полтаві 1721 р їх налічувалося 291 Вони розділялися по семи цехах кушнірському, шевському, різницькому, ковальському, ткацькому, бондарському І гончарному
Тобто матеріали дуже різноманітні й за кількістю хат, сімей тощо.
Особливий блок джерел про системи землеволодіння, соціальну структуру населення, міста І села, Історію розвитку суспільних порядків в Україні від 1648 І до 1730 р становлять матеріали Генерального слідства про маєтності Створена 1722 р Малоросійська колегія жадала мати точні дані про маєтності в Україні з метою їх правильного оподаткування І наведення порядку в справі землеволодіння За розпорядженням Малоросійської колеги 1726р російські офіцери провели ревізію всіх маетностей в Україні для точнішої о визначення величини зборів з них Дані ревізії виявилися для Малоросійської колеги недостатніми, неточними, І вона ними не
Loading...

 
 

Цікаве