WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Актові та діловодні джерела XVІІ-ХVІІІст. (Пошукова робота) - Реферат

Джерелознавство. Актові та діловодні джерела XVІІ-ХVІІІст. (Пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
Джерелознавство. Актові та діловодні джерела XVІІ-ХVІІІст.
Формування джерел XVII ст. українського державного походження пов'язане з виникненням держави Богдана Хмельницького, що мала назву Запорізька Січ.
Основним видом документа законодавчого характеру за гетьманування Богдана Хмельницького був гетьманський універсал. У виданні "Документи Богдана Хмельницького" (К., 1961), що підготували І.Крип'якевич та І.Бутич, опубліковано близько 475 документів, підписаних у свій час Б.Хмельницьким. З них 148 документів належать до джерел законодавчого або нормативного характеру, в тому числі 115 універсалів. Найбільшу за кількістю частину документів видання становлять листи - 320. Вважалося, що І.Крип'якевич і І.Бутич використали для видання практично всі відомі на той час оригінали, копії чи передруки документів українського гетьмана. Оригіналів збереглося 169, архівних копій - 156 та ін. За останні майже чотири десятиріччя виявлені деякі нові документи.
За змістом, а також у багатьох відношеннях за видовою формою універсали, умови, накази гетьмана відповідали основним вимогам державотворчих законодавчих документів свого часу. Щоправда, зауважували укладачі збірника, чимало документів, наприклад, листів до російського уряду спочатку писалися в довільній формі. Можливо, саме через це у березні 1649 р. російський уряд передав українському гетьманові "образцовое письмо", за формою якого він мав листуватися з російським царем Поступово форма листів Б.Хмельницького набула стабільності. Вони починалися, з невеликими варіаціями, приблизно так: "Божиею милостию великому государю царю и великому князю Алексею Михайловичу, всея Великий и Малыя России самодержцу, государю и обладателю, Богдан Хмельницкий, гетман с Войском твоего царского величества Запорожским, до лица земли ниско челом бьет" (15 вересня 1654, з табору під Крилівцями). Форма основної частини (змісту) листа здебільшого була довільною, але з стандартним закінченням: "писан в таборе под Крыловцами, сентября в 15 день лета 1654. Вашему царскому величеству во всем нижайшие слуги и верные подданные, Богдан Хмельницкий, гетман с Войском вашего царского величества Запорожским". Часто за аналогічними підписами листів Б.Хмельницького (ще від 1648 р.) до польського короля, турецького султана, інших володарів держав можна простежити процес самоусвідомлення гетьманом зміни свого правового становища від прямої залежності від короля і королівських сановників до здобутого силою суверенітету.
В листі (17)27 червня 1648 р. Б.Хмельницького до Адама Киселя гетьман залишався вірним прийнятому тоді етикету і підписував листа: "Вельможності вашої, пана нашого милостивого доброзичливі слуги й підніжки Богдан Хмельницький, старший з Військом запорізьким, власною рукою (reke_ swaj". Але вже в листі до гетьмана Януша Радзівіла з 19(9) лютого 1649 р. Б.Хмельницький І за формою до "підніжків" себе не відносить.
Щоправда, вживання слова підніжок Б.Хмельницьким при підписуванні своїх листів різним володарям було швидше даниною формі тодішнього етикету. Наприклад, у листі до турецького султана Мухамеда від 27 листопада (7 грудня) 1651р. він підписався: "Вашої цісарської милості, мого милостивого пана, покірний підніжок Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорізького".
Звичайно, всі документи Хмельницького як історичні джерела мають величезне значення. Саме за ними можна визначити головні напрями внутрішньої та зовнішньої політики Козацької держави у питаннях державного будівництва, формування військово-адміністративних органів управління, власне військового будівництва, в селянському питанні, формуванні козацтва як соціального стану, церковних і монастирських справах, у ставленні до шляхти, Іновірців та ін.
Першочергове значення з-поміж усіх документів займають універсали. За функціональним призначенням їх можна було б розділити на такі групи:
- універсали, спрямовані на створення правової основи державних структур, принципів управління, адміністративного поділу, формування персонального складу вищих військово-державних кадрів шляхом іменування полковників, сотників, керівників підрозділів гетьманської канцелярії (уряду);
- універсали з регулювання земельних відносин, що мали закріплювати право власності на землю шляхти, церкви, монастирів, козаків, також стримувати, обмежувати сваволю панів, щоб запобігти масовому незадоволенню селян;
- універсали з регулювання соціальних процесів, які гальмували б революційний потяг селянської маси до покозачення, тримали панщиз-няно залежних селян у покорі та страхові;
- універсали, що визначали права промислового і торговельного міського елементу, регулювали правові норми занять промислами та ін., захищали певні права міщан.
З кожного універсалу простежується, що Б.Хмельницький домагався своєї мети надзвичайно наполегливо, не зупинявся перед застосуванням суворих заходів покарання, коли його накази не виконувалися чи порушувалися.
Гетьманські універсали як актові матеріали у першій частині - початковому протоколі - відповідали формі тогочасних актів. Проте основний зміст привілеїв характеризувався розкованістю форми, в ньому було більше турботи про суть справи, аніж про дотримання протокольних правил.
Наведемо універсал від 1 серпня (11) 1650 р. про заборону чинити утиски ніжинським міщанам:
"Богдан Хмельницкий, гетман Войска его к. м-ти Запорозского.
Паном полковником, сотником, атаманом, висилком вшеляким од нас в Сівер каждого часу висланим, до відомосте подаємо, іж дошло нас відати, же рознїє в справах войскових в тамтиє краї заехавши в месте его к.м-ти Ніжине незвичайниє в стаціях податки витягают і в напоях розниє утяженя і інниє ексцесси пополняют. Прето хочемо по вас міти, хто би єно колвек по дате сего універсалу, от нас мещаном ніжинским даного, важился над слушность звичай будучи висилкою і мимоїздом прикроет чинити, уряд мескний зневажати і до шкоди убогих людей в Ніжине месте приводити, таковий кождий за однесенєм до нас, а слушним доводом о кождий виступок незвичайний сурове на горло каран будет, чего полковник наш тамошній ніжинский пилно постерегати мает под строгим каранєм, што для лепшоє ваги при звиклой печати войсковой І с подписом руки нашоє сей універсал шим видат розказалем.
Дан у Ірклію, 1 августа 1650.
Богдан Хмельницкий, рука власна.
Іван Виговский, писар Войска Запорозского, рукою власною".
В цьому універсалі гетьман виступив на захист міщан.
В універсалі 28 серпня (7 вересня) 1650 p., виданому в Ямполі, він формулює вимоги шанувати права шляхти: "...а если би котрие люб с товариства нашого, люб с подданих кривду найменшою шляхте так релігії руской, яко і римской чинили і на здорове їх наступовали, такових ми полковником киевскому і черниговскому сурове на горле карати позволяем, до нас не одсилаючи..."
Після Богдана Хмельницького, коли Лівобережна Україна не тільки фактично, а й формально вважалася російською автономією, гетьманські універсалинабрали ще чіткішої форми. У верхній частині універсалу ставилось ім'я І титул гетьмана, наприклад: "Пресветлейшего и державней-шего великого государя, его царского пресветлого величества войска Запорожского Иоан Мазепа". Далі зазначалося, кому адресувався універсал, і викладався його зміст. Підпис під універсалом мав два варіанти на зразок1 "Иоанн Скоропадский, гетман войска его царского величества рукою власною" або: "Звишменованній гетьман рукою власною",
Більшість універсалів гетьманів після Богдана Хмельницького в оригіналах не збереглися; збереглися їх копії, зокрема у фондах Генерального слідства про маєтності (оригіналів є декілька у
Loading...

 
 

Цікаве