WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Польські видання актових і діловодних матеріалів - Реферат

Джерелознавство. Польські видання актових і діловодних матеріалів - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Польські видання актових і діловодних матеріалів
Видання Історичних джерел є давньою традицією польської Історичної науки. З-поміж серійних видань документів виділяються такі:
Monumenta Poloniae histonca. В серп, що у другій половині XIX ст. виходила у Львові, вміщалися головно наративні джерела І пращ або уривки з праць давніх польських хроністів та істориків;
Volumina legum - книга законів: зведення польських законодавчих актів XIV-XVIII ст. - постанов-конституцш сеймів у десяти томах. Перші вісім томів містять акти з 1347 до 1780 p., зведені католицьким чернечим орденом піарів у Варшаві 1732-1782 pp.
У 1888 р. Краківська академія видала дев'ятий том, що охоплював акти до 1792р. Останній том виданий тільки 1952р. У ньому вміщено Конституцію Гродненського сейму 1793 р. У "Volumina legum" вміщено багато актів, у тому числі місцевих сеймиків, з Історії України. Зокрема вміщена сеймова конституція 1590 р. "Порядок відносно низовців та України".
Перший том - Volumen pnma - охоплював акти ab anno 1347 - ad ennum 1550 Всі документи в ньому написані латинською мовою.
Другий том - Volumen secundum - містить акти від 15 50 р., до 1609 р. Він, а також всі наступні томи подані польською мовою. Другий том має підзаголовок "Права І конституції за панування Зигмунта Августа, Привілей короля Зигмунта Августа, яким всі привілеї, права і свободи підтверджує". Наступні книги містять акти з таких років:
Volumen tertium- 1609-1640;
Volumen quartum - 1641-1668;
Volumen qumtum- 1669-1697;
Volumen sectum- 1697-1736;
Volumen septimum- 1736-1768;
Volumen octavum- 1775-1780;
Volumen nonum - 1781-1792,
Volumen centum - конституція 1793 p.
Історики часто звертаються до іншого польського серійого видання "Zrodla dziejowe". Двадцять другий том цієї серії має назву "Україна", вийшов 1896 р. Організатори видання - відомі польські історики Олександр Валерьян Яблоновський та Адольф Павинський. У деяких томах поряд з документами опубліковані наукові розвідки, наприклад, в 11-му томі "Староства українські в першій половині XVII ст.", в 12-му томі: "Земля Волинська в середині XVI ст." Видання здійснювалося в 70-90-х роках XIX ст.
Особливе значення для дослідження Історії західноукраїнських земель XV-XVI ст. має багатотомне видання "Akta grodskie І ziemskie z czasow Rzeczpospohtej Polskiej z Archiwum tak zwanego bernardynskicgo we Lwowie. W skutek fundacji sp. AC-ra. Stadnickiego wydane staraniem galicyjskiego wydziahi krajowego".
Видання розпочато 1868р. Вийшли у світ 24 томи, 25-й том був підготовлений у рукописі й залишився невиданим. Том зберігається у Науковій бібліотеці Львівського університету. Але перед тим, як зупинитися на цьому виданні, скажемо дещо про систему судівництва в Польщі та на українських землях.
Отже, існували суди гродські, суди земські, магістратські суды у містах за магдебурзьким правом та селянські громадські копт суди. В гродських судах головував воєвода або староста. До суддівського складу входив ще суддя, підсудок І писар. Гродські суди розглядали справи державного та військо вооборонного характеру. Часто такі суди знаходилися при фортецях державного значення.
Земські суди розглядали цивільні справи шляхти певного повіту. Вели земський суд суддя, підсудок і писар без адміністративного начальника.
Справи земські, закріплення чи відчуження земельної власності, спори за землю між шляхтичами розглядали так звані підкоморні суди, які велися обраними шляхтою повіту підкоморіями та писарами.
Сільські громади мали свої копні суди, своєрідні селянський сход - копа або вибрана таким сходом копа: копні суди були повноважними у королівщинах, королівських селах. У поміщицьких селах їх повноваження обмежувалися волею поміщика. Магістратські суди розглядали кримінальні та цивільні справи.
При кожному суді - гродському, земському, магістратському, коп-ному - велися книги, що називалися Актами. У ті книги, поряд із справами, які розглядалися судами, записувалися всілякі старостинськІ, воєводські, міські ухвали, договори й угоди, зобов'язання І права, alienacyi, застави, рівень оподаткування нерухомого майна, привілеї та дарування, сеймові конституції, lauda сеймиків воєводських І воєвод, ухвали конфедерацій, універсали, побори, огляди посполитого рушення, люстрації, тобто всі більш-менш важливі приватні й публічні справи. Такі книги, комплектні чи некомплектні матеріали з яких збереглися в Архіві бернардинському, І становили основу публікації серії "Akta grodskie і ziemskie".
Однак 1-й том І кілька наступних мали збірний характер І не були прив'язані до певного суду Так, у 1-му томі вміщені різні акти від королівських надань (пожалувань) і привілеїв до спису посполитого рушення І касових книг
Але вже 11-й том "Akta grodskie І ziemskie" повністю присвячений судам Сянока. Так само низка Інших наступних томів складена за принципом прив'язки до міст - центрів гродських і земських судів. Але якщо матеріал з якогось міста зберігся гірше І його не вистачало на стандартний том, робилися томи по двох містах. По місту Галичу (том 12-й, Львів, 1887) відображені документи земського суду, матеріали ж гродського суду цього міста збереглися в малій кількості, вони також вміщені у 12-му томі. Перші документи стосувалися 1435 p., останні - 1475 р.
Оскільки справи і записи підкоморного суду за змістом мало чим відрізнялися від справ і записів земського суду, в томі вони розміщені не окремо, а за хронологічним принципом, за роками: Termini terrestres 1435, Termini terrestres 1436 тощо. Всього в 12-му томі по судах Галича міститься 3865 вписів. Певна група
Loading...

 
 

Цікаве