WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Пам’ятки про Русь арабських та візантійських авторів - Реферат

Джерелознавство. Пам’ятки про Русь арабських та візантійських авторів - Реферат

ближче до Булгара, їх володар - у місті Куяб, воно більше від Булгара; 2) русинів Славії; 3) русинів Танії. Пізніші дослідники ототожнювали Куяб з Києвом, Славію - з Новгородом, а Танію - з Тмутара-канню (Іловайський, Грушєвський та ш.).
На основі арабських авторів неможливо зробити достовірні висновки про слов'ян І русів, за винятком хіба того, що це - великі народи і "замешкують вони великі простори" на північ І захід від Чорного моря. Достатньо суперечливими є також відомості арабів про заняття слов'ян І русів. Єдине, чого одностайно дотримувалися всі арабські автори, - це те, що вони фіксували широкі торговельні зв'язки "сушею і водою" з хозарами, булгарами, румеями та Іншими країнами. Згаданий вже Ібн-Хордадбег (60-70 роки IX ст - час Аскольда і Діра) писав: "Вони - з племени слов'ян - вивозять футра видри, футра чорних лисиць і мечі з далеких кінців Слов'янщини до Руського моря, і цісар Рума бере з них десятину. А коли бажають, то їздять на кораблях по річці слов'ян, переходять по затоці хозарської столиці, де її володар бере з них десятину. Далі вони ходять до моря Джурджана І виходять на довільний собі беріг; промір же цього моря 500 фарсанпв. Іноді вони привозять свій крам на верблюдах у Багдад. Іноді вибирають шлях через Вірменію, в країні слов'ян, потім до затоки хозарської столиці, потім у море Джурджана, потім у Балху І Мавараннагру, потім до Сіна".
Менше описані заняття слов'ян сільським господарством. Правда, в Ібн-Даста йдеться про те, що слов'яни не мають ані виноградів, ані ріллі, а випасають свині, вівці, але "найбільше сіють просо", розводять бджіл,роблять напій із меду. Натомість Аль-Якубі в "Записках" з 60-х років X ст писав зовсім інакше: "Взагалі слов'яни - люди сміливі, здатні до походу... Вони замешкують краї, найбагатші оселями і життєвими засобами. Пильнують хліборобства І щодо здобування собі на прожиток переважають всі народи півночі". Король їхній "мас верхових коней І не вживає Іншої страви, крім кобилячого молока". Згадуються музичні Інструменти кобзи на вісім струн, гуслі, дудки на два лікті. Є в арабських авторів повідомлення про житло, зокрема про землянки: "У зв'язку з великим холодом у їх країні кожний викопує собі в землі ніби пивницю, до котрої приробляє з дерева гостроверхий дах, подібно до верху християнської церкви, й на той дах накладає землю. В такі пивниці переходять з цілою родиною І, взявши дерева й каміння, запалюють вогонь, розпікають каміння на вогні аж до почервоніння, а як каміння розпечеться до краю - поливають і з того йде пара, що нагріває хату так, аж одежу з себе скидають".
Неоднозначні повідомлення про одяг слов'ян. Ібн-Фадлан, який залишив цікавий опис русів (член посольства халіфа Муктадира до приволзьких булгар) з 20-х років X ст., зазначав: "Вони руді, не вдягають ані курток, ані свит, але в них мужчини вдягають кису, котрою він закручує один бік, а одну руку випускає з-під неї Кожний з них нерозлучно носить при собі меч, ніж і сокиру". Пише цей автор і про прикраси русів. "На шиї вони мають золоті і срібні ланцюжки. Якщо має 10 000 диргемів, то робить жінці такий ланцюжок, якщо 20 000 -- то два ланцюжки". З цього опису дуже неправдоподібною є згадка про кису. Такий одяг носили давні греки. Араб про це чув і приписав, можливо, це русам. Аль-Джайхані, навпаки, наголошував, що в них довгі свити і коротка куртка.
Нестримними є фантазії арабських авторів Так, Аль-Джайхані пише, що вони не мають зв'язку з чужинцями; коли ж якийсь чужинець "туди поїде, зараз вбивають". Натомість Ібн-Даст повідомляє: "руси гостей шанують і добре поводяться з чужинцями".
Дуже різні повідомлення про похоронні обряди. В арабських авторів є чимало загадкових повідомлень, що перетворилися в історичні загадки. Аль-Масуді (20-50-ті роки X ст.) написав про Маджака - короля Валинани як основного серед слов'янських народів у минулому (корінь - зі слов'ян). Історики XLX ст. (В.Кличевський, Б.Греков, М.Державш та Ін.) вважали, що йдеться про Волинян чи Полян.
Але в Історіографії XX ст дехто почав Ідентифікувати Валшана Аль-Масуді не з "українською" Волинню, а з плем'ям валінян І містом Вали-нан над Балтикою, а Маджака - вождем не "волинських'1 дулібів, а чеських дублебів.
Ібн-Хаукаль (70-ті роки X ст.) залишив І таку звістку. "Мова булгар схожа з мовою хозар, а буртаси мають іншу мову, також мова русів відмінна від мови хозар і буртасів".
Отже, про цінність свідчень арабських авторів ІХ-ХІ ст. можна сказати таке: слов'яни І руси в ті часи були великими народами, заселяли чималі простори і виконували значну роль у тодішніх міжнародних політичних і економічних відносинах. На жаль, важко відокремити в арабських джерелах істину від фантазії.
Використані джерела і праці
1. Багрянородный Копстянтип Об управлении империей. М., 1991.
2. Геродот. Історії в дев'яти книгах К., 1993 Кн. 4. Мельпомена С 180-228.
3. Історія України в документах матеріалах. Київська Русь І удільні князівства XII-XIII ст. К , 1939 С 7-71.
4. Сгчшіський Володимир Чужинці про Україну. Вибір з описів подорожей по Україні та Інших писань чужинців про Україну за десять століть. К., ! 992 С 8-41
5. Хрестоматія з Історії Української РСР з найдавніших часів до кінця 50-х рр XIX ст.: Посібн. для вчителів. К , 1959. С 8-41.
6. Высоцкий С.А Средневековые надписи Софии Киевской XI-XVII вв. К., 1976.
7. Грушевський Михайло. Історія Укра'ши-Руси. В 2 т К., 1991. Т 1.
8. Довгопол В М , Литвинепко М А , Лях Ф Д Джерелозназстао Історії Української РСР К., 1986 С. 34-35.
9. Зашинский В.А , Дмитриенко М Ф, Балабушевич ТА и др. Специальные исторические дисциплины. К., 1992. С. 303-307.
10. История Киева: У 2 т К., 1984. Т. 1 Древний и средневековый Киев. С. 150-157.
11. История СССР с древнейших времен до наших днів. У 12т. М , 1966 Т. 1.С.246-256.
12. Источниковедение истории СССР. М., 1989 С. 49-58
13. Максимович М.О. О надгробиях в Печерском монастыре //Киев явился градом великим o Вибрані українознавчі твори К., 1994 С. 145-161.
14. Піцишин М, Овчинников А Міф про державу дулібів VI століття //Наук. зап. Львів 1ст. музею. Львів, 1997 Вип 6 Ч. 1 С 123-134
Loading...

 
 

Цікаве