WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Особливості класифікації та змісту преси радянського часу - Реферат

Джерелознавство. Особливості класифікації та змісту преси радянського часу - Реферат

основних догм режиму: "всеперемагаючого вчення марксизму-ленінізму", "керівної І спрямовуючої сили радянського суспільства КПРС", "нової Історичної спільності людей - радянського народу", "языка межнационального общения" та ін. Ця затхла атмосфера тривала аж до 1985 р., до горбачовського спектаклю перебудови.
Ідейно-політична одноманітність радянської періодики повторювалась у формальних ознаках, у тому числі й у назвах друкованих видань, що виходили в центрі, на місцях, різних областях і районах. Улюбленою була назва "Правда". У Москві під цією назвою виходив орган ЦККПРС. Але І в Києві була "Правда Украины", Львові - "Львовская правда", Миколаєві - "Південна правда", Сумах - "Ленінська правда", Вінниці - "Вінницька правда", Сімферополі - "Крымская правда". Дуже поширеним у заголовках газет був прикметник "радянський": "Советская Россия", "Советская культура", "Радянська Україна", "Радянська Волинь", "Радянське Прикарпаття", "Радянська Донеччина", "Радянське Поділля", "Радянська Житомирщина" та ш. Не менш поширеним у заголовках газет був прикметник "ленінський": "Ленінський прапор", "Ленінське слово", "Ленінський шлях". Модними були заголовки зі словом "прапор": "Червоний прапор", "Прапор комунізму", "Прапор перемоги". Траплялися І трохи оригінальні назви, наприклад, "Червоне Запоріжжя" (Запоріжжя), "Чорноморська комуна" (Одеса).
В Україні для районних газет існував такий набір назв, щоб в одній області вони не повторювалися. Коли 1958 р. було об'єднано Львівську та Дрогобицьку області й виявилося, наприклад, що у Миколаєві колишньої Дрогобицької області газета називалася так, як і в Перемишлянах Львівської, - "Перемога", то у Миколаєві газеті дали назву "Ленінська зоря". А взагалі набір назв газет для районів і міст області був дуже заідеологізований. Візьмемо для прикладу Львівську область: "Нафтовик Борислава", "Прапор комунізму" (Броди), "Прапор Жовтня" (Буськ), "Серп І молот" (Городок), "Радянське слово" (Дрогобич), "Радянський шлях" (Жидачів), "Ленінське слово" (Золочів), "Авангард" (Кам'янка-Бузька), "Ленінська зоря" (Миколаїв), "Соціалістичний шлях" (Мостиська), "Нове жигтя" (Несгеров-Жовква), "Перемога" (Персмишляни), ''Ленінський прапор" (Пустомити), "Зоря комунізму" (Радехів), "Червоний прапор" (Самбір), "Радянська Верховина" (Сколе), "Вперед" (Сокаль), "Радянське Прикарпаття" (Старий Самбір), "Будівник комунізму" (Стрий), "Ленінський шлях" (Турка), "Зоря" (Яворів). Надмірна заідеологізованість заголовків і змісту радянської преси не означає, що історик повинен нехтувати нею як історичним джерелом. З низки питань, наприклад, з економічного розвитку, промислового і житлового будівництва, діяльності наукових установ, шкіл, закладів культури І мистецтва, участі людей в громадському житті, в художній самодіяльності, поширення науково-технічних новинок у промисловості та сільському господарстві, зростання продуктивності праці, міграціях населення газети І журнали все-таки містять багато цінної Історичної Інформації. Між рядками в радянських газетах дослідник знайде матеріали про асиміляторську політику КПРС, переслідування церкви І релігії., придушення вільної думки, злидні багатьох сімей, голод окремих років, фіктивний характер радянської виборної системи і ще про багато Інших граней життя.
Для Історика не втратили значення матеріали, що публікувалися у професійних історичних та Інших журналах, - "Пролетарская революция1' (1921-1941 pp., 132 номери), "Красный архив" (1922-1941 pp., шість разів на рік, 1922-1924 pp., нерегулярно); в Україні - "Літопис революції"" (1922-1933 pp. виходив у Харкові, до 1930 р. - російською мовою, з 1930 - українською, вийшло 57 номерів), де вміщено близько 1500 Історичних документів; у післявоєнні роки видавалися журнали "Вопросы истории", "История СССР", "Вопросы истории КПСС", "Исторический архив" у Москві, "Український історичний журнал", "Архіви України", "Пам'ятки України" в Києві. На сторінках культурно-мистецьких журналів "Мистецтво" (з 1954 p.), "Український театр" (з 1936 p.), "Україна" (з 1941 р.) та Інших з оглядовими, аналітичними статтями І розповідями виступали діячі української літератури, культури і мистецтва, що є джерелом до розуміння української художньої думки того часу.
Безсумнівно, преса радянського часу може використовуватись окремим Істориком лише для дослідження певних Історичних періодів, історії регіонів, міст, сіл, заводів І фабрик. Всю періодику радянського часу, що налічувала близько 8 тис. назв, навіть переглянути одна людина неспроможна.
Отже, хоч періодика як вид історичних джерел є явищем відносно пізнього часу, вона становить величезний пласт Історичної інформації з XVII-XX ст. головно наративного характеру, без якої не може обійтися жоден Історик.
Використані джерела і праці
1. Документи//Баран Володимир Україна 1950-1960-х рр еволюція тоталітарної системи Львів, 1966. С.348-409
2. Періодичні видання УРСР. 1917-1960 pp. Газети К, 1965
3. Періодичні видання УРСР. 191 7-1960 рр Журнали К, 1965.
4. Тиражи ряда центральных газет и журналов в 1985-1989 гг. //Аргументы и факты. 1989 № 18
5. Галайчак Тамара Книжкові та періодичні видання України за часів тоталітаризму (50-ТІ-80-ТІ рр XX ст) //Україна- культурна спадщина, національна свідомість, державність. 36. праць Львів, 1997. № 3-4
6. Животко А Нарис Історії української преси. Подебради, 1937.
7. Історія української дожовтневої журналістики. Львів, 1983.
8. Крупський І.В. Національно-патріотична журналістика України. Львів, 1995.
9. Лизанчук Василь. Засоби масової Інформації про русифікаторську політику в Україні. Львів, 1993 4.1,2.
10. Мацьків Теодор. Найстаріші американські газети про Україну //Теодор Мацьків. Англійський текст Зборівського договору з 1649 року та Інші вібрані статті Нью-Йорк; Львів, Київ; Мюнхен, 1993 С 83-87
11. Мацьків Теодор. Повстання Богдана Хмельницького та Зборівський договір у західноєвропейських джерелах з 1649 р. //Укр. Історик (Нью-Йорк; Торонто; Київ, Мюнхен). 1995 №1-4. С 154-164.
12. Наливайко Дмитро. Козацька християнська республіка. К., 1992
13. Сарбей В.Г. Історія України в дожовтневій більшовицькій пресі К., 1986.
14. Солдатенко В Більшовицька періодика в Україні //Укр Іст. журн. 1990 № 7.
15. Українська журналістика в Іменах. Матеріали до енциклопедичного словника /За ред. ? ? Романюка Львів, 1994 Вип.1; 1995. Вип.2; 1996. Вип.З
Loading...

 
 

Цікаве