WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Описи і описові матеріали західноукраїнських земель. - Реферат

Джерелознавство. Описи і описові матеріали західноукраїнських земель. - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Описи і описові матеріали західноукраїнських земель.
Йосифінська і Францисканська метрики
Описові твори про західноукраїнські землі в багатьох випадках за композицією І жанровими особливостями перегукуються з аналогічними творами про намісництва і губернії підросійської України. Одним з найраніших творів описового характеру про Галичину була книжка Е.Куропатнщького "Географія, або докладний опис королівства Галичини І Лодомерії", що вийшла польською мовою в Перемишлі 1786 р. Ця праця є бібліографічною рідкістю. Так, у каталозі Наукової бібліотеки Львівського університету її немає. Аналогічна праця про Галичину, але значно ширша тематично, видана 1869 р. у Львові польською мовою. Йдеться про дослідження Г.Ступніцького "Галичина під оглядом географічно-топографічно-статистичним".
Проте більшість описових творів про Галичину стосувалися окремих повітів або міст. Можна назвати праці С.Бабича "Надзвичайне торговельне місто Броди" (Львів, 1865) і "Пам'ятки міста Жовкни" (Львів, 1877), Я.Миколаєва "Опис географічно-статистичний повита Кам'янецького" (Львів, 1894) українською мовою; Б.Сокальського "Повіт Сокальський" (Львів, 1899), Ф.Папее "Сколе І Тухольщина" (Львів, 1891); В.Кричинського "Замок в Підгір'ях" (Львів, 1894), з міжвоєнного часу А.Кучери "Самбірщина" (Львів, 1935) та ін. Описово-статистичний характер мали так звані монографії воєводства і повітів, підготовлені під наглядом воєвод і старосте у міжвоєнні роки. Багато з цих "монографій", зокрема "Монографія Станіславського воєводства", "Монографія Долинського повіту", "Монографія Чортківського повіту", Бродівського та Інших, виконані відповідально і містять не тільки соціально-статистичну та економічну Інформацію, а й етнографічну, а почасти й антропологічну. Проте про більшість повітів "монографії"" цього циклу виконані формально і мало виходять поза статистичні показники про населення, його національний та релігійний склад, соціальне розшарування, земельні відносини, рідко партійні симпатії та деякі інші показники. ЦІ "монографії"" зберігаються в державних архівах областей.
Всеохоплюючий характер мають відомості про населені пункти, залізниці, пошту, ріки та інші важливі об'єкти, вміщені у "Словнику географічному Королівства Польського та Інших слов'янських країв" варшавського видання 1880-1900 pp. Словник налічує 15 томів. Перший вийшов 1880 р., останній (15-й) - 1900 р. Організаторами й співавторами цього великого видання польською мовою (Slowmk geograficzny Krolewstwa
Pulsing І munch Krakow slowianskich) були Філіп Сулімірський, Брощслав Хлєбовський, Владислав Валенський. Словник охоплював усі місцевості, розташовані в тодішньому Королівстві Польському, що було у складі Російської Імперії; всі важливіші місцевості надбалтійських, західних і південних губерній Росії; губернські міста, поштові та телеграфні станції, залізничні вокзали всіх губерній європейської Росії; всі важливіші місцевості Західної та Східної Пруссії князівства Познанського, Прусського Шльонська з особливим виясненням слов'янських назв місцевостей, що вже були забуті чи сфальсифіковані; всі місцевості Галичини, австрійського Шльонська, Моравії, словацьких комітенте Угорщини, Буковини з особливим виясненням забутих чи сфальсифікованих слов'янських назв, підданих мадяризації, румунізації чи германізації.
Всі місцевості у словнику описані під географічним, статистичним, суспільним, історичним та археологічним оглядом. Описи містять інформацію про шкільництво, конфесійні стосунки, промисли, комунікації, торгівлю, відомості про заснування міст, важливі події, перехід з-під одної влади до Іншої тощо.
Тексти про повітові центри достатньо великі - до пів і більше облікового друкованого аркуша, про села - дуже різні за обсягом. Очевидно, це залежало від наявності відповідних відомостей у розпорядженні авторів. Наприклад, у нарисі "Бережани" (у словнику "Brzezany". Автори, котрі ревниво ставились до згерманізованих польських топонімів на польське-німецькому порубіжжі, навіть не зауважили, що первинною назвою Brzezan була Бережани) подаються географічні координати міста, розповідається про надання 1530 р. королем Зиґмундом І Миколі із Синяви документа на магдебурзьке право для Бережан, про торговельні шляхи на Свірж до Львова і на Езловець у східному напрямку, роль вірмен у торгівлі міста, а потім її перехід у руки євреїв. Наводиться Історія Бережанського замку. Зазначається, як через шлюбні зв'язки він переходив від Сенявських до Чарторийських, потім до Любомирських, а від них до Потоцьких. Є історичні відомості про римське-католицькі, греко-католицькі, вірменські й іудейські культові споруди. Наведено склад населення міста І повіту за релігійною приналежністю: римо-католиків у місті налічувалося 3254, греко-католиків - 1909, ізраелітів - 4071, а католиків - 46; у повіті римо-католиків - 18331, греко-католиків - 41818, ізраелітів - 9051, вірмен - 46, євангелістів -21, унітаристів-17. Цікаві дані про земельні володіння міста І громадян; перелічені державні та громадські установи; названі містечка повіту: Козова, Козлів, Нараїв. Описано характер землеробства та Інші заняття мешканців міста І повіту. Зрозуміло, що у нарисі "Бережани" та і в Інших працях головне
джерелознавче значення мають
Loading...

 
 

Цікаве