WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Мемуари як історичне джерело - Реферат

Джерелознавство. Мемуари як історичне джерело - Реферат

Росії Петро Валуєв вів "Дневник" сім років- з 1861 до 1868 p., коли був міністром. Дружина російського міністра шляхів сполучення Олександра Богданович записувала всі новини, найперше з уст своїх чи не щоденних гостей, упродовж 33 років: з 1879 до 1912р. Козацький старшина Яків Маркович писав "Щоденник" 50 років - з 1717р. до 1767р.
Не було дня, щоб не записував чогось у щоденник останній російський цар Микола Й. Проте ті записи цікаві хіба для характеристики самого царя: "ліг спати в десять з половиною годин", "мав дві доповіді Н.К.Гірса і Вітте. В результаті запізнився на сніданок"; "гуляв і забив ворону", "забив кішку. Після чаю прийняв князя Хшкова". Про свої успіхи вмисливстві цар писав не тільки тоді, коли вони були, а й наприкінці року підбивав загальні підсумки, як, наприклад, за перший рік царювання: "Всього (вбито. - С.М.} 11 зубрів, І лось, 190 оленів, 69 кіз, 31 лисиця, 134 кабани. Всього 474 Вистрелів 1679".
Переваги щоденникового жанру перед Іншими мемуарними творами такі, що вони вирізняються точністю Імен, назв місцевостей, датуванням подій, свіжістю відображення вражень, таких деталей буття, яких у спогаді відобразити було б неможливо. Але І щоденники, так само, як мемуарні твори Інших жанрів, з певних причин відображають Історичну дійсність не завжди об'єктивно. Кожного разу автор щоденника пам'ятає про власне реноме (навіть після смерті), і якщо його роль у подіях була неблаговидною, він її приховує або подає в іншому світлі. Так само автор завжди побоюється, що його записи може прочитати тюремне, адміністративне начальство, а також чоловік, дружина, діти та ін. Отже, дослідник, працюючи над щоденником, повинен пам'ятати, що І щоденник - не до кінця відкриті роздуми автора.
До мемуарних творів прийнято відносити і некрологи, своєрідні колективні спогади про особу після смерті, оформлені у відповідний текст людьми, які найбільше знали померлого чи загиблого товариша. В деяких випадках некрологи містять таку Інформацію з життя персоналії, якої раніше ніде не публікувалося і яка могла би бути втраченою назавжди, якби не з'явилась у некролозі. Прикладом може бути стаття Я.Головацького "Пам'ять Маркіяну-Руслану Шашкевичу" (див. "Русалка Дністрова". Документи і матеріали. К., 1989. С.254-259). "Повідомлення", написане в дусі некролога, - про смерть генерала Романа Шухевича - Р.Лозинського - Тараса Чупринки - Тура.
Літературні записи - це ті ж спогади окремих осіб про дії, своє життя, подані в літературному оформленні Інших авторів. Учасник подій розповідає, а літературний працівник записує розповідь, оформляє її літературно. Як правило, це робиться у випадках, коли вже учасник подій за станом здоров'я не в змозі сам написати спогад або не має належної літературної підготовки (у дуже рідкісних випадках - коли учасник подій дуже завантажений державними чи військовими справами). Історична цінність таких літературних записів майже кожного разу дуже сумнівна. Тут на суб'єктивізм учасника подій при розповіді нашаровується суб'єктивізм літературного працівника часом такою мірою, що від історичної дійсності залишається дуже мало.
В широкому розумінні слова до мемуарної літератури відносять листи (епістолярні документи від лат. епістоля -лист, грамота], за винятком службового листування, що становить складову частину діловодних документів. З XVIII ст. збереглася і 1895 р. видана "Частная переписка" Григорія Андрійовича Полетики, що через зміст приватних листів автора дає змогу простежувати духовні інтереси високоосвіченої людини України XVIII ст. У XIX ст. дуже розвинувся жанр наукового та громадського листування. В архівах (чимало І у виданнях) зберігаються численні листи М.Максимовича, О.Бодянського, Я.Головацького, М.Костомарова, М.Гулака-Артемовського, з другої половини XIX ст. - П.Грабовського, М Драгоманова, О.Огоновського, О.Макарушки, Ю.Ба-чинського. В 1906-1908 pp. було видане (у двох томах) листування Івана Франка, 1928 р. М.Возняк його перевидав. У 1910-1912 pp. M.Павлик опублікував листи М.Драгоманова у 8-ми томах. Збереглося дуже багато листів самого М,Павлика, який дуже за цс турбувався. Цінним є спеціальне видання, що містить листування наддніпрянських І галицьких українців під заголовком "Україна і Галичина".
Використані джерела і праці
1. Богданович А В Три последних самодержца. Дневник. М., 1924
2. Винниченко В Відродження нації Київ, Відень, 1920. 4.1-3 (Репринтне видання. К, 1990)
3. Гочовацький Я. Пам'ять Маркіяну-Руслану Шашкевичу //Русалка Дністрова Документні матеріали. К., 1989 С.254-259.
4. Гуцуляк Михайло Перший Листопад 1918 К., 1993
5. Гру шевський М. С Автобіографія 1906 р Автобіографія 1914-1919рр Автобіографія 1926 р //Великий Українець. Матеріали з життя та діяльність К , 1992. С 190-312.
6. Грушевський М С Щоденник (1888-1894 рр ) Підготовка до видання, передне слово, упорядкування, коментарі І післямова Леоніда Зашкільняка. К , 1977.
7. Драгоманов МЛ Автобиографическая заметка //М Драгоманов Літературно-публіцистичні праці К., 1970.Т.1.С.42-45.
8. Из дневников последнего русского царя Вступительная статья и примечания К Ф.Шацилло //Вопр. истории 1988. № 8. С. 105-127.
9. Костомаров Н.И. Исторические произведения. Автобиография. 2-е изд К., 1990. С.425-650.
10. Максимович М Автобиография //Киев явился градом великим o Вибрані українознавчі твори. К , 1994. С 388^04
11. Кузьма Олекса Листопадові дні 19І8 року. Львів, 1931.
12. Літопис нескореної України Документи, матеріали, спогади. Львів, 1993 Кн 1 1997. Кн2.
13. Лесь Курбас. Спогади сучасників. К., 1969.
14. Франко І Причинки до автобіографії //ЗІбр. творів: У 50 т. К., 1983. Т.39. С.36 44.
15. Франко І. Історія моєї габілітації //Там само. С.45-49.
16. Франко І Спомини Із моїх гімназіальних часів //Там само. С.50-54
17. Шевченко Т Щоденник. Автобіографія //Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: У 6т. К., 1963 Т5
18. Голубцов В С Мемуары как источник по истории советского общества М, 1970 Дашкевич Ярослав Кенгірське повстання 16 травня-26 червня 1954р. //Україна в
19. минулому. Київ, Львів, 1992. Вип 2. С.114-133.
20. Довгопол В М, Литвиненко М.А., Лях РД Джерелознавство Історії Української
21. РСР. К., 1986. С.156-165; 223-232.
22. Источниковедение истории СССР. М , 1981 С 342-358; 465-480 Литвиненко MA Джерела Історії України. X , 1970. С.157-177. Мемуари І мемуаристика//Стара Україна. Львів, 1924. Т.9-10 С 119-156 Санцевич А В Джерелознавство з Історії Української РСР післявоєнного періоду.
23. К., 1972. С.109 132
24. Черноморский М Н Мемуары как исторический источник М , 1959
Loading...

 
 

Цікаве