WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Матеріали з джерел іноземного походження про Україну XV-XVIII ст. - Реферат

Джерелознавство. Матеріали з джерел іноземного походження про Україну XV-XVIII ст. - Реферат

Підкову, який "нову неуживану підкову міг зломити руками, як якийсь прутик". Міллер так само залишив опис Києва, що дуже нагадує опис Герберштейна.
"Щоденник" Михайла Литвина особливо багатий Інформацією про тогочасну природу України, характер землеробства, мисливство, рибальство, краєзнавчі особливості.
Французький слуга при дворі польського короля Блез-де-Віженер (1523-1596) в Україні не був, але у праці "Опис королівства Польського" він присвятив три розділи українським землям: Червоній Русі, Волині, Поділлю. Розділи написані на основі писемних джерел, що знаходилися в розпорядженні автора, а також з використанням усних розповідей очевидців. Цікаві твердження де-Віженера про те, що Червона Русь (Галичина), Волинь І Поділля заселені одним народом, якого "мова, побут І звичаї майже тотожні".
Особливо багатий за історичною інформацією "Щоденник" посла австрійського імператора Рудольфа II Еріа Лясоти (1550-1616), який 1594 р. мав доручення поїхати на Запорізьку Січ з метою залучення козаків до союзу європейських держав проти Турецької імперії. Це був час Базавлуцької Січі. Е.Лясота переїжджав через Львів І залишив про нього такий запис: "Львів - столиця Червоної Русі. В місті є єпископська кафедра, воєводство, кастелянія і староство, має два замки - один у місті, Інший поза містом, на високій горі, звідки відкривається вигляд на декілька миль. В цьому місті багата торгівля: її ведуть переважно вірмени, які тут поселилися і мають прекрасну церкву". Аналогічні описи Кам'янця на Поділлі, Києва, Прилук. Про Київ автор писав із захопленням і наголошував, що він був колись "славною столицею і самостійним князівством. .." Згадував про "Славний, прекрасний і величавий собор св.Софії", звернув увагу на "руїни прекрасних воріт", золотоверху Михайлівську церкву, Печерський монастир І "прекрасну муровану церкву в ньому". Дуже детально ЕЛясота описав, як він добирався до Запорізької Січі. Спочатку плив Дніпром, потім по Чортомлицькому Дніприщу, далі - гілкою Підпільною, з Підпільної - по р.Сандалщ, з Сандалки - по її рукаву Верхній Лапці, з Верхньої Лапки - в р.Базавлук до "острова Базавлука при Чортомлицькому Дншрищі". Товаришем Лясоти був Якуб Генкель, котрий знав місцевість. За маршрутом описано острови Велику і Малу Хортиці, де 1556 р. вперше отаборився з козаками Дмитро Виш-невецький.
Але найцікавіші описи зустрічі Лясоти з козаками та його переговори з ними. На честь посла стріляли з гармат. Прибувши на Січ, Лясота не застав там козацького отамана Богдана Микошинського. Ось як про це сказано в "Щоденнику": "Дев'ятого травня прибули ми до острова Базавлука біля рукава Дніпра Чортомлика, або, як вони висловлюються, біля Чортомлицького Дніприща близько двох миль. Тут була тоді Січ козаків, котрі послали нам назустріч кількох із головних осіб свого товариства й вітали наше прибуття великим залпом із гармат. Потім вони провели нас у коло, якому ми просили передати, що нам було вельми приємно застати все тамтешнє лицарське товариство в повному здоров'ї. Та оскільки за кілька днів до цього, тобто ЗО квітня, начальник Богдан Мікошинський рушив до моря з 50 галерами й 1300 чоловіками, то ми побажали відкласти виконання свого доручення до повернення начальника та його сподвижників, поки все військо не буде на місці".
"Начальник" вернувся з походу тільки через 40 днів з великою здобиччю і полоненими, серед яких був і ханський придворний Біляк. Він повідомив Лясоті, що хан виступив походом з 80-тисячною ордою на Угорщину.
Далі Лясота описав, як поводилися запорожці при обговоренні його пропозиції. "Чернь без застережень" згодилася воювати на боці імператора Рудольфа II. Але обачливіші вирішили виділити до Імператора своїх послів, щоб конкретно домовитись про умови походу і його забезпечення.
Загалом козаки справили на Лясоту гарне враження, зокрема з питання їхньої військової вправності. "Вони мають власні гармати І багато з них вміє поводитися з цією зброєю, так що при них зайвим наймати і утримувати окремих гарматників".
Е.Лясота привіз козакам від імператора прапор і 8 тис. червінців Але й козаки, випроваджуючи посла, обдарували його багатими дарунками.
На жаль, "Щоденник" Е.Лясоти був оприлюднений після його написання тільки через 260 років, у 1854 p., коли був виданий німецькою мовою. Звичайно, від цього його джерелознавче значення не постраждало. Та для свого часу "Щоденник" не став джерелом інформації про українське козацтво, отже, не став і складовою частиною європейських знань про Україну.
"Опис України" Гійома Левасссра де Боплана
Одним з найвизначніших творів Іноземців про Україну XVII ст. є ''Опис України" (Description сГ Ukranic..) Гійома Левассера де Боплана (народився наприкінці XVI ст. помер 1672 р.), французького військового інженера, фортифікатора і картографа, який перебував на службі у польського короля з 1630 р. до 1648 р. Вважають, що Боплан очолював будівництво замків у Бродах, Підгірцях, Барі, фортеці Кодак. Мешкав у Києві, Новому Конецполі, Кременчуці. Був на польському боці в битві під Кумейками (1637р.: Потоцький-Павлюк, Скидан, Гуня). Окрім "Опису України" Боплан є автором "Української географічної карти" з 12-ти частин, першої в історії світової картографії топографічної карти всієї країни "Спеціальний і докладний план України з належними їй воєводствами, округами та провінціями" у масштабі 1:463000. Власне "Опис України" спочатку був задуманий як коментар, пояснення до українських карт. Та фактично він виріс у самостійну велику і цінну працю. На карті України Гі де Боплана нанесено 1884 населених пункти: міста, села, фортеці. Вгорі карти - південь, Чорне море. Масштабне співвідношення відстані між містами І краями, за сучасними знаннями, недосконале. На відміну від "Щоденника" Е.Лясоти, "Опису України" пощастило. Його вперше опублікував у Руані вже 1651 р. Жак Кайде. У 1660 р. той самий друкар видав книгу більшим тиражем під заголовком "Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн". У 1990 р. видавництво "Наукова думка" здійснило репринтне видання книжки 1660 р.
Дещо під видозміненим заголовком вийшло ще одне видання "Опису України" 1661 р. У 1704 р. видано англійський переклад праць Боплана у збірці Джона Черчілля "Збірка описів подорожей і мандрівок..." Остання "Збірка..." з "Описом..." перевидавалась англійською мовою 1732, 1744, 1752 pp. У 1959 р. вона вийшла в Нью-Йорку. Німецькою мовою "Опис України" 1780р. видано в Бреслау, 1822р. - у Варшаві, а 1839 р. - у Вроцлаві (Бреслау) виходили польські переклади "Опису. У 1832 р. видано російський переклад Устрялова.
За змістом книга Боплана різнотематична. Це засвідчують самі заголовки її розділів: "Дніпро від Києва до моря...", "Ремесла, якимизаймаються козаки", "Руська шляхта", "Які повинності селян щодо панів" та Ін. Чимало розділів не мають заголовків, але також присвячені певним питанням: Киеву, природі, островам на Дніпрі, небезпеці від татар, порогам на Дніпрі, татарським ордам Є окремі розділи "Про Крим або край Татари", "Кримські татари", "Про козаків", "Як дівчата
Loading...

 
 

Цікаве