WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Козацькі літописи XVIII ст. - Реферат

Джерелознавство. Козацькі літописи XVIII ст. - Реферат

Конашевича-Сагайдачного, а з періоду після Б Хмельницького - про Івана Брюховецького, І Самойловича Гетьман Б Хмельницький зображений як національний герой
Ставлення автора до І Виговського неприхильне, таке воно І до Золотаренка, Брюховецького, до Пушкаря, Сомка, Самойловича, Палія - позитивне Гадяцька угода осуджується Ворожою є постава автора до турків І татар Орієнтацію на союз з Росією схвалює, але не без застережень В одному місці московський режим устами Б Хмельницького названо "Ігом московського самодержавства" П Дорошенка автор осуджує як безбожника, винного у сплюндруванні України, І Мазепа для літописця - зло хитрий. Загальне політичне спрямування твору - захист автономії України, виважене обгрунтування й специфічних особливостей, прав, традицій та Інтересів
"Літопис " Грабянки в питаннях Ідейно-політичних був своєрідною протилежністю "Синопсису" І Гізеля.
У заголовку сформульовані мета й основний зміст "Літопису Самуила Величка", написаного 1720 р , а вперше виданого у 4-х томах в 40-60-х роках XIX ст. (4-й том вийшов 1864 р ) Його повна назва така "Сказання про війну козацьку з поляками, що через Зиновія Богдана Хмельницького, гетьмана військ Запорозьких вісім літ точилася, а близько двадцяти літ тяглася з Іншими державами у поляків, якою він, Хмельницький, при всесильній Божій помочі з козаками І татарами Із тяжкого лядського Іга вибився І під великодержавне пресвітлого монарха російського Олексія Михайловича добровільно піддався"
Перший том обіймає події 1648-1659 рр , другий - 1660-1687 pp., третій - 1687-1700 pp., четвертий том не завершений. З погляду об'єктивності та детальності відображення Історичних подій третій том найцінніший Автор знав ці події як канцелярист генерального писаря В Кочубея та службовець Генеральної канцелярії. Загалом літопис С.Величка як Історичний твір на фоні інших козацьких літописів вважається слабшим. Автор зібрав дуже багато цікавих фактів І матеріалів, але не зумів дати їм належної наукової Інтерпретації, описав події дещо плутано, не бачив логіки розвитку Історичного процесу. Однак автор має свою Ідейну концепцію, крізь яку чітко проступає соціальна позиція автора він чітко бачить завдання своєї праці у захисті автономії України в складі Московської держави
При описі національно-визвольної війни С.Величко спочатку ніби перегукувався {давав свою інтерпретацію) з поемою польського поета С.Твардовського "Війна домова". Але пізніше літопис набув самостійного значення. С.Величко прославляє Б.Хмельницького, осуджує І.Виговського, подає пункти Ю.Хмельницького, не знаючи, що вони вже були сфальсифіковані царським урядом Івана Сірка апологізує, Івана Мазепу називає Макіавеллі, лисом, бабієм, хоч його дії інтерпретує об'єктивно До посполитих низів, різних будників, винокурів, дейнеків ставлення автора неприхильне, як до таких, що хотіли "примазатись до козацтва". До монархів ставлення поштиве.
Незважаючи на порівняно нижчий науковий рівень літопису С.Величка, ніж літописів Самовидця І.Грабянки, йому судилася доля дуже читабельного твору. Встановлено, наприклад, що Тарас Шевченко досконало знав це джерело і щедро користувався ним при написанні своїх поем і віршів на Історичні теми. Відомий літературознавець Ярослав Дзира стверджував, що такі твори Т.Шевченка, як "Чигирине, Чигирине", "Великий льох", "І мертвим, і живим, І ненародженим землякам моїм..." та Інші мають історичною фактологічною основою літопис С.Всличка. Т.Шевченко черпав з літопису не тільки уявлення про минуле України, а й брав з нього і висвітлення постатей окремих гетьманів, І багато іншого, аж до окремих образів, порівнянь, метафор.
Козацькі літописи ніби завершують літописний етап української Історіографії. Історичні твори наступного часу, наприклад, "Історія Русів", за жанровими особливостями відкривали новий етап у розвитку української Історичної думки, зокрема нового методу передачі Історичних знань: не через констатацію подій та її Інтерпретацію, а через аналіз І узагальнення всієї суми історичних знань, доступних досліднику.
Про літературно-художні твори епохи
У попередній лекції йшлося про українську літературу до XVI ст. та про полемічну літературу кінця XVI-початку XVII ст. Цікавими були жанри і теми літератури XVII-XVIII ст. Окремо виділяють поезію про національно-визвольну війну середини XVII ст. Вірші та поеми часто анонімні. Серед них особливо багато похвальних віршів на честь Б.Хмельницького, що відображали сприйняття народом національної Ідеї, ідеї свободи. В другій половині XVII ст, були поширеними мотиви Руїни, безталанної долі України ("Ах, Українонько, бідна годинонька тепер твоя").
Серед літераторів XVII ст. чимало таких, спадщина яких дуже переконливо відображає громадську думку про важливі політичні події епохи, а також про соціальні проблеми. Серед таких авторів - Лазар Баранович, Іван Величковський, Петро Попович-Гученський, Данило Гратковський, Климентій Зиновіїв. Мав місце розвиток драматургії (Якуб Гаватович). Були популярними анонімні оповідання на мандрівні сюжети.
Художня література XVII, як і XVIII ст., є історичним джерелом найперше до вивчення духовної сфери життя народу, його поглядів на політичних вождів, на своє становище і долю. Вона відображає ставлення українського народу до польського панування на Правобережній Україні, татарських ординських нападів і татарської неволі, російських властолюбних дій в Україні. Художня література - це джерело пізнання етнокультурних рис українців XVII-XVIII ст. І з цих позицій дослідник, використовуючи історичні жанри літератури XV-XVII ст., зокрема пізнє українське літописання, не може нехтувати при вивченні цього періоду і літературою художньою.
Використані джерела і праці
1. Волинь в роки визвольної війни українського народу XVII століття Документи І матеріали. Упорядники Мицик Ю А., Цибульський В.Г Рівне, 1999.
2. Золоте Слово Вибір з Історичних джерел. Упорядкував Д Кардаш. Прага, 1941. С. 8
3. Київський літопис першої чверті XVII ст //Укр Іст журн. 1988. № 2. С.107-120; 1989, №5. С 103-114.
4. Літопис Самовидця /Видання підготував Я І Дзира К , 1971
5. Львівський літопис //Галицьке-Волинський літопис Львів, 1994. С 169-200.
6. Острозький літописець //Галицьке-Волинський літопис Львів, 1994 С. 201-2IS
7. Українська література XIV-XVI ст. К , 1988. С.76-87
8. Українськалітература XVIII ст К., 1983 С 446-527
9. Сборник летописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси, изданный комиссией для разбора древних актов К , 1 888.
10. Сафонович Феодосії! Хроніка з літописів стародавніх К., 1992.
11. Антонович В Б Курс лекцій з джерелознавства 1880 -1881 //Історія України в університетських лекціях 1995 Вип 1.
12. Бевзо А. Львівський літопис І Острозький літописець. К , 1970.
13. Дзира Я1. Українські літописи XV1-XVII1 ст в радянській Історіографи //Історичні джерела та їх використання. 1968. Вип. 3. С. 177-189
14. Крип 'якевич ІП Літописи XVI-XVIII ст. в Галичині //Історичні джерела та їх використання 1964 Вип. 1. С 63-80.
15. Марченко Ml Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.) К., 1959.
16. Марченко М І. Історія української культури. К., 1961. С.232-245.
17. Мыцык Ю А "Кройника" Феодосия Сафоновича как исторический источник и памятник украинской историографии XVTI в Автореф дис. ... канд. ист наук. Днепропетровск, 1975.
18. Тихомиров МН. Источниковедение истории СССР. М., 1962. Вып. I. С.353-373
19. Смолін В.А., Степанков B.C. Українська національна революція 1648-1676 pp. крізь призму століть //Укр. Іст. журн. 1998. № 2. С 3-4.
Loading...

 
 

Цікаве