WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Класифікація мемуарів за тематико-хронологічним принципом - Реферат

Джерелознавство. Класифікація мемуарів за тематико-хронологічним принципом - Реферат

Освєнцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенгаузен та Інших періоду Другої світової війни, в радянських тюрмах і концентраційних таборах, польських в'язницях міжвоєнного періоду.
Талєргоф - австрійський табір періоду Першої світової війни. Він був відкритий у чистому полі неподалік від Граца восени 1914 р. практично для ув'язнення в ньому галицьких українців. Формально вважалося, що в таборі поселяли головно тих русинів, які допомагали росіянам, належали до москвофілів. Насправді ж туди потрапляло чимало українців, котрі дотримувалися москвофільських поглядів. "Ми йшли вісімками, - згадував в'язень Василь Маковський. - Всіх було 634 люда мужчин і жінок ріжного стану, віку, від знемощілих старців до дітваків... Вже першої ночі з 4 на 5 вересня 1914р. опинилися в підгорській Талєргофській долині в чистому полі, на оранці... Це був Талєргоф".
Особливо багато спогадів про Талсргоф друкувалося в міжвоєнний час у москвофільському виданні "Талергофский альманах. Памятная книга австрийских жестокостей, изуверств и насилий над карпато-русским народом во время всемирной войны 1914-1915".Перший випуск цього альманаху вийшов 1924 р., другий - 1925 p., третій - 1930 р. В останньому вміщені, наприклад, "Щоденник" О.Григорія Макара, "Дневник лемка із Талєргофа" Феофіла Курила та ін. У 1932 р. вийшов четвертий випуск альманаху В ньому опубліковано "Дневник" о.Ісанна Мащака, в якому, зокрема, відображено епідемії тифу в таборі: "25 січня 1915 р. покійників було 35,
26-го - 6, 27 - 21 чол., 28 січня - 20, 30-го -- 20 чол., 31-го - 24 покійники І т.д., 27 лютого хоронили отця Литвиновича під 1105 номером".
Про німецькі концентраційні табори періоду Другої світової війни видана книга спогадів "Война за колючей проволокой" (М., 1968) в'язнів Бухенвальда. Про цей табір є також книги в'язнів А.Лебедева "Солдаты малой войны" (М., 1960), Вальтера Бартеля "Совместная борьба немецких и советских борцов Сопротивления в Бухенвальде" (ж-л "Новая и новейшая история". 1958. № 3) тощо.
Багатою є мемуарна література про радянські тюрми, концентраційні табори та заслання. З періоду воєнних 1944-1945 pp., післявоєнних 40-х І 50-х років спогади в'язнів друкувалися в Українському історичному журналі (1993. № 3. С. 110-122), різних російських та українських періодичних виданнях, зокрема в газеті Товариства "Меморіал" "Поклик сумління". Вийшло також чимало окремих видань. У 1996 р. Оксана Гентош видала збірку листів з неволі о.Теодора Грушневича, написаних з різних місць ув'язнення в червні 1946 - січні 1950 pp. І листів з неволі його дружини О.Грушневич. Збірка так І називається - "Листи з неволі". О.Грушневич привезла їх 1956 р. з Сибіру, коли тяжко хвора повернулась до родини в Борислав. У тому ж 1996 р. вийшов запис спогадів "Свідчу" Оксани Мєшко, яка була заарештована в лютому 1947р.
Але, мабуть, побут в'язнів, атмосфера радянських в'язниць І концентраційних таборів знайшла ще повніше відображення з періоду 60-80-х років, коли в них сиділи так звані українські дисиденти, котрі з'явилися в період хрущовської "відлиги". У 1991 р. В'ячеслав Чорновіл видав у Львові збірку спогадів, листів та інших матеріалів в'язнів - "Лихо з розуму (Портрети двадцяти злочинців)".
Поряд із короткими біографіями "злочинців", деякими їхніми художніми творами та судово-слідчими матеріалами у збірку ввійшли листи, спогади, уривки зі спогадів Ярослава Геврича, Михайла Гориня, Панаса Заливахи, Івана Світличного, Святослава Караванського, Євгенії Кузнєцової, Валентина Мороза, Михайла Осадчого, Анатолія Шевчука та Ін. З їх мемуарів постає жорстока картина в'язничного побуту, моральне І фізичне знущання над людиною і водночас оптимізм і віра в'язнів у перемогу. "Все, що я малював, - писав П.Заливаха до Світличного, - позабирали, застерегли на майбутнє більш суворим покаранням"; "з харчів ... все використовуємо з найбільшою користю, - повідомляє в одному зі своїх листів Євгенія Кузнецова. - Цукор - його відсутність дуже відчуваємо - коли одержую пайку 150 грам на декаду, то роблю солодкий чай, п'ю на голодний шлунок, щоб найбільше попало його в кров... Приїхала сюди дуже слабою. Загальне знесилення після слідства".
Листи І спогади засвідчують, що українські в'язні-інтелігенти намагалися використати "вільні" табірні хвилини для самоосвіти, духовного збагачення. "Останнім часом я закінчив опрацювання Шопенгауера, зараз, тобто до 9.XII, я сидів над Гегелем, читав Андріїшина, Г.Тютюнника, роздумував все-таки над психологією викладання літератури в школі...", - писав 29 грудня 1966 р. у листі до дружини Михайло Горинь. У листопаді 1996 р. у "Щоденнику" Валентин Мороз записував: "читаю Ціцерона, Гоббса, Альберто Моравія..."; у грудні того ж року: "Канта І Рассела, про яких ти пишеш, я ще не одержав"; у січні 1967 р/ "Зате німецька мова тепер виграла. Тепер маю для неї більше часу, хоч і раніше кожний день (крім неділі) приділяв їй трохи часу. Думаю за ці шість місяців остаточно зробити фінішний ривок і поставити крапку. Вже тепер газету розбираю завжди... Після того почну англійську..."
Переконливо передані будні в'язнів радянських тюрем і концтаборів у книжці Василя Овсієнка "Світло людей" (К., 1996). Мемуари в'язнів досі є основним джерелом вивчення повстань у таборах, як, наприклад, Кенгірського 16 травня - 26 червня 1954 р. (Україна в минулому. Київ; Львів, 1992.Вип.З.С.114-133).
Мабуть, в окрему тематичну групу варто виділити численні спогади, часто публіковані за кордоном, про німецько-фашистську політику геноциду щодо єврейського населення в Україні, Бабин Яр у Києві, Янівський концтабір у Львові, винищення євреїв у Рівному, Житомирі, Бердичеві, Вінниці, Інших містах і містечках. З цієї теми багато мемуарних матеріалів публікувалося у виданні "Справжні герої" (К., 1993), де розповідається про тих українців та людей Інших національностей, які під час німецької окупації, ризикуючи власним життям, допомагали
Loading...

 
 

Цікаве