WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Класифікація мемуарів за соціальним становищем авторів - Реферат

Джерелознавство. Класифікація мемуарів за соціальним становищем авторів - Реферат

"Свген Коновалець та його доба'1 (Париж, 1974), "Збірник на пошану генерал-хорунжого Романа Шухевича" (Лондон; Мюнхен, 1990), "Непогасний огонь віри. Збірник на пошану п-ка А.Мельника" (Париж; Лондон, 1975), "Париж - Олегові Штулеві" (Париж, 1978). На жаль, ціна названих мемуарних видань, а також численних спогадів малих форм, опублікованих у періодичних виданнях, дуже знижується через непомірно велику дозу в них авторського суб'єктивізму. Американський дослідник історії українських націоналістичних рухів зауважив, що при користуванні такого виду літературою "дослідження слід проводити Із значною обережністю, оскільки прихильники націоналізму дуже легко заднім числом приписують своїм впливам впродовж років окупації значно більшу вагомість, аніж це було насправді". Наш молодий дослідник проблеми Костянтин Бондаренко продовжив цю думку: "Саме цей момент не враховує більшість істориків із середовища української діаспори, які видобувають справжні міфи про ОУН на безкритичному підході до розповідей очевидців та нехтуванні "незручними" документами".
Авторами спогадів переважно малих форм про період Другої світової війни є численні рядові вояки УПА, в'язні німецьких І радянських тюрем та концентраційних таборів, а також тисячі вивезених на примусові роботи в Німеччину 1942-1944 pp. українські юнаки і дівчата. Наприклад, лише у першому томі книги "Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади", виданому видавництвом "Просвіта" 1993 р, у Львові (підготовленому Інститутом українознавства та Львівським відділенням Інституту археографії НА України, братством вояків УПА, товариством політв'язнів), опубліковані спогади малої форми 65 осіб, у тому числі селянок і селян - Марії Андрушко, Левка Барабаша, Сергія Брижа, Тараса Воробеця, Антіна Герасиміва, Ірини Гладкої-Кашй, Олександри Глембовської, Миколи Голуба, Уляни Гончар, Марії Грендиш, Ярослави Грендиш, Марії Грициніної (Кисіль), Меланії Гриців, Івана Гуд-зоватого, Ганни Дзідзінської, Якима Долиновського, Софії Драгомирової (Королик), Ярослава Драгуна, Івана Зелененького, Василя Ігнася, Мирослава Костіва, Ігора Костишина і багатьох Інших. З-поміж авторів цього видання є робітники, студенти, учні, службовці, священики, вояки УПА.
Вони пишуть про неймовірну жорстокість каральних служб СРСР, такі випробування, які випали на долю кожного з них, про розстріли без суду і слідства близьких І товаришів, опір в'язнів, що кожного разу безжалісно придушувався. У Бутичагу, долині смерті, на 480 км від Магадану, в'язні "переносили ящики з піском вагою 50 кг на віддаль 100 м і так 12 днів по 12 годин, - пише селянин Роман Німий з села Черче Рогатинського району Івано-Франківської області. - Нам говорили: "Бандеровская сволочь, нам не надо вашей работы, нам нужны ваши мучения. Вы все подохнете..." 3 1946 по 1951 pp. там загинуло понад ІЗ тис. невільників. Коли людина помирала, то лікар "констатував смерть, але кат робив ще свою справу: розбивав молотком череп". Нема спогаду, в якому б не було чогось подібного за жорстокістю і жахливими муками.
Близькі до мемуарних джерел масові поширені заяви сотень і тисяч колишніх остарбайтерів з проханням виплати грошової компенсації з фонду, виділеного урядом ФРН. Автори окремих заяв розповідають про митарства в дорозі до Німеччини, на роботі в Bauer-їв, на дорогах, фабриках і заводах. Такі "заяви" зберігаються в державних архівах областей.
Стосовно західних областей України не можна не згадати спогадів та інших джерел мемуарного характеру колишніх учасників західноукраїнського комуністичного підпілля. Після 1956 p., коли в комуністичному русі було реабілітовано КПЗУ, вийшло чимало спогадів колишніх членів цієї партії. У 1958 р. Львівське книжково-журнальне видавництво видало збірник "КПЗУ - організатор революційної боротьби. Спогади..." До нього ввійшло 36 спогадів. Більшість їх була заідеологізованою, що засвідчують хоча б їх заголовки: "Під прапором Жовтня" (І.Сірко), "У бойовому підпіллі" (П.Якимчак), "За єдність партії, за оволодіння масами" (Є.Стуц), "Сила партії - в зв'язку з народом" (Й.Завадка), "Під прапором інтернаціоналізму" (В.Луцик) тощо. Але були і спокійніші, які містили чимало об'єктивної інформації. З часом почали виходити спогади-книги, серед них -- Степана Маківки "Тривожні дороги" (1967), С.Снастя "У жорстокій борні" (1971), М.Теслюка "У боротьбі за возз'єднання. Сторінки спогадів" (1979), Г.Гапончука "Зорям назустріч" (1978) І "Так веліла совість" (1985), М.Кіх "Краю мій, возз'єднаний" (1979) та ін Автори цих "комуністичних" спогадів прожили нелегке життя. Комуністична дійсність уже з 1939 р. примушувала багатьох з них розчаровуватись у надіях на соціалізм і комунізм. Через це в їхніх писаннях багато подій зображено об'єктивно, з позицій людей пращ. Водночас все те, що осуджувалось комуністичною Ідеологією другої половини 50-80-х років, - націоналісти, капіталісти, уніати, польські пани І поліцаї, - в спогадах колишніх членів КПЗУ, звичайно, зображені негативно, з епітетами-штампами.
Особливу групу мемуарів становили представники Інтелігенції, зокрема художньої Інтелігенції, котрі, як правило, писали про літературне та мистецьке середовище.
Отже, у XX ст. мемуаристика стала предметом творчості представників практично всіх соціальних верств українського суспільства.
Використані джерела і праці
1. Богданович А В Три последних самодержца. Дневник. М., 1924
2. Винниченко В Відродження нації Київ, Відень, 1920. 4.1-3 (Репринтне видання. К, 1990)
3. Гочовацький Я. Пам'ять Маркіяну-Руслану Шашкевичу //Русалка Дністрова Документні матеріали. К., 1989 С.254-259.
4. Гуцуляк Михайло Перший Листопад 1918 К., 1993
5. Гру шевський М. С Автобіографія 1906 р Автобіографія 1914-1919рр Автобіографія 1926 р //Великий Українець. Матеріали з життя та діяльність К , 1992. С 190-312.
6. Грушевський М С Щоденник (1888-1894 рр ) Підготовка до видання, передне слово, упорядкування, коментарі І післямова Леоніда Зашкільняка. К , 1977.
7. Драгоманов МЛ Автобиографическая заметка //М Драгоманов Літературно-публіцистичні праці К., 1970.Т.1.С.42-45.
8. Из дневников последнего русского царя Вступительная статья и примечания К Ф.Шацилло //Вопр. истории 1988. № 8. С. 105-127.
9. Костомаров Н.И. Исторические произведения.Автобиография. 2-е изд К., 1990. С.425-650.
10. Максимович М Автобиография //Киев явился градом великим o Вибрані українознавчі твори. К , 1994. С 388^04
11. Кузьма Олекса Листопадові дні 19І8 року. Львів, 1931.
12. Літопис нескореної України Документи, матеріали, спогади. Львів, 1993 Кн 1 1997. Кн2.
13. Лесь Курбас. Спогади сучасників. К., 1969.
14. Франко І Причинки до автобіографії //ЗІбр. творів: У 50 т. К., 1983. Т.39. С.36 44.
15. Франко І. Історія моєї габілітації //Там само. С.45-49.
16. Франко І Спомини Із моїх гімназіальних часів //Там само. С.50-54
17. Шевченко Т Щоденник. Автобіографія //Тарас Шевченко. Повне зібрання творів: У 6т. К., 1963 Т5
18. Голубцов В С Мемуары как источник по истории советского общества М, 1970 Дашкевич Ярослав Кенгірське повстання 16 травня-26 червня 1954р. //Україна в
19. минулому. Київ, Львів, 1992. Вип 2. С.114-133.
20. Довгопол В М, Литвиненко М.А., Лях РД Джерелознавство Історії Української
21. РСР. К., 1986. С.156-165; 223-232.
22. Источниковедение истории СССР. М , 1981 С 342-358; 465-480 Литвиненко MA Джерела Історії України. X , 1970. С.157-177. Мемуари І мемуаристика//Стара Україна. Львів, 1924. Т.9-10 С 119-156 Санцевич А В Джерелознавство з Історії Української РСР післявоєнного періоду.
23. К., 1972. С.109 132
24. Черноморский М Н Мемуары как исторический источник М , 1959
Loading...

 
 

Цікаве