WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Класифікація і форми актових матеріалів Х-ХV ст. - Реферат

Джерелознавство. Класифікація і форми актових матеріалів Х-ХV ст. - Реферат

відповідної кількості ланів (міра площі приблизно 25 га), визначали величину чиншу від кожного лану, окреслювали прерогативи міського війта, райців, лавників, контрольних комісій ("10", "40 мужів"), способи вибору війта та Інших функціонерів На визначений термін (чи назавжди) надавали місту право складу, право ваги, проведення ярмарків, збору мита, монополії на виробництво І продаж горілчаних напоїв, підносили місто І міщан до шляхетного стану, деталізували особливі звичаєві права окремих національних громад -- русинів, євреїв, вірмен, сарацинів, татарів, підтверджували привілеї, надані попередніми королями, Іноді просто схвалювали рішення міської ради, а також сановних вельмож, які неодноразово ревно дивилися на міські свободи
Немало грамот спеціально видавалися місту І міщанам з метоюїх захисту від сваволі вельмож І навіть королівських посланців, зокрема про звільнення міста від будь-якої повинності, за винятком забезпечувати підводами кухню короля І королеви
Упорядники тому документів "Привілеї міста Львова" (Львів, 1997), що охоплює королівські грамоти про привілеї місту, а також грамоти, зокрема митні, грамоти володарів Інших країн, за функціональним призначенням поділили їх на кільканадцять підвидів Великою була увага авторів королівських грамот до їх форми І внутрішньої структури Кожна без винятку грамота починається релігійною посвятою, як правило, лаконічною "В Ім'я Бога, амінь" Далі й де штитулящя, що виступає у двох варіантах короткому - "Ми, Божою милістю король Польщі, великий князь Литовський, володар Русі І Інших" або ж поширеному - "Ми, Божою милістю Владислав, король Польщі, земель Краківських, Сан-домирських, Ссрадських, Ланьцутських, Куявських, великий князь Литовський, пан І володар Померанії, Русі та Інших "
Після цього у довільній формі вказувалося на виняткове значення записаного слова як гаранта людської пам'яті, свідка волі володаря на зразок: "щоб помилка забуття не траплялася у вирі подій на шкоду нащадкам, королі І володарі своїми рішеннями встановлювали, щоб їх давні грамоти та спостереження свідків увічнювали..." Тільки після такої похвали записаному слову, грамоті називали осіб, яким адресувалася грамота та викладалася суть волі короля. У низці грамот воля короля широко деталізувалася. Наприклад, у грамоті Опольського князя Владислава 9 грудня 1.372 р. про надання Львову 100 франконських ланів зазначено: "...відтепер даємо, даруємо і дозволяємо у повне І всіляке застосування цим міщанам, жителям і їх правдивим та законним нащадкам, які народилися І народяться... зі всіма користями, луками, пасовищами, болотами, лісами, дібровами, чагарниками, орною землею й облогом, млинами, ставками, рибними місцями, водами, притомними річками... даємо і надаємо І всю свободу осаджувати всіх І кожного кметя та колона на згадані 100 ланів і свободу від усіх наших сплат, податків, зборів І відкупів протягом 20 років..."
В кінцевому протоколі зазначено дату підписання грамоти, дуже часто приурочену до певного релігійного свята, перечислено осіб, присутніх при схваленні документа.
У Державному Історичному музеї Росії в Москві зберігається оригінал митної грамоти молдавського господаря Олександра Доброго, даної львівським купцям на певні торговельні пільги. Грамота написана 8 жовтня 1408 p., детальна і поширена за текстом, регламентується величина мита на численні товари в багатьох місцевостях Молдавії.
Грамота починалася словами: "Милостію божією мы, Александр воєвода господар землі Молдавської, чиним знаменито із сим листом нашим усім, кто нань узрит ілі его услишит, оже єсми доконали з радцями і містчани Ілвовского міста І с усім посполством їх і учинили єсмо уставицтво о митах у нашой землі і доконали єсми с ними, штобы ходили у нашої землі із своїми торговцями. А мита єсми їм так поставили і улєгчили, штобы давали у нашой землі мито так: найпервоє головное мито Сочавское, на Іскладі, от сукна от гривну три гроши; А коли ймуть купити татарских товар у Сочаві, Ілі шолк, Ілі перец, ілі камхи, Ілі тебенки, Ілі тельян, Ілі грецкої квас, от гривну у Сочаві по три гроши...
.. .А кто ідет до Ілвова на головное мито у Сочаві: от скота один грош, од десяти овець один грош, а от кобыли по шесть гроши, а од каждого коня по шесть гроші, од сто білиць один грош, од ста лисиць десять гроші, от сто овчины суранный чотири гроші, от сто кожі ягнячиїх два гроші, от сто кожі скотіїх пятьдесят гроші..." Встановлювались мита на різні товари І на різні напрями.
У ЦДІА України у Львові є привілей волоського господаря Влада II аналогічного змісту, наданий львівським та купцям Інших країн 1439 р. на вільну торгівлю з його краєм. Отже, практика суспільно-політичних та економічних відносин покликала до життя величезну кількість різних за формою І за змістом правових установчих документів. Загальнодержавне значення мали акти, що надходили від великих князів, королів, господарів, хоч неодноразово вони захищали у правовому відношенні тільки окремих осіб, яким адресувалися
Акти, що виходили від церковних сановників І цивільних вельмож, також мали силу закону, бо вони підтримувалися центральною і всією системою влади. Законодавчі акти передусім захищали інтереси держави та привілейовані верстви суспільства, на які спиралася держава у своїй політиці, і водночас тримали у покорі експлуатовані народні маси.
Використані джерела і праці
1. Волинські грамоти XVI ст К., 1995.
2. Грамоти XIV ст К., 1974
3. Історія Львова в документах І матеріалах К , 1986. С 15-18,20-22,23-26
4. Історія України в документах І матеріалах. Київська Русь і феодальні князівства XII-XIII ст. К.. 1939 С. 118-133
5. Літопис Руський за Іпатським списком. К., 1989. С. 20-22,439-440.
6. Правда Руска. Пам'ятник законодатний права руского з XI віку /Уложив др Кость Левицкий//Часопись правнича. Львів, 1895.Рочник 5. С. 141-191.
7. Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) /Упорядкував Мирон Капраль, Львів, 1998
8. Хрестоматія з Історії Української РСР з найдавніших часів до кінця 50-х років XIX ст.: Посібн. для вчителів. К., 1959 С. 74-76.
9. Введенский А А Лекции по документальному источниковедению истории СССР (Дипломатика). К., 1963.
10. Каштанов СМ. Русские княжеские акты X-XIV вв. (до 1380 г.) //Археографический ежегодник за 1974 год. М., 1975 С 94-116.
11. Макарчук Степан Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.). Рецензія //Вісн. Львів, ун-ту Серія Іст. 1998 Вип 33 С. 286-290.
12. Розов В. Українські грамоти XIV в. І першої половини XV в К., 1928.
13. Юшков СВ. Памятники русского права М., 1953

 
 

Цікаве

Загрузка...