WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Київський літопис. Галицько-Волинський літопис - Реферат

Джерелознавство. Київський літопис. Галицько-Волинський літопис - Реферат

у тому числі й М.Гру-шевський. Проте таке тлумачення нам видається необгрунтованим. Кожного разу зміст літописного тексту стає зрозумілим тільки тоді, коли слову Оукраина надамо значення країни (польською kraj, російською -страна).
Останнім часом в українській Історіографії висловлено припущення, що вже в часи Київської Русі слово Оукраина стосовно Середнього Подніпров'я набуло етнічного значення як власна назва центрального регіону Південної Русі, на зразок Волині, Сівера, Поділля та ш. Назва Україна стосовно згаданого регіону виступала як власна аж до кінця XVIII ст., коли після поділів Польщі почала вживатися і до західних українських земель.
Київський літопис - дуже цінне історичне джерело з історії Києва т^ центральних І східних українських земель. Його припинення 1198р. дуже звузило джерельну базу до вивчення історії після 1198 р. З цього приводу М.Грушевський зауважував: "Бідність відомостей про По-дніпров'є, що дає себе відчувати уже зараз, скоро уривається Київська літопись, доходить до крайности в другій половині XIII ст. Часто минають десятолітя за десятолітями, не приносячи для цілої землі ніякої, навіть найелементарнійшої відомості; витворяються страшенні прогалини, трохи не в цілі століття завбільшки, прогалини, котрих не годні ми часом ніяк заповнити, мов би то в яких початках історичного життя..."
Галицько-Волинський літопис
З 1205 до 1292 р. у центрі Іпатського "Руського літописця" перебувають події, що відбувалися в Галичині та на Волині. Очевидно, в ньому були описані й рашші події, але текст про це в протографі - Хлєбниковському списку - втрачений. Відомостей про події 1199-1204 pp. нема, а відразу йде згадка про смерть Романа Мстиславовича 19 червня 1205 р.
За Л.Махновцем, над Галицьке-Волинським літописним зводом працювало щонайменше п'ять авторів-укладачів (чи редакторів). Перший довів розповідь до 1234 р. включно, другий писав про 1235-1265 pp. (у 1269). У 1286р. працював третій укладач. Закінчив виклад 1285 р. Четвертий писав у 1289 І довів літопис до 1289 p., але Грунтовно переробив також матеріали від 1261 p., п'ятий працював над літописом на початку XIV ст,, написав сам всього кілька сторінок і 1292 р. закінчив остаточну редакцію літопису.
Перший і другий укладачі належали до оточення Данила Романовича І діяли в Холмі Із середовища Володимира Васильковича були третій І четвертий укладачі, можливо, духовні особи з Перемишля І Любомля. П'ятий, допускають, міг бути жителем Пінська.
Більша половина літопису стосується подій у Галицькій землі аж до 1260 р. Через це в науці ця частина ще називається Галицьким літописом. У центрі розповіді - яскрава постать Данила Романовича. Є окремі сюжети з життя інших руських земель. Саме тут змальовано трагічну картину оборони Києва в грудні 1240 р.
31261р. йде друга - Волинська частина літопису. В центрі - Волинська земля І волинські князі. На відміну від ''Повісті минулих літ", від певних частин Київського літопису у Галицько-Волинському літопису значно менше зв'язку з релігійними повчаннями, притчами тощо. Галицько-Волинський літопис - виразно світський твір.
Північноруське літописання та його зв'язок з літописанням південноруським
Найбільшими осередками обласного північноруського літописання були Суздаль, Новгород, Псков, Володимир, від початку XV ст. Москва та Інші міста. Увага літописців північноруських зосереджена на регіональних Інтересах Новгорода, Пскова, Володимира на Клязьмі, Суздаля та Інших князівств. Як уже зазначалося, у Новгородському 1 літописі вміщено текст, аналогічний тексту "Повісті минулих літ" до 1093 p., але з певною своєю редакцією, що дає важливий матеріал для відповідних зіставлень і порівнянь при виясненні хронології подій, а особливо формування літописних зводів ранішого періоду. Зроблені припущення, що для написання Київського зводу 1093 р. використовувався Новгородський звод 1050 р.
Новгородський літопис вирізняється діловою мовою.
В московському літописанні, початок якого датується XV ст., дуже
рано почала обґрунтовуватися Ідея так званого третього Риму, суть якої полягала в тому, що після падіння Константинополя 1453 р. місія столиці християнського світу перейшла до Москви.
У північносхідному літописанні, хоч увага його зосереджена більше на місцевих подіях, є певна історична Інформація з історії України, якої нема в Інших джерелах.
Отже, зробимо такі висновки:
- давньоруські літописи - найбагатше фактологічне джерело з Історії України періоду до 1290 p.;
- давньоруське літописання є саме по собі відображенням високого рівня культури давньої Русі. Такого масштабного історичного твору, як "Повість минулих літ", до XII ст. не знала жодна слов'янська країна;
- українське літописознавство розвинуте недостатньо. Це особливо помітно на тлі російського літописознавства (А.Шахматов, М.Сухом-лінов, К.Бєстужев-Рюмш, М.Присьолков, Д.ЛІхачов, М.Тихомиров, А.Насонов І багато Інших), що не раз робить антиукраїнські конструкції необ'єктивними, подає спадщину давньоруського літописання як надбання лише російської історії та культури. Давні українські літописи чекають на молодих талановитих українських дослідників.
Використані джерела і праці
1. Галицько-Волинським літопис Львів, 1994. С. 3-168.
2. Історія України в документах І матеріалах. Київська Русь І феодальні князівства XII-XIII ст. К., 1939. С. 5-НЗ
3. Лаврентьевская летопись //Полное собрание русских летописей. М., 1962. Т 1. Літопис Руський. За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. К., 1989 Про закон І благодэть //Київ, старовина. 1992. № 1. С. 138-144. Радзивиловская летопись //Полное собрание русских летописей Л , 1989. Т 38.
4. Генсьорський А. Га лиць ко-Волинський літопис (процес складання, редакції, редактори) К., 1958.
5. Гру шевський Михайло. Найдавніша Київська літопись //Історія Украіни-Руси. У 12 т. К, 1991. Т 1.С. 579-601.
6. Грушевський М. Хронольопя подій Галицько-Волинської літописи //ЗНТШ. Львів, 1901 Т. 41. С. 1-72
7. Запаско Я П Пам'ятки книжкового мистецтва Українська рукописна книга Львів, 1995.
8. Махновець Леонід Від перекладача //Літопис Руський за Іпатським списком. К , 1989. С V-XIV
9. Муравьева Л Л Летописание Северо-Восточной Руси конца XIII -начало XV в. М, 1983
10. Приселков МД История русского летописания XI-XV вв М , 1940
11. Тихомиров МН Источниковедение истории СССР. М., 1962 Вып. 1 С 31-68
12. Тоточко П Літописи Київської Русі К., 1994.
13. Франчук В Ю Киевская летопись. К , 1986
14. Шахматов А А Додаток Хлєбнжовський, Погодшський І Краківський списки //The old Rus' Kievan and Gahcmn-Volhyman chronicles Староруські київські І галицько-волинські літописи. Harvard, 1990 VolumVUI. L ХХ-ХІХ-ХXII.
Loading...

 
 

Цікаве