WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Епіграфічні пам'ятки - Реферат

Джерелознавство. Епіграфічні пам'ятки - Реферат

в Інших писемних пам'ятках про цей мир згадки нема.
Один напис Софійського собору містить 14 рядків І розповідає про купівлю княгинею Всеволожою "Боянової землі" за величезну суму - 700 гривень Десята частина цих грошей внесена у Софійський собор як церковна десятина Очевидно, через це І зроблено напис Купівля відбувалася в присутності "послухів" Софійського собору Від 3 березня 1052 р зроблено запис про блискавку, що вдарила в цей собор.
З 1068 р зберігся напис на Тмутараканському камені про те, як князь Гліб взимку "по льоду міряв море від Тмутаракані" (сучасна Тамань) до Корчева (сучасна Керч).
Великий двометровий напис з XI ст зберігся на північній стіні церкви св. Михаша Видубецького монастиря в Києві За розшифруванням Б Рибакова, тут розповідається про Києво-Печерського Ігумена Стефана
Авторами згаданих та Інших графіті були боярин Ставр Городятиним, мечник Василій, монахи, священики, купці, а також учну, які вчилися грамоти у дяків собору. Один учень увіковічнив на стіні собору таку пам'ять про себе: "Пишан писал в дьяки ходи выучеником".
З дещо пізніших часів описано багато надмогильних написів у комплексі Києво-Печерської лаври. Деякі з них не збереглися до наших днів, але велика їх кількість описанаАфанасієм Каленофомським, монахом Печерської лаври в книзі Тератургіда, що вийшла польською мовою і готичними буквами в Печерській друкарні 1638 р. Основний зміст цієї книги передав Михайло Максимович у статті "О надгробиях в Печерском монастыре".
Насамперед тривалий час зберігалися надмогильні плити діячам, які ревниво шанували І захищали православ'я. Наведені були написи на похованнях дружини мінського князя Гліба Всеславича Анастасії Ярополківни, котра померла 1158 p., дочки князя Всеволода Ярославовича інокині Євпраксії, яка померла 1109 p., сказано про захоронения в ҐІечерському монастирі дружини князя Ольгерда Юліани Олександрівни, княжни Тверської (померла 1392 p.), гетьмана Костянтина князя, Острозького, з предками Василем і Федором. Надмогильний напис над Константином оповідав про його заслуги, був своєрідним некрологом. "Константин Іоанович князь Острозский, гетман Великого князівства Литовского, защищением восточного благочестія і храбростью во бранях пресловутый: многие царкви Божьи, ради отроков училища, страноприемницы немощных ради, в княжении своем Острозском и в стольном граде литовском Вилне создавши вторую Гитсиманию, Пресвятие Богородицы Печерские дом ущедрил пребогато, в нем же яко ктитор именитый, по преставлении своем сподобися положен быть, 1533 году".
Розповідалось про поховання в Печерському монастирі удільного київського князя Володимира Ольгердовича, а також князя Лева Скир-гайла Ольгердовича, що князював після Володимира і помер 1394 р.
Наводяться написи над похованнями Олельковичів - Олександра Володимировича, Симеона Олександровича Олельковича (помер 1495 p.), Георгія Юрійовича Олельковича (помер 1579 р.) та Інших, представників роду князів Корецьких, Вишневецьких, вельмож Єльців, Копеців, Госиків. Ось кілька з них: "Выроком смертельных врагов, отыде света сего Иван Єлец, року отР.Х. 1603, ноября II, часа 13. Поживе лет 24"; "До вечной отчизны отыде света сего Гаврило Менович Богдан Госикий, року 7§35 (1527). Индикта 14, Марта 20"; "Бурмистр великого града МогилеваГВа-силий Якимович, телом отдал долг природе, року 1620, зде опочивает'. " 1621 року, Симеон Лыко, муж твердый в вере, испытанный в храбрости, по многих справах достойных героя, в бозе почи и зде возлежит" тощо.
Нарешті, необхідно згадати ще про один вид нетрадиційних писемних джерел - берестяні грамоти. Донедавна вважалося, що писемність на бересті властива для творчо-захудних руських міст - Новгорода І Пскова. Проте дослідження останніх десятиріч переконливо довели, що письмо на бересті, а не тільки на пергаменті, було поширене і в південно-руських князівствах, у тому числі в наших краях. Значний внесок у дослідження берестяного письма зробив І.Свєшніков, який упродовж 20 років проводив розкопки стародавньої князівської столищ - Звенигорода, розташованого приблизно за 12 км на південний схід від сучасного Львова. За результатами розкопок експедицій професора Свєшнікова у Звенигороді побудовано цінний Історико-краєзнавчий музей.
Використані джерела і праці
1. Багрянородный Копстянтип Об управлении империей. М., 1991.
2. Геродот. Історії в дев'яти книгах К., 1993 Кн. 4. Мельпомена С 180-228.
3. Історія України в документах матеріалах. Київська Русь І удільні князівства XII-XIII ст. К , 1939 С 7-71.
4. Сгчшіський Володимир Чужинці про Україну. Вибір з описів подорожей по Україні та Інших писань чужинців про Україну за десять століть. К., ! 992 С 8-41
5. Хрестоматія з Історії Української РСР з найдавніших часів до кінця 50-х рр XIX ст.: Посібн. для вчителів. К , 1959. С 8-41.
6. Высоцкий С.А Средневековые надписи Софии Киевской XI-XVII вв. К., 1976.
7. Грушевський Михайло. Історія Укра'ши-Руси. В 2 т К., 1991. Т 1.
8. Довгопол В М , Литвинепко М А , Лях Ф Д Джерелозназстао Історії Української РСР К., 1986 С. 34-35.
9. Зашинский В.А , Дмитриенко М Ф, Балабушевич ТА и др. Специальные исторические дисциплины. К., 1992. С. 303-307.
10. История Киева: У 2 т К., 1984. Т. 1 Древний и средневековый Киев. С. 150-157.
11. История СССР с древнейших времен до наших днів. У 12т. М , 1966 Т. 1.С.246-256.
12. Источниковедение истории СССР. М., 1989 С. 49-58
13. Максимович М.О. О надгробиях в Печерском монастыре //Киев явился градом великим o Вибрані українознавчі твори К., 1994 С. 145-161.
14. Піцишин М, Овчинников А Міф про державу дулібів VI століття //Наук. зап. Львів 1ст. музею. Львів, 1997 Вип 6 Ч. 1 С 123-134
Loading...

 
 

Цікаве