WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Давні польські хроністи, які писали про Україну XII-XVI ст. - Реферат

Джерелознавство. Давні польські хроністи, які писали про Україну XII-XVI ст. - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Давні польські хроністи, які писали про Україну XII-XVI ст.
Створена 1113-1118 pp. у Києві "Повість минулих літ" стала підсумком тривалої традиції давньоруського літописання. В неї ввійшли як протографи попередні літописні зводи 996-997 рр, 1072-1073 pp., 1093-1095 pp. У той час, коли Нестор, Сильвестр чи Мстислав працювали над Повістю в Києві, подібну роботу в Кракові, що 1038 р. став столицею Польщі, у 1112-1116 pp. проводив автор, який, можливо, походив з Франції. Він написав історичний твір "Хроніка польська" ("Chronica PolonoruirT). Автору "Хроніки польської"" історики дали Ім'я Галла Аноніма. Вона доведена до 1113 р. До історії України має найбільше відношення опис походу Болєслава Хороброго на Київ у 1018 р. та відомості про міжусобну боротьбу на Русі. "Хроніку польську" Галла Аноніма переклав польською мовою 1923 р. Р.Гродецький (Anonim, t.zw. Gall. Chronika Polska, przetozyl і opracowal R. Grodecki. (Krakow, 1923). Є також російський переклад (Галл Аноним. Хроника и деяния князей или правителей польских. М., 1961)
Відносини польського королівства і польських князівств з Києвом та Галицько-Волинським князівством відображені у "Хроніці поляків" В центі Кадлубска, в якій давня історія Польщі доведена до 1202 р. Він звеличував роль католицької церкви, а польський народ романтично відносив до числа античних, виступав проти феодальної роддрібленості. Хроніка В.Кадлубека при зображенні відносин Польщі з Руссю не позбавлена домислів І перекручень, виправдання польських претензій на руські землі. В оригіналі праця опублікована в серійному виданні Історичних джерел ("Monumenta Polomae historica" t. 2. Lw. 1872. S. 191^155).
"Історію Польщі" (Annales sen cronicae incliti rcgni Poloniae Opera) до 1480 p. написав Ян Длугош. Твір складався з 12 книг. Автор широко використав давньоруське літописання, в тому числі цитати з літописів, що не збереглися. Ян Длугош був краківським каноніком від 1436 p., секретарем кардинала З.Олесницького (1439-1455), вихователем дітей короля Казимира IV. Під кінець життя став архієпископом Львівським. Витяги з руського літописання подавав мовою оригіналу (Opera onmia. V. 1-14. Krakow, 1893; Грюнвальдская битва. М; Л., 1962; Roczniki czyli Kroniki stawnego Krolewstwa Polskiego. Ksie^gi 1-4. Warszawa, 1962-1969; Дослідження; Bobrzynski M., Smolka St., Jan DIugosz. Krakow, 1892; Rozbior krytyczny Annalium Poloniae Jana Dtugosza. Wroclaw, 1961-1965.T. 1-2).
До типу джерельних праць відносять польські Історичні твори кінця XV-XVI ст., в яких широко розглядалися українські сюжети. Найбільше історики використовують "Трактат про дві Сарматії" (1517) М.Ме-ховського (1456-1526). Від цього твору і до наших днів якоюсь мірою зберігається традиція називати українські землі давнього періоду Capматією. Україна-Русь описана як "друга Сарматія". Деякі тогочасні та пізніші польські автори Бєльський, Стрийковський, Сарницький під сарматським народом розуміли лише шляхту.
Дуже багата на матеріали з Історії України і Білорусі до другої половини XVI ст. "Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі" (1582) Мацея Стрийковського (1547-1582). Для її написання автор використав багато джерел руською мовою. На нього посилалися Феодосій Са-фонович, Самуїл Величко та інші пізніші українські автори. Хроніка С.Стрийковського була написана польською мовою.
Жоден історик українського козацтва не обходиться без "Хроніки Польської" Марціна Бєльського (1495-1575), доповненої його сином Йоахшом Бєльським. Саме в "Хроніці" М.Бєльського (або Бєльських) розповідалося про перший датований виступ українського козацтва під 1489 p., коли під командуванням сина польського короля Казимира IV Яна Ольбрахта "подоляни, русь І козаки" двічі завдали поразку татарам на Поділлі. При цьому особливо відзначились козаки, які добре знали ті місця.
Саме цю згадку про українське козацтво використав Гвагнін (Gwag-шп) чи Гваньїні Олександр (1534-1614), польський хроніст Італійського походження, котрий перебував на службі у польському війську В 1578 р. він склав "Опис Сарматії Європейської", що 1611 р. був перекладений польською мовою. Цей найкращий переклад в Україні зберігається у Науковій бібліотеці Львівського університету та Центральній науковій бібліотеці НАН України в Києві. "Хроніка Європейської Сарматії1" - монументальний твір, що складається з десяти частин: перша присвячена історії і географії Польщі; друга - Великого князівства Литовського; третя - є "хронікою Руської землі" (фактично України); четверта - Пруссії..., сьома - Великого князівства Московського та Ін. Усі книги охоплюють більшість країн Європи від Гренландії до Греції та від Франконп до Московії, Кожна книга в свою чергу поділяється на частини. Наприклад, "Хроніка землі Руської" має частину "Про руські князівства і їх народи", в якій коротко даються міркування про походження назви Русь, відомості з Історії давньоруської держави, Історія найвпливовіших княжих родів Острозьких, Заславських, Орокських, Чарторийських, Сангушків та Інших з особливою увагою до роду Острозьких. Друга частина "Хроніки Руської землі" присвячена "Опису границь І провінцій Руської землі": Білої Русі, що "коло Києва, Мозиря, Мстиславля, Вітебська, Орші, Полоцька, Смоленська І Сіверської землі. .", Чорної Русі, що в "московській Русі навколо Білого озера", потім - до Азії, Червоної Русі,
Loading...

 
 

Цікаве