WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Визвольна війна середини XVII ст. та Україна часу козацької державності в оцінці іноземців - Реферат

Джерелознавство. Визвольна війна середини XVII ст. та Україна часу козацької державності в оцінці іноземців - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Визвольна війна середини XVII ст. та Україна часу козацької державності в оцінці іноземців
Низка праць іноземних авторів тією чи Іншою мірою відображає події періоду визвольної війни українського народу середини XVII ст. Цс "Історія війни козаків проти Польщі" П'єра Шевальє, "Пам'ятки про події в Польщі" Альбрехта Станіслава Радзівілла, "Історія хана Іслам-Гірея III" Мехмета Сенаї, "Повідомлення про походження І звичаї козаків" Альберто Віміни, "Щоденник" Павла Алепського, "Книги подорожі" турецького мандрівника Евлії Челебі, спогади члена шведського посольства до Б.Хмельницького К.Гільдебрандта.
П'єр Шевальє був французьким офіцером, 1646 р. командував загоном українських козаків, які перебували на службі французького короля.
Козацький загін брав участь в облозі Дюнкерка 1646 р Пізніше Шевальє став секретарем французького посольства в Польщі (1648-1654), отже, володів необхідною Інформацією У власному вступі до книжки під назвою "До читача" П Шевальє писав "Ця Історична книга подає деякі матеріали, що мають зробити читання й приємним 3 неї можна довідатись про досить своєрідний спосіб ведення війни та боїв, хоробрі вчинки, які нагадують подвиги героїв роману ми знайдемо образ мужа, який для того, щоб піднятися над Іншими, приводить в рух величезний механізм та наводить жах на те королівство, якого ні всі могутні держави християнського світу, ні навіть могутня Імперія турків досі не змогли похитнути Одним словом, Кромвеля, який вдруге з'явився на Русі, який був не менш честолюбний, хоробрий та спритний, ніж Кромвель в Англії".
П. Шевальє ніби прагне дотримуватись об'єктивних позицій, але "правди козаків" не розуміє Заголовок "Війна козаків " мав означати, що війну почали козаки, а не Польща 3 легкої руки багатьох попередників, не задумуючись, автор пояснює походження слова козак від кози
Згадується про сваволю польських панів в Україні Позиція автора добре виявлена у "Розвідці про землі, звичаї, спосіб правління, походження та релігію козаків" Козаки, за його описом, - це волоцюги, вояччина, що багато разів піднімала заколоти, чинила спустошення Подібно до Боплана, Шевальє описав спосіб будування козацьких човнів, ведення нічного морського бою з турецькими галерами, будівництво І користування козаками пересувними укріпленнями з возів Є правдиві оцінки панщини "Селяни України неначе раби вони зобов'язані працювати кінно або пішо три-чотири дні щотижня для панів", обтяжені Іншими платами, зобов'язані "платити десятину від баранів, поросят І всяких земних плодів до того - погана поведінка з боку євреїв, орендарів " Подано характеристику релігії населення України Зазначено, що краща частина шляхти - католицького чи реформаторського віросповідання Мабуть, не дуже точні свідчення про їжу козаків, тенденційні - про любов до міцних напоїв Але, "хоч цей народ любить напиватися більше, ніж будь-який Інший народ Півночі, все ж він напрочуд стриманий під час війни" Чимало повідомлень книжки П Шевальє неправильні, наприклад, про те, що Богдана Хмельницького гетьманом призначив король, назва Україна означає окраїну І "мова козаків - це один з польських діалектів".
Очевидно, загалом упереджене ставлення Шевальє до козаків визначалося тим, що він перебував на службі у поляків І використовував різні донесення й описи польських гетьманів та урядовців, які в несприятливому світлі зображували козаків На цьому тлі дуже помітна симпатія П Шевальє в його "Розвідці про перекопських татар" до татар "Годі уявити собі менш порочних людей... вони надзвичайно щирі та вірні. Серед них зовсім немає шахраїв та наклепників". Ось тільки вони не вважають "злочином чи кривдою грабіж християнських країн, бо в їхньому понятті християни - поганці та мерзотники".
У "Розвідці..," про татар ще більше наукових неточностей, ніж у праці, про козаків. Наприклад, автор стверджує: "татари... по суті є скіфами".
Сюжет "Війни козаків. .", з зовнішнього боку, достатньо точно І послідовно відображає саме повстання Б.Хмельницького, головні битви, зокрема під Корсунем І Пилявцями, дії М.Кривоноса та Ієремії Вишневецького, правдивий опис становища Львова, що оборонявся під проводом офіцера Арцішевського, а потім відкупився "за допомогою значної суми", похід під Замостя. Потім описано події 1649 p.
Збаражем, позиції татар, битви під Зборовом з багатьма ситуаціями, в які потрапляли окремі польські вельможі, причин замирення, суті миру короля з татарами (вісім пунктів) та короля з Б.Хмельницьким (12 пунктів), тобто статей Зборівського миру, переданих правильно. Вміщено розповідь про дії козацьких військ під проводом полковника Кричевського проти Радзівілла, про смерть пораненого І полоненого Кричевського в таборі литовського війська.
У розділі "Друга козацька війна" описані воєнні дії та польсько-козацькі відносини 1649-1651 pp. У центрі уваги - битва під Берестечком, її наслідки для козаків, захоплення Києва Радзівіллом, умови Білоцерківського миру, які Шевальє передав 14-ма пунктами.
Незважаючи на пропольську суб'єктивну позицію П.Шевальє, багато його оцінок, фактологічних свідчень, міркувань заслуговують на уважний аналіз, зіставлення з іншими джерелами та використання при висвітленні ходу подій великої війни.
Помітним І відносно об'єктивним джерелом з Історії війни є "Пам'ятки про події в Польщі" литовського гетьмана Альбрехта Станіслава Радзівілла. У Варшаві польською мовою "Пам'ятки..." ("Pamietniki о dziejach w Polsce") були видані 1980 p. відомими істориками А.Пше-босєм і Р.Желевським.
Радзівілл прагнув зображувати події об'єктивно, навіть у тих випадках, коли розповідав про власні битви. Його фраза "Kozacy і plebs popemili nieslychane zbrodnie, poniewaz nieslychane byfy nasze grzechy" ("Козаки і плебс наробили нечуваних злочинів, але ж і наші гріхи були нечувани-ми") і досі супроводжує численні пращ про польське-козацьку війну се* редини XVII ст. А.Радзівілл об'єктивно змальовує Б.Хмельницького, наголошуючи на його дипломатичному хисті, з позицій учасника подає дуже характерні риси дипломатії Росії, що вирізнялася сильною напористістю не лише на Хмельницького, а й на Польщу. Описаний випадок, коли російський посол у Варшаві зажадав "скарання на горло" всіх тих, хто помилково називав Ім'я чи титули московського царя, як, наприклад, Ярема Вишневецький, котрий назвав царя Олексія Олександром.
Посол Гр. Пушкін зажадав, щоби польський Сейм ухвалив "кару на горло" для всіх, хто би помилявся при титулуванні російського царя.
Чималу увагу приділив автор "Пам'яток..." незгодам внутрікозаць-кої старшини, а також її виступам проти Хмельницького, зокрема Прокопа Шумейка, Нечая, Небаби та ін. Подана значна інформація про козацько-молдавські стосунки.
В Польщі 1971 р. було здійснено видання польською мовою книги Хаджі Мехмета Сенаї "Історія хана Іслам-Гірея III" (переклад з турецької З.Абрагамовича). У праці міститься чимало матеріалу про українсько-турецькі відносини з турецько-татарськихпозицій. Дуже випукло показані внутрішні відносини в Кримському ханстві, що штовхали Іслам-Гірея III на союз з Б.Хмельницьким, До L64S р. Іслам-Гірей III вже
Loading...

 
 

Цікаве