WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Види діловодних документів державних адміністративних органів. - Реферат

Джерелознавство. Види діловодних документів державних адміністративних органів. - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Види діловодних документів державних адміністративних органів.
Документи судочинства
Всі державні установи в процесі діяльності не тільки послуговувались актовими регулюючо-правовими документами, а й самі створювали численну кількість діловодної документації, зокрема такі її підвиди: журнали засідань різних колегіальних органів, протоколи, стенограми, звіти посадових осіб, доповіді, екстракти доповідей, довідки комісій, службові листи, запити, донесення, рапорти, заяви, скарги, реєстри, особові справи І досьє тощо.
Журнали велися під час засідань колегіальних виконавських органів, наприклад, Комітету Міністрів Росії, колегії міністерства, губерніального правління. Як правило, в журналах надавалися скупі дані про склад учасників засідання, питання з порядку денного, прізвища осіб, які були основними доповідачами, а також суть рішень, ухвалених колегіальним органом.
До того ж підвиду діловодної документації належать і протоколи засідань таких колегіальних органів. Віденська палата депутатів видавала серійно "Stenographische Protokole tiber die Sitzungen des Hauses der Abgeordneten" (Стенографічні протоколи засідань палати депутатів). Протоколи детальніше відображали хід засідання та обговорення. Окрім відображення основного змісту питань, що обговорювалися, в них фіксувалися запитання до доповідачів, репліки учасників засідання, суть рішень. Хронологічно протоколи є підвидом документації пізнішого походження, ніж журнали.
Звичайно, форма протоколу залежала від того, в мирних чи воєнних умовах проходили засідання; чи питання, що розглядалися, були наперед запланованими до розгляду, а чи орган збирався для обговорення багатьох питань, продиктованих, наприклад, умовами воєнного становища. Ілюстрацією протоколу такого Імпровізаційного засідання може бути протокол Державного Секретаріату ЗОУНР з 25 лютого 1919р. Зазначені присутні: Голубович, Петлюра, Мартинець, Артимович, Макух, Бубела, Біляк, Петрушевич.
Голубович, голова Державного Секретаріату, склав звіт про перебування делегації ЗУНР у Львові на зустрічі з місією Антанти і з польським командуванням. Петлюра зробив репліку про те, що українська сторона могла б більше впливати на "правительства" зарубіжних країн за посередництвом "впливових капіталістичних сферій" шляхом розвитку з останніми ділового співробітництва.
Макух (Державний Секретар внутрішніх справ) додав репліку про необхідність бути налаштованими на співпрацю з поляками при будь-якому повороті подій, і "як дістанемося під Польщу", і "якби ми були суверенні". Мовляв, при різних ситуаціях "поляки нас не зломлять". От тільки б зміцнилася "злука".
Петлюра доповнює: в Одесі "ми говорили з Антантою І зазначили границі", що населення над Чорним морем "буде мати користь від заспокоєння" на Інших фронтах. Голубович говорить про потребу зліквідувати західний фронт (тобто замирення з поляками. - С.М) І зміцнення співпраці зі східною Україною: "нам треба харчів і муніції".
Петлюра пропонує, щоб від Державного Секретаріату в Директорії був уповноважений делегат, оскільки необхідно зміцнювати єдність у військах, фінансових, шляхових та заграничних справах. "Я хотів би, щоб якнайбільше Вашого елементу перейшло на нашу сторону. У ваших старшин більше дисципліни в роботі і почуття обов'язку. Треба, щоби військові інститути були просякнуті націоналістичним духом..." Він висловився за створення спільних централей УНР і ЗУНР.
Голубович зазначив: "В принципі годжуся - але се незвичайно тяжка справа. У вас байонські суми. Вже по злущ дала ся відчути підвижка цін. Ми не є в силі покривати коштів... Корона ще недавно добре стояла. Тимчасом держави приступили до творення власної валюти через стемплювання. Се й причинило упадок курсу корони... Хочу звернути увагу на розкидання грошей. Місія до Данії. Дали 200000 крб".
Чіткого рішення щодо позиції в переговорах з місією Антанти і з поляками Державний Секретаріат у присутності керівника Директорії С.Петлюри І Голови Національної Ради ЗУНР Є.Петрушевича так і не виробив.
Далі на засіданні йшлося про господарську розруху в ЗУНР, спустошення за наслідками війни, відсутність контролю за господарськими вантажами, зокрема продуктовими, зі східної України, про неконтрольований наплив у Галичину людського елементу зі сходу, в тому числі анархістсько-більшовицького, погане збереження продовольчих запасів, військове будівництво тощо. Виступали Є.Петрушевич, М.Мартинець (Державний Секретар земельних справ), П Бубела (товариш Державного Секретаря у військових справах). Фактично, багато питань обговорювали, а рішень, по суті, так І не приймали. Проте це зовсім не означає, що цінність такого протоколу як Історичного джерела втрачається. Зовсім ні. Протокол передає атмосферу напруги, невизначеності з багатьох питань, почасти некомпетентності, притаманної Державному Секретаріатові Протокол засвідчує, наскільки непростими були стосунки між С.Петлюрою, з одного боку, та С.Голубовичем і Є.Петрушевичем - з іншого. Нарешті, протокол, зокрема у зіставленні з Іншими протоколами, є прекрасним джерелом для вивчення персоналій. За реакцією, репліками, промовами Державних Секретарів проступають їх характери, Інтелект, політичні позиції, відданість справі національної державності чи формальне ставлення до державної служби.
З початку XX ст. у багатьох випадках, зокрема для відображення роботи центральних і крайових самоврядних законодавчих органів, у тому числі Галицького Крайового та Буковинського Крайового сеймів, у практику ввійшло стенографування. Стенограми потім видавалися серійними виданнями мовами, якими користувалися промовці: польською, українською, німецькою, румунською. Маршалок Галицького сейму початку XX ст. Станіслав Бадені любив говорити промови поперемінне польською й українською мовами. Так вони й друкувалися у "Sprawozdaniach stenograficznych..." засідань сейму, а також в офіційній проурядовій газеті "Gazeta Lwowska".
До дуже багатих інформацією діловодних джерел варто віднести різноманітні доповіді: тематичні доповіді міністрів на засіданнях Комітетів міністрів, Рад міністрів, ради Державних Секретарів, Народного секретаріату; звіти міністрів, а особливо звіти губернаторів, намісників, воєвод. У кожній державі й у відповідні хронологічні періоди такі звітні доповіді вищих посадових осіб відповідних адміністративних одиниць мали свою структуру. Але незалежно від варіантів такої структури звітні доповіді завжди давали загальну характеристику економіки, населення, культури, освіти І політичних симпатій, санітарного стану, а також діяльності управлінських структур, стану правопорядку І рівня злочинності. Ось структура тематичної доповіді Волинського воєводи щодо національно-демографічних стосунків у воєводстві станом на 1930 p.:
- характеристика зародження і розгортання українського руху на Волині з 1905р.;
- нацІонально-конфесійно-демографічна ситуація у воєводстві за матеріалами перепису населення 1921 p.;
-характеристика національних духовних і господарських особливостей поляків, чехів, українців, євреїв;
- зайнятість окремих національних груп населення сільським господарством, промисловістю, торгівлею та Іншими видами діяльності;
- еміграція з воєводства;
- соціальна структура міського населення воєводства загалом і у повітових центрах окремо (міст Дубно, Ковель, Кременець, Луцьк, Острог, Рівне, Володимир);
- зміна соціальної структури воєводства у зв'язку з прилученням до нього (від Поліського воєводства) Камінь-Каширського і Сарненського повітів;
- стан освіти І шкіл у різних національних груп.
Цікаву Історичну Інформацію мають різні донесення губернаторів, намісників, воєвод, повітових справників І старост та Інших посадових осіб. Масовими є донесення поліцейських та жандармських служб про суспільні рухи, діяльність не тільки політичних, а й культосвітніх товариств, про Першотравневі демонстрації, антиурядову агітацію тощо. З періоду Першої світової війни відклалось багато донесень повітових старост про стан повітів після проходження через них фронтів чи після припинення "ворожої" окупації.
Методи роботи українських структур добре простежуються на основі таких видів документів, як службові листи вищестоячих органів влади до нижчих ланок управління, і навпаки, листування між рівними за рангом установами (промеморії), рапорти нижчих начальників вищим.
Багаті й тематично різноманітні відомості відклалися в матеріалах різних службових комісій, контрольних служб,
Loading...

 
 

Цікаве