WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Відомості про населення на території України у творах давньогрецьких авторів - Реферат

Джерелознавство. Відомості про населення на території України у творах давньогрецьких авторів - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Відомості про населення на території України у творах давньогрецьких авторів
Серед давньогрецьких авторів, які залишили відомості про українські землі та про народи, котрі їх заселяли, виділяється Геродот, автор "Історії греко-перських воєн", або, як ще називають цю працю, просто "Історія". Це єдиний автор, який стосовно свого часу подав комплексну картину природи, населення, господарства, побуту і культури Північного Причорномор'я від Істри (Дунаю) на заході і Танаїса (Дону) на сході. В інших античних авторів (Гіппократ, Діодор Сіцілійський, Страбон, Пліній Старший, Птоломей) знаходимо або ж описи подій, або ж окремих аспектів життя племен, розселених на території сучасної України і суміжних земель. Отже, відомості античних авторів, зрозуміло, не відтворюють неперервності історичного процесу на наших землях і можуть служити лише певним орієнтиром того процесу. Тільки в комплексі з археологічними джерелами, речовими пам'ятками, відкритими внаслідок археологічних досліджень, у комплексі з епіграфічними, лінгвістичними, етнографічними та іншими джерелами сучасний історик має змогу реконструювати давнє минуле.
Однак для історичної науки стало традицією уважно вивчати писемні пам'ятки. Завдяки праці попередніх поколінь дослідників сучасний історик користується майже всіма творами античних авторів, які описували чи згадували наші землі. Ці твори вже у XIX, а також у XX ст. перекладені російською мовою Переклади українською почали активно проводитись лише тепер, в умовах незалежної України Тут, зокрема, наголосимо на виході у світ українською мовою "Історії" Геродота. Видання здійснили Інститут археології та Інститут археографії НАН України.
Щодо інших авторів, то ми маємо змогу користуватися їхніми творами в російському чи польському перекладах або ж оглядовими працями українських авторів на зразок книжки "Чужинці про Україну" Володимира Сочинського. Щоправда, ця книга містить лише описи періоду після IX ст. н.е.
Російською ж мовою є такі видання античних авторів:
Гиппократ. Избранные книги. М, 1936.
Гиппократ, Сочинения. М.; Л., 1941, 1944.
Диодор Сицилийский. Историческая библиотека. СПб., 1874-1875. Кн. 1-16.
Страбон. География: В 17 кн. /Перевод Ф.Г.Мищенко. М., 1879.
Корнелии Тацит. Сочинения М.; Л., 1969. Т. 1-2.
Страбон. География /Перевод Стратиновского. Л., 1964.
Катоп, Варрон, Колумелла, Плиний. О сельском хозяйстве. М., 1957.
Амыан Марцеллин. История. К., 1906-1908. Вып. 1-2.
Йордан. О происхождении и деяниях готов. М., 1960.
Українською мовою свідчення авторів наведених книг та інших в деяких місцях "Історії України-Руси" широко цитує Михайло Грушевський (наприклад, Птолемея про племена карпів у Карпатах).
Але повернімося до Геродота. Він народився у Галікарнасі (Мала Азія) між 490-480 р. до н.е., помер між 430-424 р, н.е. Син багатого рабовласника. Брав участь у боротьбі проти тиранії, але змушений був залишити батьківщину. Жив на Самосі, в Афінах, Фурії (південна Італія). Подорожував по містах Малої Азії, був у Єгипті, Вавилонії, Фінікії, Сирії, Західному Причорномор'ї, Ольвії. Його праця "Історія" - перша широка історична оповідь про держави І народи. В центрі уваги - докладний опис греко-перських воєн від Іонійського повстання 500-493 pp. до н.е. і до здобуття афінянами Сеста, тобто до 478 р. до н.е. Особливість методу Геродота - критичне ставлення до різних оповідей І переказів. Можливо, через це вже у давнину йога називали "батьком історії".
В елліністичний час александршські вчені поділили "Історію" Геродота на дев'ять книг, давши кожній книзі Ім'я однієї з грецьких муз:
першій - Ім'я музи Історії Клю
другій - Ім'я музи ліричної поезії Евтерпа',
третій -- Ім'я музи комедії Тама четвертій - музи трагедії Мельпомена; п'ятій - музи танців Терпсіхора, шостій - музи любовної поезії Брато; сьомій - музи гімнів Полїгїмнія восьмій - музи астрономії Урація; дев'ятій - музи епосу Каллюпа.
Джерелом до Історії, історичної географії та етнографії Північного Причорномор'я є саме книга четверта - Мельпомена Зрозуміло, що і в цій книзі у центрі уваги Геродота - опис ходу воєнних дій між перськими військами царя Дарія І скіфами та їх союзниками Гелоном, Будином І Савроматом. Скіфи відступали на схід вздовж Маєтїдського озера за Танаїс, аж до пустелі, а Дарій ішов за ними. На лівому березі Танаїсу він спалив обезлюднене дерев'яне місто в країні будинів. Від пустелі на сході Дарій повертався на захід. Скіфи переслідували Його, але без бою. Дарій послав вершника до скіфського царя Ідантірса з листом: "Дивний чоловіче! Чому ти все тікаєш, хоча міг би зробити вибір між двома можливостями? Якщо ти вважаєш себе спроможним учинити опір моїм силам, то зупинися І вступи у бій. Чому ти тільки бігаєш туди й сюди? Якщо ти визнаєш себе неспроможним, то перестань тікати, принеси дари своєму владареві - землю і воду - І тоді ми почнемо переговори".
Цар Ідантірс відповів, що скіфи не мають ні міст, ні оброблених полів, отже, їм нема за що воювати. Чому ж їм вступати в бій? На завершення сказав: "У нас є могили наших предків. Нумо, знайдіть їх і спробуйте завдати їм шкоди".
Після цього скіфи далі воювали, вживаючи пізнішу термінологію, партизанськими методами. Підстерігали воїнів Дарія, коли ті сідали їсти, влаштовували нічні наскоки, засідки тощо.
Аж коли військо Дарія опинилося у великій скруті, скіфські царі послали йому дари: птаха, мишу, жабу І п'ять стріл. Один з наближених Дарія Гобрій так розшифрував дари: "Якщо, перси, ви не станете птахами і не полетите високо в небо, ні мишами і не сховаєтеся в землю, ні жабами і не пострибаєте в болота, ви не повернетеся додому, все погублять оці стріли".
Далі описано ганебний відступ Дарія до Істра, переговори скіфів з іонійцями та Іншими союзниками Дарія, котрі охороняли міст на Істрі, про те, як іонійці лавірували між скіфами І Дарієм, щоб і скіфам догодити, і Дарію залишитись вірними.
І все-таки, на нашу думку, найбільша цінність Геродотового опису Скіфії полягає не в розповіді про воєнні дії, а в зображенні географії, природи і населення краю, культури та звичаїв різних народів. І хоч у тексті історика багато явищ описано на основі приблизних розповідей, іноді чуток І легенд чи забобонів, він є, тим не менше, зрізом знань епохи, унікальним у своєму роді.
Важко утриматись від поширеного цитування твору. Наприклад, про природу краю: "їхня країна рівнинна і рясніє травою, і зрошується водою багатьох річок, яких стільки, скільки каналів у Єгипті. Я назову ті з них, які найбільш відомі І судноплавні від самих своїх джерел. Це Істр, що має п'ять гирл, а потім Тірас, Гшанш, Борисфен, Пантікап, Гшокірш, Герр І Танаїс" Вказується, яка то Істр "найбільша ріка", називаються його притоки А про Дніпро Історик написав, що "Борисфен найбільша після Істри вона найбільш корисна для людей не лише серед Інших рік Скіфи, але І взагалі серед всіх Інших, крім єгипетськогоНілу, бо з ним не можна зрівняти жодну Іншу ріку" Навколо Борисфсна "найкращі І найбільш поживні пасовища для худоби, І дуже багато в ньому риби, приємної на смак, І вода в ньому дуже чиста, порівняно з Іншими - з каламутною водою, І ниви навколо нього чудові, а там, де не засіяно, виростає висока трава А в його гирлі відкладається багато солі І великі риби в ньому без колючих кісток, що їх називають антакаями" (очевидно, білуги - CM) " Там, де Борисфен наближається до моря, з ним з'єднується Гшаній, що вливається в те саме
Loading...

 
 

Цікаве