WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Агіографічна література - Реферат

Джерелознавство. Агіографічна література - Реферат


Реферат на тему:
Джерелознавство. Агіографічна література
Твори агіографічної літератури за жанром - розповіді про житія святих (апо - святий, графо - пишу). Цей жанр давав велику змогу повчати, проповідувати християнську мораль, формувати в народу бажаний стереотип поглядів на церкву.
Поряд зі схваленими церквою житіями святих з XIV-XVI ст. збереглося дуже багато списків оповідань на біблейські теми, які були плодом вільної творчості, що кожного разу відходила від догматів віри. В літературі такі твори дістали назву апокрифів (апокрифос - таємний, тдробнии). Вони писалися про Адама та Єву; третього Адамово-то сина Ламеха; пророка Мойсея; царів Давида і Соломона; іноді взагалі про надуманих персонажів. У томі "Українська література XIV-XVI ст." вміщені апокрифи про згаданого Ламеха, бунт Люципера і ангелів, Соломона і Кітовраса, "Хожденіє Богородиці по муках". Останній твір дуже цікавий з погляду світського сприйняття Бога, порядків на землі та небі, в пеклі, Божого розуміння справедливості покарань за гріхи. Сюжет такий. Богородиці захотілось подивитися, як грішники караються в пеклі. З проханням вона звернулася до архангела Михаїла. "Тогда Михаїл казав створитися пеклу, а гди створилося пекло, видит пресвятая Богородиця множество мужей І жен, а они плачуть І кричать веліїм гласом". І так пресвятая Богородиця ходила від одних грішників, що мучилися в пеклі, до Інших І все запитувала Михаїла "Что сії душі согрішили?", а Михаїл все пояснював: хтось мучиться за те, що не вірив у Бога, а хтось за те, що нехрещений або за те, що отця і матір гнівив, Інші - за те, що обмовляли людей злими словами, до церкви не хотіли вставати, що лихву брали, церковне добро на свої пожитки обертали, а це "попаді, коториї по смерчі мужей своїх блуд творять та ш.
Важко сказати, чи "Хождешє Богородиці по муках" було просто народним баченням правопорядку, створеного Богом, чи пародією на християнське вчення про пекло І рай. Але твір наповнений багатою художньою фантазією І є цікавою літературною пам'яткою свого часу.
Проте згадані пам'ятки не схвалювалися церквою. В лоні монастирського затворництва писалися твори, що мали відображати офіційний православно-християнський погляд на віру в Бога, дотримання його заповідей, на скороминучість земних благ І цінності вічного блаженства в раю та ін. Свої ідеї автори таких творів Ілюстрували прикладами Божих угодників, котрі відреклися від радостей мирського життя, влади та багатства і в Ім'я Бога йшли на всілякі обмеження тілесних потягів і вигод, проводячи час у молитві, в духовних устремліннях до Бога. Безперечно, описи життя таких угодників прикрашалися різними знаменнями, чудами, спокусами дияволів і перемогами над бісами тощо. Так з'явилася численна література під назвою "житія святих".
Для Ілюстрації коротко переловімо "Житіє Николая Святоши". Николай був сином Давида Святославовича, князя чернігівського, внуком Святослава Ярославовича, князя київського І чернігівського. Мав братів Ізяслава та Володимира, з якими князював. Але під впливом великої віри в Бога покинув князювання І пішов (постригся) в Києво-Печерський монастир. Три роки "проходив послушаніє" в поварні, "своїми руками рубав дрова І носив їх на плечах з берега в монастир". Після цього Николай був приставлений охороняти монастирські ворота, де також пробув три роки. Нарешті перевели його для служіння при трапезах. Підтримував зв'язок зі своїм лікарем сиріяником (родом з Сирії) Петром, який хотів відмовити Николая від монашого життя, але з цього нічого не вийшло. Та ось захворів лікар Петро. Тоді Николай дуже молився за нього І молитвами своїми вилікував його.
Якось Николай закликав до себе Петра І повідомив, що через три місяці він відійде з цього світу. Петро почав плакати і просити, щоб Николай вблагав Бога, аби замість нього помер Петро. Зайшли в печеру, де вже було приготовлене смертне ложе. Петро знову почав просити Николая, щоб йому лягти на те ложе, а не Николаю. І так сталося через три місяці. Николай після цього ще прожив 30 літ у молитвах і угодництву Богові. Після його смерті князь Ізяслав, коли хворів, то натягав вбрання покійного Николая Святоши і виздоровлював. Це саме робив Ізяслав, коли вирушав на війну. Вбрання захищало Ізяслава. Одного разу Ізяслав согрішив І через це не посмів одягнути вбрання Святоши, коли йшов на війну Там він І загинув
Хоч житія писалися церковнослов'янською мовою, київське середовище позначилося на мові українізмами, як, наприклад, у жити Николая "дивлюся", "брате Петре1", "сірих І убогих", "мне тужи Петре1", "а мертви", як гласить Ісаія, "дерзай, брате" тощо.
Збірники житій святих дістали назву патерики (латинське pater - отець), тобто оповідань про святих отців Збірники житій у коротких редакціях мали ще назву прологи.
З циклу житій святих середньовічна Україна має дуже оригінальну пам'ятку "Києво-Печерський патерик", складений ченцями Печерського монастиря за доби його розквіту перед нападом Батая Головними авторами патерика були Нестор-ЛІтописець, чернець Полікарп, один Із творців частини Київського літопису - зводу Полікарпа, єпископ Си-мон, який помер 1226 р Нестору, зокрема, належить "сказаніє" про назву монастиря Печерським, житія преподобного отця Феодосія та про Інші його діяння Нестор був автором житія святих Бориса І Гліба Єпископу Володимирському І Суздальському Симону належать "Слово про будову церкви Печерської", "Послання до Полікарпа", багато перекладів житій з грецької мови Полікарп був автором оповідань про Спиридона Проскурника, Аліпія Іконника та ін.
Хоч автори "Патерика" зосереджували увагу на богоугодних діяннях преподобних отців, у їхніх оповіданнях проступає немало деталей, що відображали світське життя про взаємини між монастирем І князем, князівською владою, про господарську діяльність монастиря, торгівлю, про ставлення до монастирів людей, що не завжди було довірливим І прихильним, про народні вірування та впливи на них християнства та ш В "Патерику" є сюжет про конфлікт між монастирським лікарем Агапієм І князівським лікарем вірменином, про спробу залучити до будування монастиря Іноземних майстрів (греци І обези), про те, як брат Володимира Мономаха Ростислав втопив печерського "старця" Григорія за образливі слова на адресу військової дружини (1093) тощо "Житія" витримані в дусі
Loading...

 
 

Цікаве