WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Джерелознавство. Історичні твори XVII ст. - Реферат

Джерелознавство. Історичні твори XVII ст. - Реферат

до 1672 р. Сафонович широко послуговувався власними спостереженнями, свідченнями очевидців.
Крізь весь твір Ф.Сафоновича чітко проступає позиція патріота, захисника честі й традицій Русі та православної церкви. Хоч зовні він іде за "Повістю минулих літ" і приймає версію про запрошення варягів, але підкреслено возвеличує Кия; Володимира Великого хвалить за те, що вибрав православну віру, а не якусь Іншу "мєрзскую". Заслуги Володимира Мономаха вбачає у тому, що він "Русь.,, разорванную своим разумом и мужеством в едино злучил и в монархию албо самодержавство по-старому привел". Возвеличував Сафонович галицько-волинських князів Романа Мстиславовича І Данила Романовича, якого називає королем. Симпатії автора - на боці тих литовських князів, які залишалися вірними православно. Так, він із захопленням пише про Костянтина Коріатовича, котрий відмовився стати польським королем, щоб не хреститися в віру "лядцкую з руской". Суперечливим є ставлення Ф.Сафоновича до Б.Хмельницького. Він то схвалює позицію гетьмана стосовно польських королів Владислава IV І Яна Казиміра, то різко його засуджує за те, що допустив "мордерства" поляків над руськими Не схвалював Сафонович союзу Б.Хмельницького з татарами.
Джерелознавчий аналіз "Кройники..." Ф.Сафоновича, порівняння її з давніми руськими літописами, історичними творами польських та Інших авторів засвідчує, що вона містить значний пласт оригінальної Історичної Інформації як з давньоруських часів, так і з Історії Великого Князівства та Польського Королівства, Історії козацтва та з Інших питань, зокрема з періоду кількох десятиріч перед створенням "Кройни-ки..." В будь-якому випадку для дослідження подій 1648-1672 pp. твір Ф.Сафоновича є джерелом першорядного значення.
Подібним до хроніки Ф.Сафоновича за жанровими особливостями є Інший тогочасний Історичний твір "Синопсис", що 1674 р. вийшов друком з благословення києво-печерського архімандрита Інокентія Гізеля. Після цього твір перевидавався багато разів: 1678 p., 1680 р., у наступні 200 років витримавши близько 30 видань. Слово синопсис у грецькій мові вживалося на означення збірників оповідань, що подавалися в хронологічній послідовності. Деякі джерелознавці приписували авторство "Синопсиса" І.Пзелю (1600-1683). Допускають, однак, що його укладачем міг бути чернець Києво-Печерської лаври Пантелеймон Кохановський У початковій частині твору автор (чи автори) "Синопсису" ще рясніше, ніж Ф.Сафонович, заповнює опис найдавнішої Історії численними малоправдоподібними легендами І небилицями. Йдеться тут про поділ світу між синами Ноя, про те, що ім'я своє слов'яни одержали від "славных дЪлес своих", тому давали "сыном своим имена": Святослав, Світославь, Ярослав, Мстислав, "сирень "Метайся о славі", Мечислав та ін. Є про те, як римський Август-кесар заповідав не дратувати слов'ян війною; як назва рассеяны по багатьох країнах пішла, "а потом россы прозвашася". Тут же сказано про "князя росска Мосох", про Сарма-цию, що ніби "прозвася" так греками через "єхидні" (по-грецьки сар-мація} очі у народу того краю. Дається пояснення слова козаки (від вождя на прізвисько Козак), слова москва (від Мосоха); що "Владимір Святославич, от кореня Августа, кесара римского, владевшего всею вселенною", обняв княжіння на "всю Россію Полунощную, Восточную, Полуденную, Білую и Черную" та ін.
Далі вміщені невеликі оповідання про Ідолів Перуна, Волоса, По-звіда, Ладо, Купала, Коляду (шостий Ідол), а також Усяяда чи Осляда, Корша чи Хорса, Дашуба чи Даждьбога, Стриба чи Стрибога й Інших, хрещення Володимира і його шлюб, хрещення всього народу київського і "всея Россш".
Назва ж Видубицького монастиря походить ніби від того, що в тому місці у Дніпрі було затоплено ідола, а люди йшли І говорили: "Выдыбай, наш господарю Боже, выдыбай й Ідол виплив.
Укладач "Синопсису" ніби зовсім не турбується про джерельну основу своїх версій подій. У цьому відношенні "Синопсис" не має жодного порівняння з "Хроникою..." Ф.Сафоновича І не становить собою якогось кроку вперед у розвитку Історичної думки. Головне для авторів "Синопсису" - ствердити перевагу християнства над язичницькою релігією, возвеличити Ідею самодержавства. До хреста повів весь народ ''великій самодержец россійский Владимир".
У дусі християнської космополітичної традиції "Синопсис", здається, зовсім не помічає етнічних відмінностей між Руссю Південною чи Білою і Руссю Північною, тим паче нема для нього окремої країни - України та її національних інтересів.
Мабуть, зовсім не випадково автори "Синопсису" не вважали за потрібне взагалі згадувати про національно-визвольну війну під проводом Б.Хмельницького. Висвітлення історичних подій в Україні відновлюється в "Синопсисі" тільки з того часу, коли московські війська під командуванням князя Г. Ромодановського разом з "гетьманом Войска его ІІар-ского пресвітлого величества Запорозкого Іоанном Самуиловичем к Днепру на отсЪч или на освобожденіє Чигирина прійдоша".
Основна, так би мовити, політологічна, Ідея "Синопсису" - проповідь етнічної, Історичної, державницької єдності всієї Русі та у всі часи - від потопу до 70-х років XVII ст, безапеляційне ствердження "общерусскос-ти" Місця для українського народу ні в Історії, ні в тогочасній дійсності автори "Синопсису" не бачили В певному розумінні вони переступали через автономістичну концепцію, якою жили українські козацькі Інтелектуали аж до кінця XVIII ст 3 українського грунту прославлялась Ідея московського самодержавства, "єдиной и неделимой" Роси Пізніше Й обґрунтовували Стефан Яворський, Феофан Прокопович та Інші українці, яким дуже Імпонувало бачити себе в сяйві величі самодержця всеросійського
Використані джерела і праці
1. Волинь в роки визвольної війни українського народу XVII століття Документи І матеріали. Упорядники Мицик Ю А., Цибульський В.Г Рівне, 1999.
2. Золоте Слово Вибір з Історичних джерел. Упорядкував Д Кардаш. Прага, 1941. С. 8
3. Київський літопис першої чверті XVII ст //Укр Іст журн. 1988. № 2. С.107-120; 1989, №5. С 103-114.
4. Літопис Самовидця /Видання підготував Я І Дзира К , 1971
5. Львівський літопис //Галицьке-Волинський літопис Львів, 1994. С 169-200.
6. Острозький літописець //Галицьке-Волинський літопис Львів, 1994 С. 201-2IS
7. Українська література XIV-XVI ст. К , 1988. С.76-87
8. Українська література XVIII ст К., 1983 С 446-527
9. Сборниклетописей, относящихся к истории Южной и Западной Руси, изданный комиссией для разбора древних актов К , 1 888.
10. Сафонович Феодосії! Хроніка з літописів стародавніх К., 1992.
11. Антонович В Б Курс лекцій з джерелознавства 1880 -1881 //Історія України в університетських лекціях 1995 Вип 1.
12. Бевзо А. Львівський літопис І Острозький літописець. К , 1970.
13. Дзира Я1. Українські літописи XV1-XVII1 ст в радянській Історіографи //Історичні джерела та їх використання. 1968. Вип. 3. С. 177-189
14. Крип 'якевич ІП Літописи XVI-XVIII ст. в Галичині //Історичні джерела та їх використання 1964 Вип. 1. С 63-80.
15. Марченко Ml Українська історіографія (з давніх часів до середини XIX ст.) К., 1959.
16. Марченко М І. Історія української культури. К., 1961. С.232-245.
17. Мыцык Ю А "Кройника" Феодосия Сафоновича как исторический источник и памятник украинской историографии XVTI в Автореф дис. ... канд. ист наук. Днепропетровск, 1975.
18. Тихомиров МН. Источниковедение истории СССР. М., 1962. Вып. I. С.353-373
19. Смолін В.А., Степанков B.C. Українська національна революція 1648-1676 pp. крізь призму століть //Укр. Іст. журн. 1998. № 2. С 3-4.
Loading...

 
 

Цікаве