WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Документи на новітніх носіях інформації - Курсова робота

Документи на новітніх носіях інформації - Курсова робота

магнітооптичні диски, що складаються з різних комбінацій гнучкого магнітного диска, вінчестера й оптичного диска. Уперше МО почали масово випускатися групою фірм США в 1994 р.
Розрізняють два види МО: флоптичний диск і магнітооптичний диск.
Флоптичний диск - матеріальний носій, який використовує принципи конструкцій гнучких магнітних дисків, вінчестерів і оптичних дисків. Доріжки на поверхню диска наносяться за допомогою лазеру, що робить їх більш надійними і стійкими. Запис і зчитування інформації робиться звичайним магнітним способом, але з підвищеною щільністю (20,8 Мбайт на 3,5" дискеті). Можливе стирання і перезапис інформації. Голівки запису-зчитування робляться за допомогою оптичногосерводатчика і спеціального двигуна по однієї або декільком доріжкам одночасно.
Магнітооптичний диск - це диск на магнітному матеріалі, запис інформації на якому можлива тільки при нагріванні до температури порядку 1450 0С. Важливим його достоїнством є підвищена надійність збереження інформації (не менш 10 років без перезапису). При цьому кількість припустимих перезаписів інформації на одну дискету складає 1 млн., що робить їх досить перспективним засобом архівірування і тривалого збереження інформації.
Одним з ведучих виробників магнітооптичних дисків є фірма RICOH (США), що випускає дискети 3,5" і 5,5". У залежності від формату, що використовується, ємність дискет складає для 3,5" дискет - 128 або 330 Мбайт або 1,3 Гбайт. Суміжні диски значно збільшують експлуатаційні характеристики магнітооптичного документа.
Відеодиски випускаються двох видів:
а) ємнісні, що читаються алмазною або сапфіровою голкою;
б) оптичні, з лазерним зчитуванням.
Відеодиск - це гнучкий вініловий диск діаметром 210 мм і 300 мм або алюмінієвий диск діаметром 305 мм із напиляним шаром пластмаси і нанесених борозенок щільністю 130-150 на 1 мм. На одній і тій же доріжці записується зображення і звук, відтворені електромеханічним способом алмазною або сапфіровою голкою або променем лазера на спеціальному програвачі, приєднаному до телевізора.
Найбільш розповсюджений відео-компакт-диск, відео-CD (CD-DV-Compuct Disk Digital Video), призначений для цифрового запису і відтворення відеофільмів. Один диск може зберігати запис одного повнометражного фільму. Промислове виробництво розпочато в 1994 р. У 1995 р. була продемонстрована можливість створення гнучких відео-компакт-дисків DVD-E з багаторазовим записом на основі використання ефектів поляризації світла.
На одній стороні оптичного ВД може бути записано 54 тис. відеокадрів, у яких може бути відповідно розміщено 54 тис. фотознімків або каталожних карток, або 13500 сторінок тексту (54 книги по 250 сторінок). Є відомості про відеодиски, що розміщають на одній стороні 100 тис. відеокадрів.
Відеодиск дозволяє здійснювати швидкий пошук і відтворення записаної на одному диску звукової, графічної і буквено-цифрової інформації. Це відкриває перспективи використання ВД у навчанні, створенні електронних журналів, книг, енциклопедій, довідників, каталогів, баз даних. Оптичні ВД використовуються в рекламі, в інформуванні громадськості про діяльності організацій, компаній, галузей, окремих країн і регіонів світу. ВД - недостатньо ємні носії: для запису 1 сторінки тексту формату А4 потрібно близько 8 доріжок.
Висока надійність при збереженні і відтворенні інформації досягається за рахунок безконтактного зчитування, використання прозорих захисних покриттів або спеціальних касет, а в цифрових системах - завдяки застосуванню кодів з виявленням і виправленням помилок.
Пошук інформації, збереженої на відеодиску, здійснюється за кілька секунд.
3.2. Голограма як вид документа
Голограма (грец. holo - весь, повний; graph - запис і gramma - письмовий, риса, лінія) - новітній носій об'ємного зображення.
Голограма - документ, що містить зображення, запис і відтворення якого виробляється оптичним способом за допомогою лазерного променя без використання лінз.
Голограма створюється за допомогою голографії - методу точного запису, відтворення і перетворення хвильових полів. Він заснований на інтерференції хвиль - явищі, що спостерігається при додаванні поперечних хвиль (світлових, звукових і ін.) або при посиленні хвиль в одних крапках документа й ослабленні в інші в залежності від різниці фаз інтерферуючих хвиль. На фотопластинку одночасно з "сигнальною" хвилею, розсіяної об'єктом, направляють "опорну" хвилю від того ж джерела світла. Виникаюча при інтерференції цих хвиль картина, що містить інформацію про об'єкт, фіксується на світлочутливій поверхні (голограмі). При опроміненні голограми або її ділянки опорною хвилею можна побачити об'ємне зображення об'єкта.
Особливістю голографії є одержання видимого образу предмета, який має всі ознаки оригіналу. При цьому досягається повна ілюзія присутності предмета.
На голограмі запис і відтворення зображення виробляються за допомогою лазера. Якість зображення залежить від монохроматичності випромінювання лазера і здатності фотоматеріалів, які використовуються при отриманні голограм. Якщо спектр випромінювання лазера широкий, то результуюча інтерференційна картина буде не чіткою і розмитою. Тому при виготовленні голограм застосовують лазери з дуже вузькою спектральною лінією випромінювання. На якість голографічного зображення впливають умови зйомки, яку дозволяє здатність фотоматеріалів. Зовні голограма нагадує засвічений фотографічний негатив, на якому немає ніяких ознак "фотографуючого" предмета. Однак досить освітити голограму променем лазера як з'являється об'ємне зображення. Предмети знаходяться в глибині фотопластинки, як відображення в дзеркалі.
За допомогою голографії можна одержувати такі об'ємні зображення, що створюють повну ілюзію реальності предметів, що спостерігаються - зорове відчуття об'ємності, кольору (включаючи усі відтінки квітів) і ракурсу. На голограмі зображення предмета настільки правдоподібно, що спостерігач сприймає його як реально існуючий предмет.
Голограма може бути плоскою або об'ємною. Чим більше обсяг голограми (товщина світлочутливої плівки), тим краще реалізуються всі її властивості.
Голограма відрізняється від звичайної фотографії так само, як скульптура від картини. У звичайній фотографії крапка зображення на фотопластинці відповідає деякій крапці об'єкта. У голографії кожна крапка об'єкта випускає розсіяну хвилю, що падає на всю поверхню голограми. У результаті будь-яка крапка об'єкта відповідає всієї поверхні голограми: якщо розбити фотопластинку, на якій зареєстрована голограма, будь-якої її частини досить для того, щоб відновилося зображення розсіючого об'єкта в трьох вимірах. Це нагадує ситуацію, коли розбивається об'єктив. За допомогою будь-якого з його осколків можна одержати зображення предмета.
У голографії використовується властивість когерентності лазерного променя: хвиляста поверхня
Loading...

 
 

Цікаве