WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Документи на новітніх носіях інформації - Курсова робота

Документи на новітніх носіях інформації - Курсова робота

та інформації, яка зображується;
" компактні диски (ємність до 7х10 байт) - для мікро-ЕОМ.
В залежності від можливості користування для запису і зчитування ОД ділять на два види. Це накопичувачі, призначені для запису інформації безпосередньо користувачам і її зберігання, -WORM (Write Once Read Many), - накопичувачі, розраховані тільки на зчитування інформації, - CD-ROM (Compact Disk Read Only Memory - компакт-диск, тільки для читання). Накопичувачі Worm поділяються на пристрої з однократним записом іпереписані компакт-диски - CD-R (CD-Recordable), на які інформація може бути записана і може читатися самим користувачем за допомогою спеціального дисковода. З 1999 року почато виробництво DVD-дисків.
Впровадження оптичної технології в документно-інформаційну може розглядатися як початок нової ери в розповсюдженні, зберіганні, використанні документної інформації.
3.1.1. Аудіо-компакт-диск
Аудіо-компакт-диск (КД) - це оптичний диск (діаметром 80, 120, товщиною 1,2 мм) з постійною (яка не стирається) звуковою (музика та інші) інформацією, записаною в двійковому коді. Призначений для відтворення інформації на програвачах компакт-дисків (CD-player).
Тривалість відтворення (перешкодозахищеність), компактність, зручність у відтворенні і зберіганні є основними достоїнствами КД.
Процес виготовлення компакт-дисків складається з декількох етапів: підготовка інформації для запису майстер-диск (перший зразок); виготовлення самого майстер-диска; виготовлення матриць (негативів майстер-диска); тиражування (пресування) компакт-дисків.
Диск складається з прозорого поля карбонатної підмостки товщиною трошки більше 1 мм, на яку напилюється шар алюмінію і захищаючий шар акрилового лаку. Дані записані лазерним променем у вигляді мікроскопічних (діаметром близько полумікрона) виїмок-піт, несучих цифровий код і розташованих на дуже вузькій (в100 разів тонкіше людського волосу) спіральній доріжці, повна довжина якої більш ніж 5 км; усього на доріжці вміщуються 2,3 млрд. виїмок.
На відміну від вінчестерів, які мають доріжки у вигляді концентричних кіл, компакт-диск містить лише одну фізичну доріжку, яка може бути розбита на декілька логічних. На доріжці в цифровій формі (двійковим кодом) фіксується звукова інформація. Крім головної інформації записується додаткова (наприклад, номер і довгота ділянки пластини, що програється), яка дозволяє запрограмувати по бажанню слухачів послідовність цієї ділянки.
Зчитування інформації з компакт-диска, так само як і запис, відбувається за допомогою лазерного променя, але меншої потужності, з наступними перетворенням з цифрової в аналогову форму і відтворенням.
Впровадження компакт-дисків здійснюється на спеціальнім пристрої, що програє, у якому замість голки використовують лазерний промінь.
У лазерних програвачах завдяки цифровому методу відтворення виключені перешкоди, обумовлені властивостями матеріалу пластинки.
Оскільки при відтворенні відсутній механічний контакт між диском і лазерним "звукознімачем", у принципі виключається знос і руйнування фонограми в процесі експлуатації. Відсутня можливість перескоку "голки" з канавки на канавку. Якщо захисна поверхня пластинки буде ушкоджена, це не вплине на якість звучання, тому що лазерний промінь фокусується глибше поверхневого шару.
Перші музичні оптичні компакт-диски були випущені в 1982 р. Пластина має діаметр 120 мм, товщину 1,2 мм і масу 10 м, тривалість звучання - 1 година. Їхня поява стала результатом співробітництва двох гігантів електронної промисловості - японської фірми Sony і голландської фірми Philips. До кінця 1987 р. у світі було випущено вже близько 30 млн. лазерних програвачів і більш 450 млн. компакт-дисків з музичними творами.[9;455]
Фірми Sony і Philips зіграли провідну роль і при розробці першої специфікації цифрових компакт-дисків. Вона послужила основою для створення КД із комплексним представленням інформації, тобто здатних зберігати не тільки звукову, але і текстову, графічну, відеоінформацію. Однак перша специфікація давала можливість КД працювати лише на конкретній моделі нагромаджувача. Розроблена незабаром друга специфікація визначала вже як логічний, так і файловий формати КД.
Незабаром був прийнятий міжнародний стандарт ISO-9660 для цифрових KD, що визначив їх логічний і файловий формати. Всі КД, відповідаючи даному стандартові, сумісні один з одним. Цей стандарт визначає спосіб запису за типами інформації: текст, графіка, звук і т.д. Стандарт доступний для будь-якої операційної системи, що існує в наш час.
Завдяки своїм малим розмірам, великій ємності, надійності і довговічності КД одержав широке поширення.
3.1.2.CD-ROM
CD-ROM - найбільш розповсюджений вид оптичних дисків для використання в персональних комп'ютерах, російською мовою його калька - "сидиром".
CD-ROM - компакт-диск із постійною пам'яттю, призначений для збереження і читання значних обсягів інформації (550 Мбайт і більш). Він містить комп'ютерну інформацію, що зчитується дисководом, підключеним до ПЭВМ.
CD-ROM з'явилися в 1985 р. на ринку баз даних і являють собою видрукувану з пластмаси 4,72-дюймову (діаметр 120 мм, товщина 1,2 мм) круглу пластину.
На один CD-ROM можна вмістити 150 тис. сторінок тексту, що дорівнює 17 бібліям. Ємність такого диску, при настільки малому розмірі, рівний 650 Мбайт, еквівалентна ємності близько 150 тридюймових дискет. CD-ROM відноситься до засобів мультимедіа - інтерактивним аудіо-візуальним засобам, що дозволяють одночасно проводити операції з рухливими графічними зображеннями, текстом і звуком. Інформація звичайно представляється у вигляді комплексу: графіка - меню - гіпертекст (інструмент послідовних посилань на текстові і графічні фрагменти при пошуку потрібної інформації).
CD-ROM за своєю конструкцією, зовнішньому вигляду і фізичним параметрам майже ідентичний аудіо-компакт-диску. Принципово однакові пристрої для зчитування інформації з компакт-диску і CD-ROM.
Розходження складаються тільки в тім, що використовуються різні способи перетворення сигналу у відображувану інформацію. Пристрій комп'ютера, що зчитує, працює як зі CD-ROM, так і з аудіо-компакт-диском.
Головною перевагою CD-ROM, у порівнянні з твердими і м'якими дисками, є висока інформаційна ємність. Особливістю CD-ROM є те, що інформацію, що знаходиться на диску, не можна змінити і не можна записати на носій безпосередньо з комп'ютера. Існує ще одна особливість CD-ROM. Інформація на ньому розташована на одній спіральній доріжці, а не на кільцевих доріжках, як на магнітних дисках. Таке розміщення інформації сповільнює її зчитування в порівнянні з використанням жорсткого магнітного диска, через що зростає час доступу і сповільнюється передача даних. Для жорстких магнітних дисків середній час доступу до інформації і передача даних приблизно дорівнює 35 м/сек, а для CD-ROM-і 350-500
Loading...

 
 

Цікаве