WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Документи на новітніх носіях інформації - Курсова робота

Документи на новітніх носіях інформації - Курсова робота

заголовка і растрового поля. Зверху розміщається людиночитаємий заголовок, що відбиває зміст документа. Запис мікрозображень у растровому полі проводять послідовно в горизонтальному і вертикальному напрямках; у рядку (ряду) - зліва на право, у графі(колонку) - зверху вниз. Положення кожного кадру однозначно визначається номером ряду і стовпця.
Мікрофіша в порівнянні з рулонним мікрофільмом має ряд переваг. Пошук необхідної інформації, якщо відомо номер кадру, здійснюється більш просто, чим у рулонних мікрофільмах. Менший механічний знос плівки, тому що при пошуку проглядається лише одна мікрофіша, що містить потрібну інформацію, а не весь документ; крім того, знаючи пошукові ознаки (наприклад, номер мікрофіши і кадру), можна точно підвести потрібний кадр під об'єктив читального апарата. Для збереження МФШ можна використовувати каталожне устаткування, що випускається серійно, а пересилати мікрофішу поштою так само просто, як і звичайний лист, листівку і т.д.
1.4. Мікрокарта
Мікрокарта (МК) - носій інформації на фотоплівці, що вставляється в апертурну або клясерну карту.
Мікрокарта - це документ, аналогічний мікрофіші, але виготовлений на непрозорій основі (на відрізку фотографічного або звичайного папера, а також на металевій основі). Читають МК на читальних апаратах за допомогою епіпроектора (тобто у відбитому світлі). МК мають механічну міцність, схожу з міцністю книг, журналів, фотокопій. Для МК характерні всі переваги мікрофіш. Крім того, у мікрокарті можна використовувати і лицьовий, і зворотний боки, розмістивши на одній стороні пошуковий образ документа, бібліографічний опис, анотацію або реферат документа, а на іншій - мікрозображення всього документа.
МК виготовляють двома способами:
1. Використовують негатив на рулонному носії, отриманий на плівці звичайним способом. Після прояву плівку розрізають на смужки, що монтують у ряди. Для одержання позитива монтаж копіюють контактним способом на світлочутливому папері.
2. Оригінали фотографують безпосередньо на світлочутливому форматному матеріалі. Зйомку роблять за допомогою спеціальної апаратури, у якій світлочутливий матеріал автоматично переміщається.
Різновиди мікрокарт:
o мікрокард (відповідає стандартові каталожної картки 75х125 і 105х148 мм);
o мікролекс - 165х216 мм (два склеєних фотографічних відбитки, отриманих з негативів форматної плівки);
o мікротейп - стандартний розмір; являє собою стандартну карту, на якій наклеєні смужки мікрозображень;
o мікрострип - МК аналогічна мікротейпу, але на зворотній стороні смужки нанесений не клейовий шар (як на мікротейпі), а особливий склад, що стає липким тільки при зволоженні.
Мікрокарти з високою кратністю зменшення (100 - 200х) служать для тривалого архівного збереження великих документних масивів у дуже малих обсягах.
РОЗДІЛ 2
МАГНІТНИЙ ДОКУМЕНТ
У залежності від використовуваного способу запису і зчитування інформації розрізняють магнітні, оптичні, магнітооптичні й інші види документів.
До магнітних носіїв інформації відносять магнітну стрічку (МС), магнітну карту (МК), магнітний диск (МД) (твердий і гнучкий).
Інформація на магнітних документах записується шляхом зміни залишкової намагніченості окремих ділянок магнітного шару носія.
На магнітний документ можна записати музику з грамплатівки, музичну або будь-яку звукову передачу, почуту по радіоприймачу, телевізору. Випускаються також магнітні стрічки, касети і диски з уже готовим записом текстової, графічної й іншої інформації.
Магнітний звукозапис уперше здійснив у 1898 р. датський фізик В. Паульсен. За допомогою апарата, названого телеграфоном, на сталевий дріт був записаний звук. Перший промисловий магнітофон з використанням магнітної стрічки був випущений у 1934 р. У 1970 р. були введені у споживання гнучкі магнітні диски.
2.1. Магнітна стрічка
Магнітна стрічка - носій інформації у виді стрічки з гнучкої і прозорої плівки з феромагнітним покриттям. МС несе звукову або цифрову інформацію, закріплену електромагнітним способом. Використовується в ЕОМ, аудіо- і відеотехніці.
Магнітна стрічка як вид документа з'явилася вперше в 1965 р. (США) і використовувалася переважно як матеріал - носія звуку (голосу і музики).
Якість запису на МС залежить від швидкості руху стрічки в аудіотехніці і відносній швидкості переміщення стрічки і магнітної голівки у відеотехніці: чим швидкість більше, тим вище якість і менше перекручувань. Наприклад, у студійних магнітофонах використовується швидкість 38,1 див/з і 19,05 див/з; у побутових - 19,05, 9,53 див/з і 4,75 див/з; у портативних - 2,4 див/с. Крім магнітофонів, випускаються магнітофонні приставки, які використовуються для запису і відтворення звуку. Прослуховування робиться за схемою: приставка - підсилювач - акустична система.
За рівнем узагальнення інформації стрічково-магнітні документи поділяються на 2 види:
1) МС, що містять первинну інформацію;
2) МС, що містять вторинну інформацію.
До першого виду відносяться МС із записаної на них первинною інформацією: тези доповідей, лекції, повідомлення, довідкові і фактографічні дані. До другого виду відноситься МС із записаної на ній вторинною інформацією у вигляді:
а) результатів централізованої каталогізації;
б) покажчиків імен, назв, скорочень, колективних авторів, видавців, літератури, яка цитується і т.п.;
в) результатів бібліографічної обробки документів.
Основною структурною одиницею організації "тексту" МС є фізичний запис. Розмір запису залежить від типу пишучого пристрою (ЕОМ, магнітофон) і властивостей (характеру) записуваних даних.
Кожна МС характеризується сукупністю певних ознак:
а) порядком (розташуванням) логічних записів;
б) синтаксичною і семантичною структурою логічного запису;
в) предметним охопленням (тематикою, видами документів);
г) читацьким призначенням.
Магнітні стрічки мають немагнітну основу з пластику, ацетилцелюлози, полівінілхлориду й інших немагнітних матеріалів, на поверхню якої нанесений шар феромагнітного матеріалу товщиною 5-20 мкм. Ширина стрічки 4, 8, 16 мм. Довжина, число магнітних доріжок на стрічці можуть бути різними. МС випускаються намотаними на котушки або в касетах, робочим шаром або усередину, або назовні (у залежності від застосовуваної техніки).
В ЕОМ магнітна стрічка являє собою вузьку пластикову стрічку з нанесеною на неї речовиною, що легко намагнічується, призначену для оперативного запису й архівного збереження значних масивів інформації. Котушка з магнітними стрічками в сучасних ЕОМ конструктивно оформляється у вигляді змінних касет - картриджей. У деяких випадках (наприклад, у домашніх ПЕОМ) використовуються також магнітофонні аудіокасети.
Запис і зчитування інформації на МС виробляється за допомогою стримерів, а також магнітофонів, з адаптерами, що узгоджують їх з ПЕОМ
Loading...

 
 

Цікаве