WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Документи на новітніх носіях інформації - Курсова робота

Документи на новітніх носіях інформації - Курсова робота

встановленому порядку;
* документ-машинограма (роздруківка),створений на паперовому носії за допомогою засобів обчислювальної техніки й оформлений у встановленому порядку;
* документ на екрані дисплея, створений засобами обчислювальної техніки, відбитий на екрані дисплея (монітора) і оформлений у встановленому порядку;
* електронний документ, що містить сукупність інформації в пам'яті обчислювальної машини, призначений для сприйняття людиною за допомогою відповідних програмних і апаратних засобів.
РОЗДІЛ 1
МІКРОГРАФІЧНИЙ ДОКУМЕНТ
1.1. Загальна характеристика мікрографічного документа
У масиві документів особливе місце займають носії інформації, що містять одне або кілька мікрозображень, що одержали загальну назву мікрографічних документів або мікроформ.
Мікрографічний (грец. мikros - малий, grapho - пишу) документ виконується на мікроносії у вигляді мікрокопії або оригіналу мікродокумента. Цей клас документів складають мікрофільми (МФ), мікрофіші (МФШ) і мікрокарти (МК).
Мікрографічні документи або мікроформи виробляються в компактній формі на фото-, кіно-, магнітострічці або оптичному диску. Їхніми відмінними рисами є малі фізичні розміри і вага, значна інформаційна ємність, компактність збереження інформації, необхідність спеціальної апаратури для її зчитування. Прогнозований термін служби мікроформ - 500 і більш років.
Мікрографічні документи є результатом репрографії, мікрографії або мікрофільмування. Репрографія - узагальнена назва процесів копіювання документів, не зв'язаних (на відміну від поліграфії) із застосуванням друкованих форм (фотографування, світло- та електрофотокопіювання). Мікрографія - напрямок репрографії, що включає способи виготовлення, обробки, використання мікроформ. Мікрофільмування - фотографування різних документів для одержання мікрофільмів.
Класифікація мікроформ - одна із суперечливих і недостатньо розроблених у сучасному діловодстві. До основних ознак мікроформ, як правило, відносять: походження, спосіб документування, спосіб запису інформації, матеріальну основу документа, форму носія інформації, інформаційну і ін.
За ознакою походження мікроформи поділяють на два види: оригінальні мікродокументи і мікрокопії.
Першими за часом виникнення є мікрокопії (рукописів, книг, газет, малюнків, креслень і т.п.), що зменшують розміри оригіналу в кілька разів (10, 100 і більш). Мікрокопії завжди передує документ на паперовій основі. Інтеграція процесів обчислювальної техніки і мікрографії призвела до створення оригінальних мікродокументів, яким не передує документ у традиційній друкованій формі. Інформація з ЕОМ виводиться прямо на мікрофішу або мікрофільм, минаючи паперову основу. За способом документування розрізняють фотографічні і поліграфічні мікроформи. З них до відтворених фотографічним способом відносяться мікровідбитки на прозорій основі (мікрофільм рулонний, у відрізку, прозора мікрокарта-мікрофіша); мікровідбитки на непрозорій основі (мікрокартка непрозора, на паперовій основі, мікрокард, мікролекс, мікротейп, мікрострип); мікроформи, відтворені поліграфічним способом (мікрокарта, мікропринт, мініатюрна офсетна печатка). Існують також магнітні, лазерні, оптичні, голографічні та ін. мікроформи.
За способом запису інформації розрізняють мікроформи двох видів: аналогові і дискретні.
В аналогових мікроформах мікрозображення натуральне (незакодоване), зменшене за форматом. До них відносяться: МФ, МФШ, мікропринти та ін. фотографічні і поліграфічні мікроформи. На дискретних мікроформах інформація записана в закодованому, а не в натурально зменшеному вигляді. До дискретних відносяться лазерні мікроформи (голографічні мікроформи, оптичні диски), магнітні мікроформи (магнітооптичні диски, магніто-відеодиски і класичні магнітоформи: магнітні стрічки, магнітні карти, магнітні диски) і мікроформи електромеханічного запису (аналогові відеоформи, грамплатівки).
В залежності від матеріальної основи мікроформи підрозділяють на прозорі (аркушевий мікрофільм для швидкого здійснення інформаційного пошуку) і непрозорі (мініатюрне факсиміле, мікрокадр, мікротейк і мікрострик, мікрокрит, мікролено).
За матеріальною конструкцією розрізняють рулонні мікроформи з лінійним розташуванням мікрозображень (рулонні МФ), плоскі носії з двомірним розташуванням мікрозображень (МФШ, непрозорі МК), складені мікроформи (клясерні карти типу "джекет", апертурні карти).
В залежності від інформаційної ємності розрізняють мікроформи великої (рулонні МФ на котушках ємністю до 44 тис. кадрів, ультрафіши - до 3,2 тис. кадрів) і малої ємності (ФШ до 60-100 кадрів, непрозорі МК до 100 кадрів, апертурні карти до 8 кадрів). Мікроформи відносяться до машиночитаємих документів, для їхнього створення і використання потрібні спеціальні апарати (мікрофільміруючий читально-копіювальний або читальний апарат).
Першу непрозору мікрокопію - прародительку сучасної фотографії - виготовив Д. Даснер у 1839 р. (Франція). У 1852 р. йому вдалося виготовити першу мікрокопію на прозорій основі. У 1853 р. А. Рослінг зробив першу спробу мікрокопіювати друкований матеріал газети, а в 1854 р. X. Даймонд - рукопису. У 1860 р. Р. Дагрон виготовив перший апарат для перегляду мініатюрних зображень. У 1870 р. Г. Скамоні експериментує над виготовленням мікрокопій на непрозорій основі. Після 1905 р. мікрокопіювання почали використовувати бібліотеки. У 1919 р. Бродлі А. Фіске (США) запатентував перший апарат для читання мікрофільмів. У нашій країні розвиток мікрофільмування почалося в 1929 р. З 1930-х років воно розповсюджується й у країнах Західної Європи. Поступово розширюється номенклатура мікроносіїв. Поряд з рулонним застосовується мікрофільм у відрізку.
У 1939 р. з'явилися мікрофіши. Ф. Райдер (США) уперше запропонував застосовувати мікрокопії для збереження документів у фондах бібліотек.
У середині 1950-х років у США вперше з'явилися оригінальні публікації на мікрофішах, тобто аналогові МФШ. У цей же час виникли перші автоматизовані мікрографічні системи.
У 1948 р. виникла мініатюрна офсетна печатка (ідею якої висунув А. Бонні в 1930 р.). З 1950 р. мікропринти знайшли широке застосування у виданні документів.
У 1960-х роках стали відомі ультрафіши зі зменшенням площі в 62500 разів. При такому зменшенні в пачці плівок форматом 75х125 мм і висотою 8 см можна розмістити 1 млн. сторінок тексту.
До кінця 1970-х років мікроформи вважали лише надійною формою збереження інформації і використовували для створення страхових фондів документів. На початку 1980-х років за рубежем з'явилися скануючі пристрої мікрокопіювання і передачі мікрокопійованої інформації на відстань. Була розроблена технологія корегування інформації на мікрофіші і перші електрооптичні носії інформації.
З виникненням ЕОМ і лазера з'явився новий вид мікро форми - COM (computer output microfilm - система виведення
Loading...

 
 

Цікаве