WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Документи на новітніх носіях інформації - Курсова робота

Документи на новітніх носіях інформації - Курсова робота

(хвильовий фронт) деякого променя записується у формі ітерфераційних смуг на світлочутливий матеріал або фотопластинку, що називається голограмою. При зчитуванні голограми відновлюється вихідний хвильовий фронт. Іншими словами, лазерний промінь розщеплюється на два промені, один із яких проектується на об'єкт зйомки, і, відбите від цього об'єкта, світло потрапить на світлочутливий матеріал; другий промінь безпосередньо проектується на світлочутливий матеріал.
За допомогою цих двох променів записується інтерференційна картина. Коли на виготовлену голограму проектується лазерний промінь, то з'являється об'ємне зображення об'єкта зйомки. Цей процес називається відновленням.
Якщо розглядати голограму в мікроскоп, то видно систему чергування світлих і темних смуг. Інтерференційнийвізерунок реальних об'єктів досить складний.
Голограму можна виготовити й іншим способом, завдяки якому об'ємне зображення можна побачити і при звичайному світлі.
Оскільки голограма дозволяє записувати зображення аж до фазових складових світлового променя, то на ній можна зберігати трьохвимірну інформацію про об'єкт зйомки. В даний час ця технологія використовується в зчитувачах штрихового коду, звукознімачах для оптичних дисків і т. д., також її можна успішно використовувати для перетворення інформації в оптичних комп'ютерах.
Більшість розроблювальних і впроваджуваних способів голографічної реєстрації й обробки інформаційних масивів мають найчастіше вигляд друкованих документів. Голограма являє собою оптичний елемент, який формує зображення без допомоги зовнішньої оптики, що є її найважливішим перевагою. На одну голограму можна нанести до 150 зображень, причому ці зображення зовсім не заважають один одному при їхньому відтворенні. Необхідно тільки дотримувати кут, під яким кожне зображення записувалося.
Голограма стійка від пошкоджень, псування її деякої частини не призводить до втрати всього зображення. Оскільки кожна крапка об'єкта записується практично на всій площі голограми, подряпини, пил, сторонні включення в емульсію викликають лише незначні погіршення зображення і зниження його яскравості. Не існує труднощі у фокусуванні, тому що голографується не сфальцьоване зображення, а хвильовий фронт об'єктного пучка. Не потрібні високоякісна оптика і високоточні системи для механічної комутації інформаційного носія.
Тільки на квадратному сантиметрі поверхні плівки можна вмістити 100 млн. біт інформації. А на пластинку калію-брому розміром 2,5х2,5х0,2 см можна записати близько 300 тисяч зображень документної інформації, приблизно цілий архів великої бібліотеки. Отже, застосування голографії дозволяє автоматизувати й істотно прискорити пошук інформації в архівах ємністю до 108-109 сторінок документа (час доступу менше однієї секунди). В даний час застосовується техніка мультиплікації для створення безлічі однакових голограм, зокрема, при виготовленні кредитних карток. У 1989 р. була випущена перша спільна англо-японська книга "Голографічні картини". Вже отримані експериментальні результати і проведені розробки апаратури для голографічної мініатюризації документів із кратністю зменшення до 200. Голограма - майбутнє бібліотек і інформаційних центрів.
?
ВИСНОВОК
Усебічно розкриті сутність, ознаки, властивості, структура і класифікація документів за загальними і специфічними ознаками.
Докладно охарактеризована специфіка окремих видів документів: опублікованих і неопублікованих, первинних і вторинних, заснованих на традиційних і новітніх носіях інформації. Для всіх цих видів загальним є єдність інформації і матеріального носія, призначення для використання в соціальній документно-комункаційній системі з метою передачі, збереження і використання семантичної (логічно зв'язкової) інформації, дискретно зафіксованої на матеріальному носії, що здатний до переміщення в часі й у просторі. Багато часу присвятили цьому питанню відомі вчені, документознавці, бібліографознавці, технологи, такі як Асеев Г.Г., Шейко В.Н. в роботі "Информационные технологии в документоведении", Зиновьева Н.Б., Саяпина И.А., Пашнина И.И. "Документ в коммуникации и восприятии", Ильюшенко М.П., Кузнецова Т.В., Лившиц Я.З. "Документоведение. Документ и системы документации", Коренной А.А. "Информация и комуникация", Соколов А. В. "Информационний подход к документальной коммуникациии". Дуже цікаво та повно це питання описали в своїх статтях Петров В.В. "Компакт-диски - комп'ютерні книги інформаційної епохи", Соболева Н.Н "Электронный учебник нового поколения".
Найбільш широко в своїй роботі "Документоведение" розкрила та охарактеризувала документи на новітніх носіях інформації Кушнаренко Н.Н.
Перспективи розвитку документознавства пов'язані з його перетворенням у більш цілісну систему. Домінуючою тенденцією такого роду стає розширення видового складу документів, посилення вимог до матеріалу носія, знаковій системі, способам запису і відтворення інформації, повноті й оперативності функціонування документної комунікації в суспільстві.
Майбутній розвиток документа пов'язаний з комп'ютеризацією документно-комунікаційної системи, при цьому традиційні види документів збережуться в інформаційному суспільстві поряд з розвитком нетрадиційних носіїв інформації, збагачуючи і доповнюючи один одного. Майбутні бібліотекарі, бібліографи, документознавці і фахівці в галузі інформатики повинні бути готові до цьому психологічно, теоретично і технологічно.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Асеев Г.Г., Шейко В.Н. Информационные технологии в документоведении: Учеб. пособие.- Х.: ХГИК,1997.-290 с.
2. Верлань А.Ф. Інформатика. - К.: Квазар-Мікро,1998.- 200 с.
3. Воробьев Г.Г. Документ: информационный анализ.- М.: Наука, 1973.- 256с.
4. Засоби відеоінформації в навчанні//Педагог. Газета.-1995.-№7-8.-С.2.
5. Зиновьева Н.Б., Саяпина И.А., Пашнина И.И. Документ в коммуникации и восприятии: Лекции по курсу Документоведение.-Краснодар,1995.- 58с.
6. Ильюшенко М.П., Кузнецова Т.В., Лившиц Я.З. Документоведение. Документ и системы документации. - М.:МГИАИ,1997.-132с.
7. Информатика: учеб. пособие для студентов институтов культуры, пед. вузов и университетов/ Под ред. К.В.Тараканова.-М.,1986.-312с.
8. Коренной А.А. Информация и комуникация. - К.: Наук. думка, 1986.-143с.
9. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: учеб. для студентов вузов культуры переработ. и доп. - К.: Знание, 2002.-459с.
10. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия ПК. 2002. - М.: ОЛМА - ПРЕСС, 2002. - 920 с.
11. Петров В.В. та ін. Компакт-диски - комп'ютерні книги інформаційної епохи//Науково-технічна інформація. - 2002. - №1. - С.50-53
12. Соболева Н.Н. и пр. Электронный учебник нового поколения//Информатика и образование. -№6. - С. 67-76
13. Соколов А. В. Информационний подход к документальной коммуникациии: Учеб. пособие. - Л., 1988. - 85 с.
Loading...

 
 

Цікаве