WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Система архівних установ України - Курсова робота

Система архівних установ України - Курсова робота

використання відомостей, що містяться в них. Такі архіви належать до спеціалізованих державних архівів. Положення про них затверджується Держкомархівом і відповідними центральними органами виконавчої влади.
В другій половині 1990-х років статус галузевих державних архівів дістали архіви Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державного комітету України питань гідрометеорології, Фонду державного майна, департаменту з питань виконання покарань України, Державний картографо - геодезичний фонд України, Державний інформаційний геологічний фонд України, документи яких мають певну специфіку. Найважливіша новація цих архівів полягає в удоступненні їхніх фондів для дослідників. З цією метою уніфіковано за загальними нормативами описи фондів, створено довідковий апарат.
Архівні підрозділи державних наукових установ, музеїв та бібліотек (відділи рукописів та інші структурні підрозділи) створюються в порядку, встановленому законодавством, для постійного зберігання документів Національного архівного фонду, що нагромадилися у сховищах цих установ, та інших профільних документів. Положення про такі архівні підрозділи затверджуються відповідними науковими установами, музеями і бібліотеками за погодженням з Держкомархівом України.
Найбагатші фонди серед архівних установ цієї групи мають Інститути рукопису та архівознавства Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, відділи рукописів Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Рильського НАН України, Відділ рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України, наукові архіви Інститут історії України та Інститут археології НАН України, Відділ колекцій рідкісних видань та рукописів ЦНБ Харківського національного університету імені В. Карабіна, Національний музей історії України, Музей мистецтв імені Б. і В. Ханенків та ін.
До систем архівних установ належать також архіви та архівні підрозділи об'єднань громадян, релігійних організацій, підприємств, установ і організацій, заснованих на колективній та приватній формах власності або фізичними особами. Такі архівні установи створюються для постійного або тимчасового зберігання документів, що не належать державі та територіальним громадам. Положення про архівні установи з приватною формою власності, затверджується їх засновниками з урахуванням рекомендацій Держкомархіву. Чисельність цих установ має тенденцію до зростання в міру здійснення економічних реформ, розвитку приватного підприємництва, утворення нових громадських об'єднань, політичних партій.
Документи, що не належать державі та територіальним громадам можуть зберігатися також в установах, заснованих фізичними особами. Строки зберігання документів у таких архівних установах визначаються договором, укладеним засновником з власником документів або уповноваженою власником особою, з урахуванням мінімальних строків зберігання документів, визначених відповідно до законодавства. В договорі обумовлюється й місце подальшого зберігання документів у разі ліквідації установи.
Отже, розглянувши суть і значення поняття "архівна система", можна зробити висновок про те, що воно включає сукупність основоположних принципів організації архівної справи у тій чи іншій державі, способів і технології їх ведення. Разом з тим архівна система не є чимось незмінним, її характер значною мірою визначається державним устроєм, організацією суспільного життя. Сучасним архівним системам притаманні ознаки централізації та децентралізації, причому провідною тенденцією є децентралізація, що зумовлено процесами демократизації усіх сфер суспільного життя, у тому числі й архівної справи.
З відновленням державної незалежності України почався глибинний процес реформування архівної системи, визначальною рисою якого є її демократизація, децентралізація, відкритість, перехід усіх ланок системи архівних установ на правові засади.
Визначальними критеріями класифікації архівних установ є їх видова приналежність і форма власності, на якій вони засновані. Систему архівних установ України складають уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері архівної справи та діловодства, державні архіви, науково-дослідні установи, архівні підрозділи в галузі архівознавства, державних наукових установ, музеїв та бібліотек, архівні підрозділи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ і організацій та архівні підрозділи об'єднань громадян, релігійних організацій, а також підприємств, установ та організацій, заснованих на приватній формі власності, приватні архіви. Основною ланкою системи архівних установ України є державні архіви.
Організація історичних архівів в Україні.
Заснування Київського центрального архіву давніх актів.
Заснування 1852р. Київського центрального архіву давніх актів - першого державного архіву на території України, що входила до складу Російської імперії, не можна розглядати як явище важливе тільки для України чи Росії. Новостворений архів вписувався в мережу історичних архівів, які з'явилися в європейських країнах наприкінці XVIII ст. - у першій половині XIX ст.
Виникнення в Європі державних архівів передусім спричинила зміна соціально-економічних відносин, руйнування феодальних і зародження капіталістичних стосунків, що сприяло формуванню держав нового типу з власною системою органів влади й управління, у діяльності яких документи феодальних інституцій втрачали практичне значення. Найважливіші документальні пам'ятки, що свідчили про минуле країни, забезпечували правові, майнові, інші інтереси держави, суспільства і окремих індивідуумів, концентрувалися в державних архівах. На виникнення і розвиток архівів вплинуло також повсюдне зростання історичних зацікавлень та бурхливий розвиток історичної науки.
Таким чином, наприкінці XVIII ст. - у першій половині XIX ст. склалися умови, які сприяли заснуванню Національного архіву Франції (1799), архіву Баварії (1799), Управління архівами Прусії (1831), центральних архівів (1815) у Бельгії та Голландії; в Італії 1818р. виникло понад 20 провінційних архівів; завдякидіяльності спеціальної комісії в Англії 1838р. було організовано архів для документів центральних установ; тоді ж кілька історичних архівів виникло в Іспанії; в Росії в результаті об'єднання й реорганізації ряду відомчих архівів було створено Державний архів Російської імперії (1801), Московський головний архів Міністерства закордонних справ (1832), Державне древнехранилище хартій (1815), Московський архів Міністерства юстиції (1852) та ін.
Архіви виникали і в країнах, що на цей час не мали своєї державності. В їх становищі неможливо було створити власну державну службу, яка забезпечувала б національні інтереси поневоленого народу. Як правило, засновували такі архіви держави-окупанти. Почали цікавитися своєю історією та архівами й народи, що прагнули політичного об'єднання чи здобуття політичної незалежності. Так, 1808р. почав діяти Архів крайовий польський у Варшаві. Загалом на території Королівства Польського в 20-х рр. XIX ст. Було створено архіви давніх актів у восьми воєводських
Loading...

 
 

Цікаве