WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Книжкова справа кінця XIX початку XX ст, система „книгочитач”, іі загальна характеристика - Реферат

Книжкова справа кінця XIX початку XX ст, система „книгочитач”, іі загальна характеристика - Реферат

покупців воно маже дійти лише таким шляхом, а по-друге - тому, що його продукція не унікальна і її можна замінити продукцією безпосередніх конкурентів (наприклад, кулінарні книжки, путівники). До того ж покупець часто заходить у книгарню лише для придбання якої-небудь книжки на дану тему; тоді йому продають те, що е в наявності.
Через це видавництва специфічної тематики дуже залежать від торгівлі. А втім, діапазон ступенів залежності тут вельми широкий. Приміром, видавництво, чия програма охоплює всі форми заповнення дозвілля, значно більше залежить від торгівлі, II підтримки, ніж видавництво, зосереджене лише на окремій частині цієї тематики і вужчій клієнтурі, наприклад, на літе-ратурі з водних видів спорту. Те саме слушне і щодо чутливості покупців до цін на книжки видавництва специфічної тематики: чим вища його компетентність для даного специфічного контингенту покупців, чим корисніші його книжки для споживачів, чим точніше профільованою і важче замінною є його продукція, тим вищі можуть бути ціни, які можна одержати за неї на ринку.
Повністю залежить від прийнятності для торгівлі програма видавництва широкого профілю. Довідники та белетристика всюди знаходять покупців серед читацтва. За винятком небагатьох великих видавництв, які обслуговують книжковий ринок у щонайширшому асортименті, більшість видавництв широкого профілю націлюють свої плани на певні групи публіки, які можна точно окреслити. Видавництва визначають своє місце з допомогою аналізу різних груп клієнтури (наприклад, т. зв. "теорії життєвого стилю") і знаходять, спираючись на ці дані, оптимальну форму зацікавлення своїх покупців.
Тут також діє правило: чим ясніше профілювання, чим важче знайти заміну книжці, тим менша чутливість покупців до цін.
У маркетинговій активності видавництва широкого профілю роздрібний маркетинг посідає найважливішу позицію. Лише та книжка може мати успіх, яка наявна в торгівлі всюди, а крім того, її всюди видно: на прилавку, у вітрині. Завдяки добрій викладці, люб'язній допомозі продавців та інтенсивній інформаційній політиці видавництво широкого профілю забезпечує собі підтримку з боку торгівлі. Зате воно гарантує книжковій торгівлі збут завдяки вміщенню відомостей про авторів та їхні книжки у всіх засобах інформації (реклама, робота з пресою і серед громадськості). Видавництво широкого профілю вирізняється, з одного боку, великими витратами коштів на розповсюдження, а з другого - великими витратами, пов'язаними з маркетингом, з високою чутливістю покупця до цін та з залежністю від торгівлі.
Тут не йдеться про цілковите пристосуванство або інтелектуальну проституцію як мету підприємства. Книжки, отже й видавництва, розповсюджують ідеї, інформацію, розваги, прагнуть донести їх до якомога більшої кількості людей, та й мати від цього прибуток. Щоб досягти цих первісних цілей кожного підприємства, видавництва повинні щоразу визначати зумовлені обставинами завдання, перевіряти власні структури і хід організаційного процесу-отже, ставити перед собою такі запитання:
1. Чого прагне досягти підприємство в середній чи далекій перспективі?
2. Чи організаційна структура видавництва націлена на здійснення такої мети?
3. Чи спрямована ця організація у всіх своїх ланках на ринок і чи може вона в умовах ринку діяти й реагувати по-новаторському, гнучко, оперативно, ефективно?
4. Чи відчуває себе видавництво, а відтак усі, хто там працює, підприємством, спрямованим на обслуговування потреб своєї клієнтури?
5. Чи забезпечує внутрішня координаційна структура швидке проходження інформації, чи сприяє вона ухваленню швидких і небюрократичних вирішень (наприклад, завдяки взаємодії елементів одного ієрархічного рівня)?
6. Чи доповнюють і підтримують один одного різні відділи видавництва, аби досягати спільної мети?
7. Чи діють усі відділи злагоджено, без тертя, чи, навпаки, через суперництво сили витрачаються марно?
8. Чи зацікавлені й заохочені співробітники у своїй діяльності, чи мають вони необхідні приміщення, чи місце їхньої роботи устатковане оптимально?
Підприємство, котре не ставить перед собою повсякчас таких запитань і не робить у разі потреби необхідних висновків, швидко втрачає здатність маневрувати, здійснювати свої плани, а кінець кінцем, досягати ринкового успіху.
В ході загальносвітового процесу інформатизації, характерною особливістю якого, як відомо, є зростання ролі інформації і трансформації її в найважливіший ресурс економічного і соціального розвитку, порівнянний по значущості з матерією і енергією, гідне місце займає книга - унікальне інформаційне джерело, що виникло за декілька тисячоліть до нашої ери і що зберіг свої високі достоїнства посій день. Правда, у міру наближення до періоду часу, що розглядається нами, - грнежу другого і третього тисячолітті - раз у раз з'являються прогнози і пророцтва про те, що книга і книжкова справа вичерпали свої можливості, що постійно виникаючі нові інформаційні технології повністю витіснять в найближчому майбутньому друкарське слово з сфери комунікацій.
На IX Міжнародному московському книжковому ярмарку, Російською книжковою палатою в 1995 році, був проведений соціологічний опит. Україна, Білорусь, Казахстан, узбекистан, Вірменія були представлені на ярмарку національними (колективними) експозиціями, Азербайджан - державною книготорговою фірмою "Азеркитап", Латвія - московським представництвом видавництва "Поліна". Таким чином, в ММКЯ-95 брали участь представники 8 країн ближнього зарубіжжя.
Серед учасників ярмарка кількість представників книготоргових і ділерських фірм, а також бібліотек з Росії і ближнього зарубіжжя перевищило цифру 230. Свою книжкову продукцію представляли 420 видавничих і змішаних фірм Росії і ближнього зарубіжжя .
Об'єм вибірки склав 123 респонденти. Це біля 20,0% від загального числа учасників з Росії і ближнього зарубіжжя.
Представники російських фірм-учасників склали 67,8% опитаних,ближнього зарубіжжя - 12,2%, що приблизно відповідає реальному співвідношенню серед учасників ярмарка.
Результати проведеного дослідження свідчать про те, що 96,3% серед опитаних російських книжників і 86,6% - з ближнього зарубіжжя мають партнерів на території колишнього Союзу. Для одних це партнерство, що вже встояло, для інших комерційні операції з колегами - лише короткі епізоди в роботі. Українські видавці і книгопродавці орієнтуються переважно на білоруський і український книжкові ринки. Їх колеги з ближнього зарубіжжя - перш за все на Росію і тільки потім - на своїх "сусідів" по ближньому зарубіжжю.
Результати опиту російських учасників виразно виявили ряд цікавих процесів, що мають місце в ділових контактах нових держав.
За різноманітністю форм співпраці з колегами з країн ближнього зарубіжжя українські недержавні видавництва і книготоргові підприємства проявляють велику мобільність в порівнянні з державними видавництвами.
Список використаної літератури.
1. Сирохман І.В., Задорожний І.М. Пономарьов П.Х. Бібліотечна справа. -К.: Лібра, 1997. 632 с.
2. Бібліотечна справа / Н.И.Чертков, А.В. Луговой, А.Г. Сергеев, А.Н.Миронова.- М.: В.Школа, 1989. - 288с.
3. Библиотечное дело: В 2-х т.. / Е.Н. Барабанова, Л.А.Боровикова, В.С.Брилева и др. - М.Экономика, 1997.- Т.2. - 319с.
4. Бібліотечні фонди / склала Боляновська Д.С. Львів: Львівська комерційна академія, 1995.- 22с.
5. Комаров В.И., Бурянов А.И., Карпунин И.М. Библиотечние фонди // Пищевая промышленость. 1998. №8.-С. 24-25.
Loading...

 
 

Цікаве