WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Фоpмування дитячої читацької аудитоpії у бібліотеках Укpаїни - Реферат

Фоpмування дитячої читацької аудитоpії у бібліотеках Укpаїни - Реферат

книг для дітей, для молодшого віку було рекомендовано 930, для сеpеднього - 1273 і для стаpшого - 1016 назв книг.
Перша з відомих суто дитячих бібліотек на терені Росії, в склад якої на той час входила частина України, була заснована в 1870 р. Крондштадською міською думою і мала близько 3 тис. прим. різних видань. Користувались бібліотекою десь 70 дітей інтелігенції, вносячи щорічну плату за читання, при цьому бібліотека працювала лише дві години у неділю. (5) Пізніше відкривалися поодинокі дитячі бібліотеки в великих містах Росії і лише після І Всеросійського бібліотечного з'їзду у 1911 р. відкриття дитячих бібліотек, як самостійних установ, дещо активізувалося. Вони носили назву "Громадські загальноосвітні бібліотеки для юних читачів" і відкривалися в містах і великих селах. Саме з цього часу дитячі бібліотеки починають розглядатися однією з ланок у галузі освіти й виховання, проте відкривалися вони до 1917 р. переважно з ініціативи земств, громадських або просвітніх товариств, меценатів, приватних осіб, а не держави.
Вивчаючи виникнення дитячих бібліотек в Україні, М.Зніщенко (4, 7) на основі архівних матеріалів дійшов висновку, що першою дитячою бібліотекою тут була приватна бібліотека Д.Доброї в м.Києві відкриття якої відбулося у серпні 1909 р. У інформації, поданій газетою "Кієвскіє вєсті" говорилося, що мета її "служити запитам юних читачів" і повідомлялося, що в бібліотеці є книжки для читання дітей віком від 5 до 15 років. Бібліотека була платною, тому нею могли користуватись лише діти заможних батьків. Комплектувалась вона через таку ж Московську бібліотеку М.В.Береднікової, відкритою з ініціативи Московського товариства розповсюдження технічних знань за рахунок доходів від плати за користування бібліотекою та продажу книжок з постійно-діючої виставки вибраних дитячих книжок та книжок для батьків і вихователів. На час відкриття бібліотека мала 1839 прим., з них - 1493 російською мовою та - 346 прим. іноземними мовами, розподілених за мовними ознаками. Книг українською мовою бібліотека майже не мала, як запевняла фундаторка, через відсутність на неї запитів.
В цей же час у Києві активно розгорнуло просвітницьку діяльність Київське Фребелівське товариство, при якому була заснована Комісія з питань виховання і навчання. У березні 1912 р. Комісія за участю п. Д.Доброї організувала виставку-продаж дитячих книжок, під час якої відбувалися публічні лекції з проблем дитячої літератури для батьків і вчителів. Беручи участь у Всеросійській виставці, яка проходила у Києві в липні-жовтні 1913 р., "Дитяча бібліотека Д.Доброї" вперше представила на ній дослідження дитячого читання в таблицях, діаграмах, звітах з метою демонстрації роботи бібліотеки і висвітлення читацьких потреб. Це були перші спроби вивчення дитячого читача в умовах бібліотеки грунтовані на безпосередніх спостереженнях і висновках. З метою вдосконалення організацій дитячого читання Д.Доброю разом з Ю.Ярошевич та М.Фінкельштейн було розроблено першу спеціальну анкету, що містила 21 запитання до читача, які у комплексі давали уяву про читацькі інтереси і потреби різних вікових груп читачів-дітей з педагогічних позицій.
Ініціатором створення окремих бібліотек для дітей у Києві було також Товариство "Лига защиты детства" (46), яке було створене наприкінці 1914 р. і існувало за рахунок членських внесків і пожертв. Воно утримувало "нічліжку" для сиріт і безпритульних дітей та підлітків, де їх навчали певним видам праці, виховували та опікувались змістовним дозвіллям, в яке обов'язково входило читання книжок. В 1916 р. Товариство відкриває безоплатну бібліотеку-читальню для дітей, при якій була оправна майстерня, проводилися голосні читання, бесіди, влаштовувались екскурсії та виховні прогулянки. Працював тут також дитячий клуб "Читання з ліхтарем". У листопаді 1917 р. фонд бібліотеки становив 2 тис. назв, яким користувалося 3 тис. дітей і підлітків переважно дітей робітників і ремісників. Працівники з числа педагогів і прогресивної інтелігенції працювали тут на громадських засадах. У вересні 1917 р. Товариством була відкрита друга дитяча бібліотека-читальня з таким же напрямком роботи. Товариство мало декілька комісій, серед яких була і бібліотечна. З метою вивчення стану бібліотечного обслуговування дітей у місті Комісія провела обстеження всіх осередків, які здійснювали обслуговування дітей книгами і періодикою.
Пpодовжувався бібліотечний pух по селах і містах Товаpиства "Пpосвіта", тепер включаючи у свою діяльність і створення дитячих бібліотечок та відділів. У м.Ніжині на Чернігівщині, м.Лебедині на Харківщині, Єлисаветграді (Дніпpопетpовську) бібліотеки "Просвіти" мали навіть відділи дитячої літератури. Зpостав і книжковий фонд у їхніх бібліотеках-читальнях.
З пеpших днів повалення pосійського самодеpжавства, окpилена наpешті здобутою свободою і pайдужною пеpспективою, пpогpесивна інтелігенція, за висловом Г.Смиpнова, "почала здійснювати пеpехід від гуманістичних ідеалів до гуманістичної пpактики, від духовної твоpчості обpаних до духовного піднесення шиpоких мас тpудящих".(70) Центральна рада і Директорія (1917-1921) повертається лицем до потреб, дитячого населення в читанні. Активізується створення дитячих відділів при бібліотеках і бібліотеках-читальнях, при школах, училищах та культурно-просвітніх установах. У ці pоки значно підвищилася увага до проблем дитячої освіти і розвитку через бібліотеки для дітей, яка мала декілька напрямів, а саме: відкривалися відділи дитячих книжок при публічних, громадських і приватних бібліотеках і читальнях, при книжкових магазинах і складах та створювалися бібліотеки-пересувки безпосередньо для дітей. (51)
Найбільше розвиненою на той час залишалася мережа бібліотек у м.Києві. Читанням дітей у Києві продовжувало опікуватися Товариство "Лига защиты детства" та нові громади - Товариство дошкільного виховання "Дитяча хата" і Товариство боротьби за народну тверезість. Міські бібліотеки-читальні також обслуговували дітей від 7 р. Наприклад, бібліотеки-читальні Троїцького народного дому ім. Жуковського, народного дому ім. Пушкіна і на Подолі видавали книжки не тільки дорослим, а й дітям, при цьому у Троїцькому народному домі існував навіть каталог дитячої літератури. Проте безпосередньої уваги дітям та їх читанню ними не приділялося. Серед бібліотек інших міст Т.І.Ківшар (16) називає бібліотеку вчителя Арона-Герша Вансау м. Житомирі та книгозбірню п. Скоробогатої, які мали спеціальні відділи дитячої літератури, а також книгозбірню для дітей вчителя місцевої гімназії п. Онуфрієвича у м.Брацлаві.
Реорганізація шкільної освіти 1917-1921 років зачепила і дитячі бібліотеки. В цей час спостерігається інтенсивне створення шкільних бібліотек і впорядкування фондів вже існуючих. І Всеукраїнський учительський з'їзд (квітень 1917 р.) та І Український педагогічний з'їзд (липень 1917 р.) серед інших питань розглядали і питання утворення та реорганізації публічних бібліотек для дітей та шкільних у великих містах, при цьому акцент робився на комплектуванні їх українською літературою. На ІІ Всеукраїнському учительському з'їзді (серпень 1917 р.) доповідалося, що в повітах і губерніях засновано відділи української літератури при шкільних бібліотеках.
Loading...

 
 

Цікаве