WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаДіловодство, Архівознавство → Методичні вказівки до виконання дипломних проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей - Реферат

Методичні вказівки до виконання дипломних проектів (робіт) для студентів всіх спеціальностей - Реферат

функціональних частин на цих доку-ментах повинні бути однаковими. Перелік елементів в цьому випадку для функціональної схеми не розробляють, оскільки користуються даними принципової схеми.
Якщо функціональна схема розробляється самостійно (без принципової), то позиційне позначення елементів і функціональних частин вказують за загальними правилами і розробляють перелік елементів.
На функціональних схемах рекомендується вказувати поряд з графічним позначенням чи на вільному полі схеми технічні характеристики функ-ціональних частин, діаграми, параметри сигналів тощо.
6.2.3 Схема електрична принципова
Схема електрична принципова є найбільш повною схемою виробу і дає детальне уявлення про принцип його роботи.
На схемі зображують всі складові частини виробу і зв'язки між ними, а також елементи якими закінчуються вхідні та вихідні кола (роз'єми, зажими і т.п.).
Схему слід виконувати для режиму, коли виріб знаходиться у вимкне-ному стані. Якщо ж режим інший, то на полі схеми вказують режим для якого виконується схема.
Всі елементи і зв'язки між ними на схемі зображують за допомогою УГП згідно з діючими державними стандартами і розміщують таким чином, щоб схема була найбільш наглядною, зручною для читання.
Схеми рекомендується виконувати строчним способом: умовні графічні позначення пристроїв та їх складових частин, які входять в одне коло, зображають послідовно одне за одним по прямій, а окремі кола у вигляді паралельних горизонтальних або вертикальних стрічок.
Елементи, які у виробі використовуються частково, допускається зображувати не повністю, а тільки ті частини, які використовуються.
Виводи невикористаних частин УГП слід креслити короткими.
Допускається зливати в одну лінію декілька електрично не зв?язаних ліній зв?язку. При цьому кожну лінію в місці злиття на обох кінцях помічають умовними позначеннями (цифровими або буквенно-цифровими).
На схемі дозволяється вказувати характеристики вхідних кіл виробів (частоту, напругу, силу струму, опір та ін.), а також параметри, які підлягають вимірюванню на контрольних контактах. Написи, знаки або графічні позначення, які повинні бути нанесені на виріб, поміщають біля відповідних елементів в лапках.
Допускається вказувати адреси зовнішніх з?єднань вхідних та вихідних кіл даного виробу, якщо вони відомі.
Умовні графічні позначення вхідних та вихідних елементів - з?єднувачів, плат та інших дозволяється заміняти таблицями довільних розмірів. Таблицям присвоюють позиційні позначення елементів, які вони заміняють. Порядок розташування контактів в таблиці визначається зручністю побудови схеми.
Всі елементи на схемі повинні мати буквенно-цифрове позиційне позначення (ПП), яке записують тільки великими буквами латинського алфавіту та арабськими числами, однаковим шрифтом, в один рядок без пропусків (R1, C25, ...), справа від УГП або над ними (ГОСТ 2.710-81). Порядкові номери присвоюють в напрямку зверху-вниз, зліва-направо в межах виду елемента. При виконанні схеми на кількох аркушах П. продовжують. Вид і номер є обов'язковими частинами УГП.
При об'єднанні елементів у функціональні групи, П. елементів про-ставляють в межах групи і присвоюють П. групі.
На полі схеми дозволяється розташовувати:
- вказівки про марки, перерізи та кольори проводів та кабелів, які з?єднують елементи, пристрої, функціональні групи;
- вказівки про специфічні вимоги до електричного монтажу даного виробу.
УГП можуть виконуватися сполученим або рознесеним способом:
- при сполученому способі складові частини елемента зображують
на схемі так, як вони розміщені у виробі, тобто разом;
- при рознесеному способі складові частини елемента розміщують в різних частинах схеми так, як це обумовлено послідовністю процесу роботи виробу. При цьому в П. добавляють порядковий номер частини елемента, розділяючи крапкою (DA1.2).
Кожна схема повинна мати перелік елементів (ПЕ), в якому записують всі елементи, що зображені на схемі.
Форма і розміри ПЕ повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 2.701-84.
Заповнюють ПЕ за групами елементів в алфавітному порядку їх П..
В графі "Найменування" повинно бути вказано: тип елемента, його параметри і позначення документа, згідно з яким його використовують (ТУ, ДСТУ), наприклад,
C1 К53-14 - 16 В - 22 мкФ ± 20 % ОЖО.464.139 ТУ
DA1 КР142ЕН5А бКО.348.634-02 ТУ
R1 СП5-2 - 1 Вт - 100 Ом ± 5 % ОЖО.468.559 ТУ
ПЕ розміщують на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документа.
В першому випадку його розміщують над основним написом, але не ближче 12 мм (продовження - зліва від основного напису). В другому випадку - на аркушах формату А4 з основним написом за формою 2 і розміщують в додатках пояснювальної записки. При цьому в графі 1 основного напису вказують найменування виробу, а нижче - "Перелік елементів".
Якщо в схему входять функціональні групи, то в ПЕ спочатку записують елементи які не входять в групу, а потім вказують П. функціональної групи, найменування групи (яке підкреслюють) і їх кількість. Далі записують елементи, які входять в групу по вище вказаним правилам.
Якщо на схемі є УГП мікросхем, на яких не вказані виводи для підключення живлення, то на вільному полі схеми виконують таблицю заформою:
Таблиця підключення мікросхем до шин живлення
Шина живлення Виводи мікросхем
DD1, DD4 DD2 DD3,DD5 … DD8
+ 5 В 20 16 14
0 В 10 08 07
6.2.4 Схеми з?єднань
На схемі з?єднань (ГОСТ 2.702-75) наносять всі пристрої та елементи, які входять до складу виробу та їх з?єднання - проводи, жгути, кабелі, вхідні і вихідні елементи (з?єднувачі, зажими, плати та ін.).
На схемі з?єднань, показані:
- пристрої - у вигляді прямокутників та спрощених зовнішніх обрисів;
- елементи - у вигляді УГП, прямокутників або спрощених зовнішніх
обрисів.
Правила зображення вхідних та вихідних елементів, які встановлені для принципових електричних схем, залишаються в силі і для схем з?єднань. З?єднувачі дозволяється зображати без окремих контактів.
В загальному випадку проводи, групи проводів, жгути та кабелі показують на схемі окремими лініями товщиною 0,4 - 1 мм. Провода, які йдуть на схемі в одному напрямку, дозволяється зливати в загальну лінію з зображенням при підході до контактів кожного провода окремо.
Провода, жгути, кабелі, жили кабеля повинні бути пронумеровані в межах виробу окремо. Їх позначення на схемі наносять по-різному: номера кабелів проставляють в колах, які поміщені в розривах зображень кабелів біля місць розгалуження; номера жгутів - на поличках ліній - виносок біля місць розгалуження проводів. Дозволяється над кабелем писати його позначення, якщо з?єднання читається по схемі однозначно.
Дозволяється розміщувати на схемі необхідні технічні вказівки (над основним написом), наприклад величини допустимих відстаней між проводами, жгутами та кабелями.
Схема повинна також містити відомості про провода, кабелі (марку, переріз провода, кількість та переріз жил в кабелі та ін.), які
Loading...

 
 

Цікаве