WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Проблеми україно-російських відносин на сучасному етапі (науковий реферат) - Реферат

Проблеми україно-російських відносин на сучасному етапі (науковий реферат) - Реферат

індекс "в Украине" ("Аргументы и факты" в Украине", "Известия" в Украине", "Московскийкомсомолец" в Украине" та інші), від чого українськими за змістом зовсім не стали. Крім того, від їхнього поширення наша держава зазнає цілком реальних фінансових збитків за рахунок пільгової вартості реклами неукраїнських рекламодавців у цих виданнях (дивися додаток №7).
За таких умов формується суперзалежність України від Росії. Захопивши Україну економічно, скупивши її стратегічні підприємства, дислокувавши російські війська в Криму, контролюючи значну кількість українських російськомовних засобів масової інформації та православну церкву, Росія закладає підвалини для перетворення України на свій неоколоніальний додаток. Внаслідок цього ми будемо позбавлені можливості самостійно ухвалювати рішення як у сфері внутрішньої, так і зовнішньої політики.
4. Енергетика
У сценарії інтеграції пострадянських країн під політичною й економічною зверхністю Росії ключову роль відіграє встановлення контролю над енергетикою. Це обумовлено тією визначальною роллю, котру вона відіграє в сучасному економічному житті. Як зазначив нещодавно президент Росії В.Путін, паливно-енергетичний комплекс посів у економіці колишнього Союзу становище несучої конструкції, і ще більше зміцнив це становище за останні роки. Зокрема, сьогодні в російській економіці енергетичний сектор є основним стабілізуючим фактором, забезпечуючи до 30% доходів консолідованого бюджету РФ, майже 45% валютних надходжень і близько 30% обсягу промислового виробництва країни. Аналогічне значення він відіграє і в українській економіці. Особливо це стосується газової галузі, бо частка газу сьогодні становить 45% всіх енергоносіїв у нашій країні, а доля галузі в наповненні державного бюджету перевищує четверту частину.
Тому цілком зрозумілий інтерес Росії до енергетики колишніх радянських республік. Приватизації їх об'єктів дуже сприяє монопольне становище російських компаній на газовому ринку, в першу чергу РАТ "Газпром". На сьогодні 80% паливно-енергетичних ресурсів надходить до України з Росії, тоді як західні країни прагнуть зменшити їх надходження з однієї країни до рівня менш ніж 30%. Адже там добре розуміють, що монопольний контроль над енергопотоками дозволяє встановити контроль над ціноутворенням і над спільним ринком. Сумні наслідки, до котрих призводить такий монопольний контроль, спостерігаємо в Україні останні десять років. Однією з причин катастрофічного стану паливно-енергетичного комплексу України є непомірно висока ціна на імпортований з Росії газ.
Потрібно зазначити, що в спадщину від народногосподарського комплексу СРСР нам дісталося надзвичайно велике споживання енергоносіїв на одиницю внутрішнього валового продукту (в п'ять-шість разів більше, ніж в країнах Західної Європи). Це викликано тим, що наша промисловість будувалася за часів радянського нафтогазового достатку, коли ціни на енергоносії були значно нижчими за світові. З проголошенням державної незалежності Україна одразу посіла шосте місце в світі за обсягом споживання газу і третє місце - за обсягом імпорту газу. Сьогодні ми є найбільшим імпортером російського газу серед країн Європи. 19 її країн споживають 110-120 млрд. куб. м. російського газу на рік, а Україна - 60 млрд. куб. м. (разом з об'ємом газу, який постачає МЕК "Ітера" і заробленим за транзитні послуги). Лише в 2001 р. українська частка в російському газовому експорті істотно зменшилася завдяки укладенню угоди з Туркменістаном на постачання до України протягом року 30 млрд. кубів туркменського "блакитного палива".
Надмірне енергоспоживання є непосильним тягарем для економіки. Україна змушена щорічно витрачати близько $5 млрд. тільки на закупку природного газу. Але віднайти кошти для впровадження енергозберігаючих технологій, щоб полегшити залежність від російського газу, стає неможливим через постійні маніпуляції з цінами на нього. Як монопольний постачальник газу в Україну російська сторона продає його нашій державі за значно вищими цінами (у два рази), ніж країнам Західної Свропи. Так, у жовтні 1999 р. Росія продавала газ до Франції на її кордоні по 75,09 долара за 1000 куб. м. (за даними журналу "Gas Connections"). Але якщо врахувати транспортні послуги за доставку газу від кордону Україна - Росія до кордону Франції (ця відстань дорівнює 2 678,8 км), то фактично Росія продавала газ Франції на кордоні Україна - Росія за ціною 28,22 долара за 1000 куб. м.
Продаючи газ Україні фактично за ціною 80 доларів, Росія має чистий дохід набагато більший, ніж від продажу 120 млрд. куб. м. газу країнам Європи, а отже, Україна переплачує за російський газ щороку більш як $2 млрд. Як наслідок, ми все далі заглиблюємося у боргову яму перед РАТ "Газпром". Якби ціну російського газу встановити на європейському рівні, то з урахуванням власного видобутку і заробленого за транзитні послуги газу ми майже на 85% забезпечили б державу газом без російського імпорту. Можна стверджувати, що економічна криза в Україні значною мірою залежить від непомірне високої ціни на газ із Росії.
Чому російський газ продається в Західній Європі по 60-70 доларів за 1000 куб. м. (в січні 1999 р. $55,2 для Словаччини, $65 для Литви, $64,53 для Польщі), тоді як для України - "стратегічного партнера" Росії - він коштує всі 80 доларів уже при перетинанні україно-російського кордону? Тому що механізми формування ціни на газ не мають жодного відношення до ринкових. При їх застосуванні панують не економічні обгрунтування, а політичні вподобання російського керівництва. В цьому сенсі стає добре зрозумілим, чому російський газ такий дешевий для Білорусії на чолі з О.Лукашенком.
У той же час ціни за транзит російського газу територією України нижче, ніж у середньому по Європі. А ціна за зберігання російського газу в українських газосховищах понад удвічі менша, ніж для країн Західної Європи. Так, середня вартість зберігання газу в США дорівнює $23,3 за 1000 кубометрів. Угорщина та Польща сплачують за зберігання 1000 кубометрів свого газу в українських сховищах $17,5-18. І тільки для російського газу під тиском "Газпрому" встановлено тариф $8,5, чого зовсім не вистачає на його закачування, зберігання та відбір із підземних сховищ. Але і цей мізерний тариф "Газпром" не сплачує, тому НАК "Нафтогаз України" змушена робити цю послугу Росії за власний рахунок, зазнаючи збитків на суму понад $100 млн. Якби Російська Федерація повністю розраховувалася коштами за всі послуги зберігання газу, то Україна могла б зі свого боку розрахуватися за борги за поставлений природний газ.
Завищені ціни на газ в сумі з суто українськими недоліками (такими як безвідповідальне ставлення до енергозбереження, безоплатне використання газу, зловживання окремих працівників відомств і підприємств)37 призвели до формування значного боргу держави перед Росією за спожитий газ. Сам факт його наявності дуже вигідний російській стороні, бо дає підстави збільшувати тиск на Україну з цілком визначеною метою:
Loading...

 
 

Цікаве