WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Ультраправі партії - Реферат

Ультраправі партії - Реферат

соціального і національного. Відповідно до цього і названо партію, теоретичні підвалини якої становить праця Я.Стецька "Дві революції". "Зараз, - на думку Голови СНПУ Я.Андрушківа, - розвалити державу можуть тільки важкі соціальні проблеми. А їх вирішити, як це відомо з історії інших країн світу, може тільки націоналістичний уряд, тільки йому під силу швидко вивести народ з кризи, а значить - зміцнити віру людей у національну ідею, у свою кращу долю".
"У зв'язку з перспективою масової деградації людей, цілих народів, - говорилося під час презентації СНПУ 19 листопада 1995 р. у львівському театрі ім. М.Заньковецької, - ми є чи не останньою надією білої раси, людства взагалі... Нам рішуче треба сепаруватися від північно-східного сусіда. І це не тільки тому, що він агресивний, може загарбати нас, а перш за все тому, що вносить у наше життя, психологію народу якості, відмінні від європейських цінностей".
Програмні цілі СНПУ можна звести до кількох пунктів:
- соціал-націоналісти виступають проти демократичних партій, які сповідують вищість права людини над правом народу;
- ліві сили - це п'ята колона в Україні;
- дії уряду щодо скорочення армії неправильні;
- у силових структурах мають бути патріоти, еліта нації і т.ін.
Більшість членства СНПУ складають молоді люди з вищою освітою та студенти. Структуру партії вдало визначив її Голова - Я.Андрушків: "Засади нашої партії - це ніби мікромодель держави".
Не дивлячись на подібність символіки СНПУ до свастики, жодної акції на підтвердження свого іміджу ця партія за останній час не провела. За виключенням, можливо, подій 21 вересня 1993 року, коли "народні загони" з'явилися під стіни Верховної Ради одягнуті в усе чорне, тим самим відрізняючись від одягнених в камуфляжі УНСОвців. Захоплення чорним кольором є своєрідною візиткою СНПУ. Студенти-члени партії одягаються в чорні "трійки" зі значками - символами СНПУ, - це, так би мовити, партійний однострій.
Соціал-Націоналісти брали участь у виборах до Верховної Ради, однак не отримали жодного мандату. Партія провела своїх людей лише до Львівської міськради.
СНПУ має власну газету - "Соціал-Націоналіст", що виходить щотижня у Львові.
IV. Українська національна асамблея-українська національна самооборона. (УНА-УНСО)
Українська Національна Асамблея виникла в результаті приходу до керівних структур Української Міжпартійної Асамблеї керівників націоналістічної фракції СНУМу, пізніше - Української Націоналістічної Спілки (УНС).
На початку свого існування Українська Міжпартійна Асамблея являла собою "альтернативу окупаційно-угодовській Верховній Раді", й ставила собі за мету об'єднання всіх національно свідомих сил для виборення державної незалежності України. Так, УМА розпочала кампанію реєстрації "громадян УНР', оскільки "закону про громадянство УНР від 1918 року ніхто не скасував'. Було також проведено низку акцій, що безсумнівно сприяли поширенню національної ідеї серед населення ("громадянами УНР' стали біля 3 млн. осіб). Провідними організаціями в УМА стала Українська Національна партія на чолі з Григорієм Приходьком та Українська Національно-Демократична Партія, активну участь в діяльності УМА з самого початку брала націоналістічна фракція СНУМ та низка інших організацій. Органом УМА було проголошено незалежний часопис "Золоті ворота", який редагував Анатолій Лупиніс 1). Однак амбіції голови Української національної партії (УНП) Г.Приходька та його розкольницька політика сприяли тому, що до влади прийшли радикали. Головою УМА став багатолітній політв'язень, син Головного командира УПА Юрій Шухевич.
Нове керівництво спромоглося на більше, ніж команда Приходька. За короткий строк було перероблено статут, структуру та керівництво. Завдяки кипучій енергії молодих членів СНУМу, УМА стала життєздатною структурою. Використовуючи популярність ідей націоналізму серед національно свідомого елемента, особливо молоді, нове керівництво оголосило УМА єдиною націоналістічною організацією в Україні. Поступово націоналістічна фракція СНУМу, що перетворилася на Українську Націоналістічну Спілку, захопила всі керівні посади в УМА. Сама Асамблея перетворилася з Міжпартійної на Національну й де-факто стала партією.
19 серпня 1991 року керівництво УМА закликало створити загони оборони України від московського ГКЧП. Так виникла Українська Народна Самооборона. Відбувся об'єднання УНА як партії, УНС як "внутрішньої партії" та УНСО - як бойових загонів. Знадобилось менше року для структуризації УНА-УНСО як впливової політичної сили. Після участі в чисельних акціях націонал-демократів, УНА-УНСО перейшла до більш "вражаючих" дій. Так, 1992 року стрільці УНСО брали участь у конфлікті в Придністровській Молдавській Республіці (ПМР) на боці слов'янського населення проти Молдови. Ця акція УНСО була неоднозначно сприйнята національними силами. Одні звинувачували УНСО в зраді на користь Росії, бо разом з УНСО на боці ПМР у військових діях брали участь російські казаки та "баркашовці". Інші стверджували, що це стратегічна помилка Шухевича та Корчинського, оскільки сильна, єдина Молдова є запорукою стабільності в цьому регіоні, й позбавляє Румунію можливості висувати вимоги щодо Буковини та Трансністрії. Сама УНА-УНСО виправдовувала свої дії захистом українського населення в Придністров'ї від молдавської агресії. До того ж перебування УНСО в ПМР викликало чисельні симпатії місцевого населення до України та створило потужнє проукраїнське лобі.
"У Придністров'ї ми захищали українців, - зазначив заступник головного командира УНСО Віктор Мельник, - які там становлять 70 відсотків населення. Коли там були самі лише москалі, це створювало широкий плацдарм для тиску на південь України. Провадилася шалена пропаганда: "Росіяни захищають усіх слов'ян!". Коли ми прийшли в Придністров'я, монополія на захист "усіх слов'ян" зникла. А їхні козачки швидко почали розуміти, що крім "русского духа" є ще й українська сила".
Після такого "вишколу" УНСО стало помітним фактором української політики. За короткий строк УНА-УНСО зуміли знайти фінансування, розбудували чималу матеріальну базу, створили структури в більшості областей України й навіть за кордоном. Після Придністров'я УНА-УНСО розгорнуло жваву видавничу та агітаторську роботу.
Наступним кроком УНА-УНСО для утвердження свого іміджу стала участь у конфлікті в Абзахії. "Ми дуже довго утримувалися від участі у цій війні лише тому, - заявив Дмитро Корчинський, - що бачили - на протилежному боці воюють слов'яни. Слова про слов'янську єдність не є для нас пустим звуком... Росіяни, а не маріонетковий уряд Абхазії, впливали на перебіг подій. Але після того, як ВР Росії прийняла постанову щодо Севастополя, склалася така геополітична ситуація, котра примусила нас втрутитися у цей конфлікт. Стало зрозумілим, що Крим і Абхазія на випадок спалаху конфлікту на півдні України будуть двома фронтами однієї війни. І всі її військові частини, котрі задіяні в Абхазії, а це,насамперед, підрозділи
Loading...

 
 

Цікаве