WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Партійно-політичний спектр сучасної України. Центристські партії - Реферат

Партійно-політичний спектр сучасної України. Центристські партії - Реферат

різних "єдіних пространств". Протиріччя між ними ледве не привели до розколу на I З'їзді, де перемогли "незалежники" і ліберали. "Великодержавники", що хотіли мати свою всеукраїнську організацію, мусили задовольнятися створенням в Донбасі Громадянського конгресу.
Ці події показали, що первинні наміри "Нової України" - сконцентруватися на економіці, абстрагуючись від політики, - не могли бути здійснені. Л.Кучма, ставши прем'єр-міністром, вийшов з парламенської фракції "Нової України". Його уряд не прийняв програму В.Ланового, що підтримувалась більшістю новоукраїнців 3).
На I З'їзді "Нової України" головою було обрано В.Філенка.
Протягом півроку після з'їзду в "Нової України" загострились протиріччя між "незалежниками" і "великодержавниками". Лідер "Нової України" В.Філенко намагався перетворити об'єднання на мобільну і дієву партію соціально-ліберального напряму (для успіху на виборах), але через велику кількість перешкод цому це не вдалося.
Ця ситуація стала причиною скликання II З'їзду "Нової України", який відбувся 13-14 березня в Києві. Об'єднанню потрібна була реорганізація. Зберегти одноосібного лідера без загрози розколу і без перетворення в політичну партію було неможливо. Тому "Нова Україна" стала коаліцією партій і інших громадських об'єднань, а також регіональних організацій. ЇЇ центральні органи не обираються на з'їзді, а формуються шляхом делегування представники в організацій-членів коаліції. Кожна з регіональних організацій, організацій-колективних членів створюють свою Раду.
Найбільші суперечки почались навколо обрання керівних органів. Було обрано В.Гриньова, що свідчило про посилення позицій "великодержавників". Після цього багато оглядачів прогнозувало перехід "Нової України" на проросійські позиції і можливі розколи у об'єднанні і в самій ПДВУ. Одразу ж після з'їзду з "Н.У". вийшов Український студентський союз, який заявив, що незадоволений обранням В.Гриньова головою об'єднання і який "ставить українські національні інтереси у фундамент своєї діяльності" 4).
Влітку 1993 року В.Гриньов пішов з посади заступника Голови Верховної Ради, не погоджуючись з політикою уряду. Виступивши з цього приводу, В.Гриньов зайняв явно антиукраїнську позицію, що дуже вдарило по авторитету "Нової України", і зокрема ПДВУ. Почався процес відходу людей з "Нової України" і ПДВУ . Так, наприклад, міська організація ПДВУ Світловодська оголосила про припинення своєї діяльності. Більшість колишніх членів ПДВУ перейшла до УРП.
У липні 1993 року у полтаві відбулось засідання великої ради "Нової України", де В.Гриньов запропонував створити в об'єднанні міцну та дієву партію "Нова Україна", практично повторивши і підтримавши думку В.Філенка, яку він висловив на IV З'їзді ПДВУ. ПДВУ повністю підтримала цю пропозицію, а СДПУ схилялась до того з певними поправками. ЛДПУ і КДП вчинили спротив спробі зібрати усі сили у великий партійний кулак.
Зібратися у "єдиний кулак" новоукраїнцям не вдалось, В.Гриньов створив разом з Л.Кучмою Міжрегіональний блок реформ (МБР). На виборах 1994 р. до ВР ПДВУ провела депутатами 4 своїх членів. Перебуваючи після виборів у кризі, ПДВУ і "Нова Україна" шукали виходу з цієї ситуації, бо багато оглядачів прогнозували занепад обох організацій, особливо після відходу МБР.
28 січня 1995 року на спільному засіданні керівних органів Трудового конгресу України і Партії демократичного відродження України було створено політичний блок ТКУ-ПДВУ.
В кінці червня у Києві відбувся IV З'їзд "Нової України", де головну роль відігравав блок ТКУ-ПДВУ. На з'їзді відбулась корекція програми об'єднання. З'їзд показав, що об'єднання виступає за унітарну децентралізовану державу і двопалатний парламент.
Вирішена була і мовна проблема. Об'єднання визнає за українською мовою, статус мови міжнародної і засобу офіційного державного спілкування. Об'єднання підкреслюючи свою причетність до Президента, зайняло дуже лояльну позицію до виконавчої влади.
До IV з'їзду "Нової України" від об'єднання відійшли практично усі малі партії, залишились тільки ліберальні-демократи. На з'їзді з приводу ЛДПУ відбувся навіть скандал, бо за традицією до керівних структур "Нової України" обирали лідерів партій-членів об'єднання. Але під час виборів В.Філенко запротестував проти обрання В.Климчука, лідера ЛДПУ, до керівних структур. На Голову об'єднання обрали відомого політика, мера Харкова, Е. Кушнерьова. Заступниками було обрано А.Матвієнка та В.Філенка. З'їзд також наголосив, що об'єднання стоїть на позиціях соціал-ліберальної демократії 5).
Керівні органи ПДВУ поділяються на повноправні (збори, конференції, з'їзди) і функціональні (всі інші керівні органи). На вищому рівні ПДВУ керівними органами є Координаційна Рада (КР) і Арбітражно-ревізійна комісія, а також Наукова і Редакційно-видавнича колегія. Організують роботу партії КР, Презизидія і Секретаріат. Голова Президії є одночасно головою КР.
III. Українська Партія солідарності і соціальної справедливості (УПССС)
УПССС - один з небагатьох феноменів української політики. Партія, що виникла як лідерська, вона зникла так несподівано, як і з'явилася.
Лідером УПССС є голова концерну "Едланд" Едуард Лашутін. Йому належать десятки підприємств від Казахстану й Таджикістану, Росії, України й Болгарії аж до Австрії та Словаччини.
Майже 20 років тому Лашутін виїхав до Австрії, не втрачаючи при цьому радянського громадянства, і став там власником австрійської корпорації "Едланд".
Перші його інерв'ю в українській пресі з'явились в 1988-1989 рр. Згодом ім'я Лашутіна все частіше виникає на сторінках преси - спочатку як ділової людини, пізніше з ухилом у суспільно-політичне життя. Феномен "мільйонера-інтелігента" вражає контрастами. "Різнобічність діяльності надзвичайна: ділова людина в чисто західному стилі і щира українська душа, холодний банкір і романтик-поет, президент міжнародної виробничої корпорації і суспільно-політичний діяч" 1).
Звичайно, така людина не змогла зневажити політику. Тим більше, грунт для цього був готовий. Тому, починаючи з весни 1993 р., ведеться масовий наступ на засоби масової інформації, рекламування Лашутіна як спеціаліста з світовим ім"ям. Припускалося навіть, що Е.Лашутін буде висувати свою кандидатуру на президентських виборах.
У вересні 1993 р. засновується часопис "Край", який можна було передплатити безкоштовно. Це дозволило розширити коло своїх прихильників.
Восени 1993 р. засновується Ураїнська ПартіяСолідарності і Соціальної Справедливості.
Висуваючи популістські гасла, УПССС здобула прихильність певної частини міського населення Центральної України, особливо інженерно-технічних працівників. За корокий час партія увійшла як досить поважна сила в українську політику.
В меморандумі УПССС Лашутін писав: "Ми заликаємо до термінового припинення будь-яких експериментів над суспільством, які приносять народові біду і горе... Україні з її структурою народного господарства необхідна власна, самобутня, без ілюзій програма-синтез, котра базується на визнанні реальностей, успадкованих від імперії, котра передбачає пріоритети у розвитку національної економіки і органічно поєднує ініціативу народу з ініціативою у державному, тобто загальнонародному секторі промисловості та сільського господарства" 2).
УПССС визначила себе як ліберальну партію: "більше свободи і менше держави - свобода кожного межує зі свободою іншого; зменшення вручання і адміністрування держави в процеси
Loading...

 
 

Цікаве