WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Партійно-політичний спектр сучасної України. Ліві партії - Реферат

Партійно-політичний спектр сучасної України. Ліві партії - Реферат

м"яко кажучи, не співпадає з думкою лідера партії.
Від самого початку СПУ повела кампанію за реабілітацію КПУ-КПРС та об'єднання навколо себе лівих сил. Граючи на емоціях мас, які опинилися у злиденному стані, соціалісти мають на меті створити жорстку опозицію новій владі. Використовуючи про-російську номенклатуру та т. зв. "червоний директорат", які вимагають відновлення СРСР, СПУ отримала вплив на значну частину місцевих органів влади.
Кожного року, СПУ спільно з іншими лівими партіями проводить акції масового протесту та маніфестації, як правило в свята. Хоча О.Мороз є головою Верховної Ради України, Соцпартія стверджує свою опозицію до влади.
Потрібно відзначити, що соціалісти, спільно з їхніми товаришами з КПУ, підтримали Л.Кучму на президентських виборах. Пізніше, побачивши, що Л.Кучма не збирається будувати соціалізм та приєднуватись до Росії, соціалісти піддали його анафемі. Кучма, так би мовити, "зрадив" лівих, що дало поштовх для ортодоксів як в КПУ, так і СПУ.
Щодоідеології соціалістів, то це питання вимагає докладного аналізу та дослідження. О.Мороз так визначив соціалізм, який сповідує СПУ: "Сьогодні ясно, що соціалізм - не якийсь застиглий суспільний устрій, або універсальна форма управління, під яку треба підганяти дійсність. Це - суспільство, що забезпечує процес постійної демократичзації життя, ліквідації несправедливості, експлуатації, гноблення у всіх їх формах, здолання відчуження трудящих від засобів і результатів їх праці і всієї культури на основі розвитку різноманітних форм загальнонародної єдності" 7). Звичайно, подібне твердження не сприймалося ортодоксами марксистами. Тому з відновленням КПУ на чолі з П.Симоненком велика частина членів СПУ перейшла до КПУ. Велася навіть дискусія відносно доцільності діяльності СПУ за відновленої КПУ. "Сьогодні розмова про відхід з політичної арени СПУ, - писав голова Київської СПУ О.Божко, - не тільки передчасна, але й небезпечна для існуючої політичної рівноваги в Україні.
Інша справа - офіційне створення блоку лівих сил, Координаційної ради лівих сил" 8).
Тому партія підписала заяву спільну з КПУ та СелПУ, де зокрема зазначалося, що ці партії мають намір об'єднати свої зусилля для досягнення перемоги на виборах 1994 р.
Однак той самий О.Божко в інтерв'ю "Киевским ведомостям" заявив, що "соціалісти мають намір висунути своїх кандидатів в депутати по більшості округів', а також, що "ні в які передвиборчі блоки та об'єднання соціалісти вступати не збираються" 9). Все зводилось до регіонального координування дій лівих сил. "Все потрібно вирішувати на регіональному рівні. Те, що це реально, показують приклади Полтавської, Кіровоградської, Львівської та інших областей", - писав Божко 10). Для координування зусиль соціалісти увійшли в "Трудову Україну", "Трудовий Харків', "Трудову Полтавщину" та "Трудову Луганщину" 11). Також СПУ має повне порозуміння з "Фронтом Трудящих України".
Фракція соціалістів у Верховній Раді була доукомплектована комуністами, а проведення виборів було визнано незадовільним. Отримавши всього 14 мандатів (фракція 29 ос.), СПУ опинилася в залежності від більш сильнішої КПУ. Це дало можливість деяким політологам стверджувати, що СПУ не є самостійною силою 12). Однак докладний аналіз внутрішньопартійної структури стверджує зовсім інше.
Так, В.Попков, аналізуючи причини перемоги комуністів на виборах, пише: "Причинами перемоги комуністів є, по-перше, авторитет минулої КПРС. Люди, особливо похилого віку, з комуністами пов'язують надії на повернення втрачених соціальних гарантій. Друга причина успіху комуністів - в простій, зрозумілій масовій агітації, відомих гаслових спрощеннях. Третя причина - в організаційних можливостях Компартії. Навіть при тому, що Компартія нараховує зараз набагато менше "штиків', чим КПРС, їй вдалося налагодити внутрішню організацію" 13).
Що ж до СПУ, то вона підійшла до виборів без чітко окресленої політичної лінії, своєї політичної філософії. Так, Соцпартія розробила "сильну" антикризову програму. Але в масовій свідомості вона продовжувала бути маловідомою та не зовсім зрозумілою. "Голосували "за" чи "проти" звичного - Компартії" 14).
Напередодні виборів зіткнулися соціалісти із рядом організаційних труднощів. Після зняття заборони з КПУ, частина СПУ, як кажуть, "колоною", перейшла до КПУ. В СПУ зосталися ті, хто в меншій мірі володіє навичками традиційної організаційно-партійної роботи, хто налаштований на пошук нових форм. Нерідко це представники гуманітарної інтелігенції, викладачі гуманітарних предметів у технічних вузах та бувші партійні й комсомольські працівники. І якщо в теперішньому керівництві КПУ виявилося багато робітників директорату, то в структурах СПУ кадрових апаратних працівників набагато менше. Найчастіше ці люди прийшли вперше на цю роботу, або їм не вистачило місця в структурах КПУ.
"За два з лишнім роки існування СПУ, - пише В.Попков, - в ній встігло сформуватися якісно нове політичне ядро, не закомплексоване традиційними ідеологічними схемами, яке мислить вільно та відкрито... Над соціалістами практично не вісять стереотипи та звички традиційних організаційних структур' 15). Однак поступово в партії створюється система партійної освіти. Так, у Кіровограді, при міській організації СПУ створено постійно діючий теоретичний семінар, який проводить навчання партійців за визначеним планом 16). Це починання соціалістів наштовхується на ідеологічну невизначеність, яка має місце в СПУ.
О.Мороз, визначаючи різницю між ортодоксальними комуністами, типу Н.Андреєвої, та СПУ, сказав: "Головних відмінностей дві. Ортодоксальні комуністи наполягають на поверненні старих форм державності і централізованого управління... Соціалісти проти такого утопічно-примусового підходу, вони виходять з реальної ситуації і у відповідності з нею діють. Крім того, СПУ не заперечує функціонування приватної власності" 17).
Однак Мороз не визнає "демократичного соціалізму" Соцінтерну. "Щодо розуміння суті демократичного соціалізму, то у цьому питанні розходжень у СПУ і Соцінтерну фактично немає. Розбіжності виникають у зв'язку з включенням в це визначення проблеми власності.
Соціалістична партія України вважає, що демократичний соціалізм - це суспільство, постійний розвиток гуманістічних цінностей якого здійснюється на основі провідної ролі суспільної власності в різноманітних її формах у системі багатоукладної економіки" 18).
Звичайно, за такого розуміння соціалізму ніякої мови про диктатуру пролетаріату чи класову боротьбу мова йти не може.
"СПУ не заперечує необхідність класової боротьби, але вважає, що в умовах складних і диференційованих відносин, в
Loading...

 
 

Цікаве