WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Прикладні проблеми політичної психології - Реферат

Прикладні проблеми політичної психології - Реферат

історія Жанни д'Арк, у подальшому містика - політико-психологічний прийом - введення противника в оману.
Є ще цілий ряд інших ?-их прийомів політичних дій, блеф, шантаж, ?-на війна, "спецпропоганда". Являючи собою різні явища, вони мають вихідну ?-ну структуру. Це ті сфери політики, які як правило залишаються глибоко в тіні через свою "ненормативність" непроглядність. Тим не менше вони є досить ефективними.
3. Політичне консультування.
Зростання ролі психологів в політиці пов'язане з тим, що політика все більше стає віртуальною. Статус лідерів часто визначається не їх реальними досягненнями (змінами в житті, прийняттям нових законів, реалізацією програм і т.д.), а тим враженням, яке вони справляють на виборців. Імідж став важливіший за біографію. Компромат замінює реальні факти. Все це відображає загальну тенденцію сучасного світу: інформаційна сфера стала важливішою за всі інші. Ось чому серед помічників і консультантів сучасних політиків все більше ?-ів-спеціалістів по маніпуляції свідомістю, і поведінкою людей. Їх роль не замінима в 4 важливих сферах, які стали невід'ємною частиною сучасної політики. Це політичне консультування, політична реклама, створення іміджу (іміджмейкінг), і паблік рілейшнз (PR).
Політичне консультування - одна із важливих прикладних сфер п.п. яка знаходиться на стику із прикладною політологією і політичною соціологією, пов'язана із наданням необхідної політико-психологічної допомоги окремому політику, політичній партії чи організації в оптимальному здійсненні ними політичної діяльності. Політичний консультант виконує не допоміжну функцію, а є самостійним функціонером у публічній, тіньовій сфері політики.
Взаємостосунки психолога з політиком включають декілька стадій. В кінцевому рахунку. Обсяг і характер політичного консультування залежить від готовності політика відчути, оцінити і прийняти політико-психологічну допомогу. Саме це визначається на першій стадії - встановлення стосунків між консультантом і політиком. Між політиком і консультантом можливі різні варіантивзаємостосунків. В одних випадках все зводиться, у буквальному розумінні, до серій консультацій і відповідей на питання, які задає політик. В інших випадках, між ними складається така взаємодія, коли консультант може і сам, додатково, визначати питання і ситуації, які потребують його опрацювання і пояснення. Менш розповсюдженим є варіант, коли політик свідомо передає консультанту частину обов'язків. Т.ч. одні консультанти відповідають тільки за якість рекомендацій і такий продукт своєї діяльності, як звіти. Консультанти другого типу беруть відповідальність і за рекомендації, і за їх виконання і за кінцевий результат - н.д. за успіх у виборчій компанії.
На практиці, однак, реалізувати ідеальну схему і добитися рівноправного положення вдається рідко. Багато залежить від кваліфікації консультанта, відомостей, досвіду і професійної репутації. З іншої сторони, відіграє роль статус політика.
Встановлення і закріплення правильних стосунків з реальним суб'єктом політики є важливим моментом попередньої стадії їх взаємодії. Потім настає період вироблення загальних уявлень і пошуку загальної "мови" спільної діяльності. Після цих двох стадій, починається безпосередня робота. В ході цієї роботи політик ставить принципові цілі і визначає ті ресурси, якими він керується при досягненні поставлених цілей.
Якщо цілі консультанта і політика на двох перших стадіях взаємостосунків досить зрозумілі, то все подальше виробляється в процесі роботи. Кожен раз, в кожному конкретному випадку міра делегування повноважень політиком і міра відповідальності консультанта встановлюються індивідуально.
Найбільш успішні професіонали політичного консультування вважають, що в ідеальній схемі стосунків не консультант є "підлеглим", а політик перетворюється в "добровільного підлеглого" для консультанта.
Технологічно політичне консультування складається із стратегічного планування діяльності політика і її результатів; надання допомоги йому в процесі пошуку стратегічних і тактичних цілей і виборі засобів їх досягнення; визначення його прихильників, і противників; підборі методів роботи; створенні позитивного іміджу і його мультиплікації у засобах масової інформації. Особлива роль ?-на у організації передвиборчих компаній політиків...
Т.ч. політичне консультування є автономною сферою політичної ?-і. Розглянувши її загальні закономірності варто перейти до конкретних складових. На практиці вони можуть виступати і в якості незалежних сфер роботи ?-га в політиці.
4. Політична реклама, іміджмейкінг, PR (паблік рілейшнз).
Політична реклама - це реклама політичних партій (об'єднань), органів державної влади, державних і суспільних організацій і окремих громадян, що приймають участь в політичній діяльності, їх дії, ідеї, програми і т.д. Власне реклама - розповсюдження у будь-якій формі, з допомогою будь-яких засобів інформації про фізичні та юридичні особи, товар, ... завдання якої формувати, підтримувати інтерес до них і сприяти їх реалізації. Політична реклама - це система політичної комунікації, завдання якої змінити свідомість і поведінку людей у відповідності з політичними цілями рекламодавця (політичних партій, рухів ...)
Іміджмейкінг - у буквальному перекладі "створення іміджу". Імідж - уявний образ людини, групи, організації, події професійними іміджмейкерами (буквально "творцями іміджу").
PR (паблік рілейшнз) - у вихідному розумінні "відносини з суспільством - це спеціалізована діяльність відповідних підрозділів державних, корпоративних, політичних, суспільних, економічних та інших структур, спрямована на встановлення взаєморозуміння і доброзичливості між структурами, які здійснюють PR і суспільством, населенням, групами людей на яких спрямована ця діяльність. Прийнято вважати, що PR - це особливий інструмент організації комунікативного простору сучасного суспільства. Це ?-я ділового спілкування.
Loading...

 
 

Цікаве