WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Активність інституцій громадянського суспільства у виборчому процесі - Реферат

Активність інституцій громадянського суспільства у виборчому процесі - Реферат

в Україні, 108 профспілок та їх об'єднань, 728 благодійних організацій. Територіальними органами юстиції легалізовано понад 22 тис. місцевих громадських організацій, понад 500 профспілок та їх об'єднань, понад 8 тис. осередків всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, майже 8 тис. благодійних організацій з місцевим статусом. [1, 325].
2. Досить високою питомою вагою серед недержавних організацій таких, що тією чи іншою мірою причетні до політичної діяльності та формування громадської думки і спроможні, таким чином, прямо чи опосередковано впливати на перебіг і результати виборчих перегонів. За результатами експертного опитування "Творчого центру Каунтерпарт", у сфері захисту прав людини працює 34% від загальної кількості НДО, у сфері громадянської освіти - 30%, політики, законодавства і держави - 19%, дослідної діяльності тааналітики - 23%, вироблення суспільно-політичних рекомендацій - 10% [1, 324].
3. Існуванням та подальшим розвитком відповідного правового поля, яке за основними параметрами не суперечить сучасним міжнародним стандартам.
4. Мобілізуючим впливом громадських організацій на маси та набуття ними непересічного досвіду під час Помаранчевої революції. Адже саме тоді інституції громадянського суспільства довели реальну можливість коригуючого впливу на владу з метою здійснення громадянами їхніх конституційних прав та свобод.
5. Унікальними для новітньої Української держави умовами забезпечення дійсної свободи слова, реалізації політичних та громадянських прав, створених новою владою після президентських виборів 2004 р.
Основні напрями впливу громадських організацій на виборчий процес
Зростання впливу громадських організацій на виборчий процес супроводжується урізноманітненням форм, методів та заходів, що застосовуються ними у їхній повсякденній практиці. Розширюється з часом і коло питань, до вирішення яких залучаються НДО. Проте, беручи до уваги всю багатогранність їхньої діяльності, найбільш значущими та резонансними у соціально-політичному відношенні слід визнати такі напрями впливу громадських організацій на підготовку до виборів, їх перебіг та результати.
1. Перетворення самих громадських організацій або їх коаліцій на політичні партії та блоки, що у свою чергу є вже безпосередніми суб'єктами виборчого процесу. Громадські організації у цьому разі є зародковою формою, прототипом повноцінної політичної партії, а також своєрідним випробувальним плацдармом для відпрацювання ідеологічних, організаційних, кадрових питань майбутньої партії, пошуку її електоральної ніші.
Український політикум демонструє, як в минулому, так і тепер, багато прикладів подібної практики. Саме як громадські організації починали свою діяльність "Братство" Д. Корчинського, громадянська партія "Пора", "Віче" І. Богословської. Опозиційний блок "Не Так!" був розгорнутий на основі створеного у липні 2005 р. Л. Кравчуком Громадянського форуму "Об'єднаймо Україну!".
Це стосується не тільки загальнонаціональних, а й місцевих виборів (трансформація "Громадського активу Києва" (ГАК) та ін.).
Очевидно, що подібна тенденція виявлятиметься і в майбутньому, оскільки вона не суперечить чинному законодавству та практиці країн розвиненої демократії і є одним з каналів подальшої політичної структуризації суспільства.
2. Використання політичними партіями та блоками - безпосередніми учасниками виборчого процесу - створених ними (або таких, що перебувають у сфері їхнього впливу) громадських організацій для досягнення своїх конкретних стратегічних та тактичних цілей у боротьбі за голоси виборців.
Кожен з основних гравців українського політикуму оточений сьогодні багатофункціональним комплексом формувань такого роду. Їх можна класифікувати за тривалістю існування, за напрямом і специфікою діяльності, за цільовою аудиторією. За тривалістю існування досить чітко вирізняються: 1) постійно діючі організації; 2) організації, що існують у "пульсуючому" режимі (тобто більшість часу перебувають у "законсервованому" стані й активуються за необхідності, скажімо, під час виборів); 3) проекти, що створюються "під ключ" виключно на час виборів - сказати б, "одноразового використання".
Основною місією переважної більшості таких НДО залишається показова підтримка певної політичної сили. До "класичного набору" кожної поважної політичної партії входять, як правило, відповідні профспілкові, молодіжні, жіночі організації, осередки підприємців тощо. За рахунок їх залучення вирішуються одночасно як мінімум два важливих завдання: по-перше, здійснюється спрямована агітаційно-пропагандистська робота серед відповідних верств та соціальних груп населення, по-друге, посилюється враження масової підтримки даної партії, а надто через створення інформаційних приводів у ЗМІ.
Діяльність подібних структур у межах правового поля, звичайно, не викликає заперечень. Проте деякі політичні партії часто-густо використовують своїх "клонів" у вигляді НДО для виконання "брудної роботи": використання дезінформації та "чорного" PR проти конкурентів, свідомий обман виборців, застосування маніпулятивних технологій, проведення акцій, що мають відверто протиправне і антиконституційне спрямування, розпалювання соціальної, міжнаціональної, міжконфесійної ворожнечі. Такі дії становлять безпосередню загрозу національній безпеці України, шкодять її національним інтересам.
3. Діяльність незалежних дослідних центрів з вивчення відповідності правового та організаційного забезпечення виборчого процесу в Україні сучасним світовим стандартам, спостереження та аналіз ними політологічних і соціологічних аспектів виборчого процесу, напрацювання відповідних рекомендацій з його удосконалення.
Усього, за підрахунками Центру ім. О. Разумкова, в Україні діє понад 380 НДО, що позиціонують себе як дослідні структури. Виборчою тематикою займаються як українські "мозкові центри" широкого профілю, так і організації, що спеціалізуються саме в цій сфері. До перших належать такі добре знані та авторитетні аналітичні інституції, як Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова (УЦЕПД), Агентство гуманітарних технологій (АГТ), Інститут місцевої демократії (ІМД), Асоціація молодих українських політологів і політиків (АМУПП), Інститут політики (ІП), Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД), Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД), Інститут трансформації суспільства (ІТС), Інститут масової інформації (ІМІ) та ін.
Фахівці з виборчого права та виборчого процесу, об'єднані Інститутом
Loading...

 
 

Цікаве