WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПолітологія, Політика → Активність інституцій громадянського суспільства у виборчому процесі - Реферат

Активність інституцій громадянського суспільства у виборчому процесі - Реферат

референдуми;
4) законодавче закріплення прав і обов'язків муніципальної міліції.
Запровадження комплексу заходів щодо вдосконалення моделі соціального партнерства - забезпечення паритетних засад у відносинах основних суб'єктів виробничого процесу; прийняття нової редакції Закону про профспілки з метою подолання відчуження трудящих від формування вітчизняного трудового законодавства.
Разом з тим загальний аналізпередвиборних програм учасників парламентської кампанії дає можливість виокремити низку небезпечних чинників та ризиків виникнення деструктивних тенденцій у розвитку вітчизняного "третього сектору", неадекватного представлення інтересів громадянського суспільства на державному рівні.
1) Практично не репрезентоване громадянське суспільство у передвиборних платформах політичних сил, які напередодні виборів фігурували у численних соціологічних рейтингах як "прохідні": Народний Блок Литвина, КПУ, Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція".
2) Недостатньо повно висвітлена означена проблематика й у програмних документах тих партій, які позиціонують себе як провідні (HCHУ, БЮТ, Партія регіонів, СПУ) та відіграватимуть головні ролі у парламенті нового скликання.
3) Лише обмежена кількість партій (Громадянський блок Пора-ПРП, Віче) стратегічною метою своєї діяльності визначила сприяння становленню громадянського суспільства та подолання перешкод на цьому шляху (симптоматичним тут є той факт, що наведені вище партії фактично утворилися на базі громадських організацій, що, безумовно, є позитивною тенденцією в контексті необхідності пришвидшення соціально-політичної структуризації українського суспільства).
4) Заполітизованість програмних положень окремих політичних партій та блоків (здебільшого опозиційних нинішній владі - Партія регіонів, виборчий блок НЕ ТАК!, Блок Наталії Вітренко "Народна опозиція") щодо несприйняття ними досягнень Помаранчевої революції - об'єктивного підтвердження сплеску активності громадянського суспільства під час останніх президентських виборів.
Отже, аналіз програмних положень учасників останніх електоральних перегонів дозволяє дійти таких висновків:
" проблематика громадянського суспільства як невід'ємний компонент передвиборної програми поступово знаходить своє місце у вітчизняній суспільно-політичній практиці;
" однозначно позитивним є усвідомлення учасниками передвиборної кампанії важливості використання корисного досвіду та потужного потенціалу громадянського суспільства у подоланні негативних явищ соціального життя - боротьба проти безпритульності, алкоголізму та наркоманії, СНІДу, проституції та злочинності;
" недостатність уваги до проблем "третього сектору" з боку тих політичних сил, які позиціонують себе як провідні, може негативно позначитися на подальшому розвитку вітчизняної недержавної сфери та потенційно загрожує відновленням атмосфери недовіри у відносинах між державною владою та громадянським суспільством;
" у питаннях, що зачіпають проблеми функціонування суб'єктів недержавної сфери та розвитку громадянського суспільства в цілому, більшість політичних партій не спромоглися доповнити власні теоретичні роздуми конкретними пропозиціями щодо поліпшення умов діяльності представників "третього сектору";
" напрочуд мало уваги у програмних документах учасників парламентської кампанії було приділено актуальній ідеї створення мережі суспільного мовлення - як засвідчує більшість експертів, однією з головних причин розчарування політикою нової влади у середовищі представників ЗМІ стало зволікання із впровадженням у життя широкорозрекламованих під час останніх президентських виборів заходів у сфері мас-медіа.
Критичний аналіз партійних програм у сфері розбудови громадянського суспільства дозволяє визначити низку стратегічно важливих заходів подальшої реалізації державної політики:
" узгодження та конкретизація провідними політичними силами, які потрапляють до нового складу Верховної Ради, програмних положень, що визначають головні напрями розвитку недержавної сфери на найближчий період;
" врахування та використання конструктивних пропозицій, що відображені у програмах тих політичних сил, які не потрапляють до парламенту за результатами голосування:
а) створення самостійної податкової бази на рівні місцевого самоврядування;
б) вдосконалення правової бази, що регулює діяльність представників "третього сектору" (прийняття Закону "Про непідприємницькі організації", обмеження фіскального навантаження на громадські організації);
в) поширення практики проведення місцевих референдумів;
" законодавче стимулювання та активне залучення недержавних організацій (НДО) до процесу надання соціальних послуг населенню; використання досвіду та потенціалу громадянського суспільства у подоланні негативних явищ соціального життя.
Парламентські вибори - 2006 у контексті зростання впливу громадських організацій на їх підготовку та перебіг
Цілісний аналіз суспільно-політичної активності інституцій громадянського суспільства у передвиборній кампанії 2006 р. неможливий поза увагою до діяльності численних представників "третього сектору" (передусім широкого спектра неурядових організацій). Адже суттєвою передумовою виборів-2006 стало те, що останні президентські вибори пробудили до активного політичного життя значну кількість виборців, які перетворилися з об'єктів політичного процесу на його суб'єктів. Минулі вибори, як і президентські вибори 2004 р., продемонстрували високу активність виборців.
Активними гравцями на електоральному полі, окрім політичних партій, стали численні громадські організації, суспільно-політичні рухи та об'єднання, що свідчить про досягнення певного рівня розвитку громадянського суспільства, але разом з тим надає виборчому процесу більш складного та динамічного характеру. Вперше в історії проведення українських виборів ЦВК надала статус офіційних спостерігачів на них громадським організаціям.
Посилення впливу громадських організацій на перебіг виборчого процесу в Україні на всіх його стадіях зумовлене низкою чинників, що об'єктивно склалися на сучасному етапі демократичних перетворень нашого суспільства.
1. Кількісним та якісним зростанням протягом останніх років різноманітних інституцій громадянського суспільства як суттєвого чинника системної трансформації українського соціуму. За даними Міністерства юстиції за 2005 р., в Україні офіційно зареєстровано понад 2 тис. всеукраїнських та міжнародних громадських організацій, 192 осередки неурядових організацій зарубіжних держав
Loading...

 
 

Цікаве